Топ-5 законів, які змінять життя українців у 2019 році

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Ці закони справлять значний вплив на розвиток усього суспільства.

2018 рік був багатим на законодавчі зміни. Чимало з них були прохідними або тимчасовими, але були важливі — для перважної більшості українців та "нішеві", які стосуються лише певних галузей. Але деякі з прийнятих законів мають важливе значення для розвитку всього суспільства. Пропоную топ-5 законів України, прийнятих минулого року, які будуть визначальними для українців і в році нинішньому.

1. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Напевно, один з найбільш обговорюваних та дискусійних законів початку 2018 року. Розгляд та ухвалення постійно супроводжувались не тільки палкими дискусіями його прихильників та противників, а й гучними політичними заявами української "верхівки" та міжнародних лідерів.

Створення Антикорупційного суду було однією з вимог, визначених в меморандумі між Україною та МВФ. Антикорупційний суд покликаний замкнути вертикаль НАБУ — САП — суд, а його створення є також однією з частин судової реформи в Україні.

Цей закон визначає засади організації діяльності суду, спеціальні вимоги до суддів та особливості порядку проведення конкурсу з їхнього відбору. Однією з найважливіших функцій Антикорупційного суду є розгляд справ, що стосуються "топ-корупції".

Попри численні політичні баталії, закон все ж було прийнято в червні 2018 року. На початок 2019-го суд так і не запрацював, але вже проводиться добір та тестування кандидатів на посаду судді. Прогнозується, що Антикорупційний суд почне свою роботу в першій половині 2019 року.

2. GDPR – РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ

Досить важливим нормативно-правовим актом, який набув чинності у 2018 році, є Регламент Європейського парламенту щодо захисту персональних даних, або просто — GDPR.

Цей регламент:

  • встановлює жорсткі вимоги та особливості порядку збирання персональних даних громадян ЄС, їх обробки та захисту;
  • надає широке коло прав суб’єктам персональних даних та передбачає гарантії їх дотримання;
  • встановлює відповідальність за порушення прав суб’єктів персональних даних та передбачає штрафні санкції у розмірі 10-20 млн євро.
Однією з найважливіших функцій Антикорупційного суду є розгляд справ, що стосуються "топ-корупції"

Цей нормативний акт хоча і є частиною законодавства ЄС, але все ж його положення можуть поширюватись на окремих суб’єктів українського бізнесу. Регламентом закріплено, що його положення можуть застосовуватись до суб’єктів господарювання, які хоча й розташовані поза межами ЄС, але опрацьовують персональні дані його громадян.

Тобто, якщо, приміром, українська компанія продає своєю продукцію на території ЄС, відповідно до вимог GDPR можуть притягнути до відповідальності євросоюзівські правоохоронні органи. Ба більше: персональними даними вважаються також й файли-куки (файли, які використовуються інтернет-браузером для ідентифікації користувача).

Якщо українська компанія має свою власну веб-сторінку в Мережі і її відвідає громадянин ЄС, швидше за все, така компанія також буде підпадати під вимоги регламенту. Українським компаніям варто було б звернути додаткову увагу на процеси опрацювання будь-яких персональних даних та, у випадку необхідності, привести свою діяльність до вимог GDPR.

На початку року важко навести приклади притягнення до відповідальності за GDPR українських компаній. Однак в Європі GDPR діє: прикладів накладення штрафів на західні компанії більш ніж достатньо. Штрафи можуть сягати від сотень тисяч євро аж до кількох мільйонів.

3. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — найпопулярніша організаційно-правова форма юридичної особи для ведення бізнесу. А тому набрання чинності цим законом зачепило більшість суб’єктів підприємницької діяльності.

Закон "Про ТОВ" набув чинності в червні минулого року. Його положення частково роблять відповідними до європейських норм законодавство України, а також замінюють застарілі норми закону "Про господарські товариства", який був прийнятий ще в далекому 1991 році. Новий закон визначає правовий статус ТОВ і Товариствв з додатковою відповідальністю (ТДВ), порядок їх створення, діяльність та припинення повноважень учасників.

Законом "Про ТОВ" встановлено декілька нововведень:

  • введено поняття корпоративних договорів між учасниками та запроваджено інститут безвідкличної довіреності;
  • змінено порядок входу/виходу учасників з ТОВ;
  • встановлено обмеження щодо виплати дивідендів учасникам;
  • запроваджено нові способи скликання та проведення загальних зборів учасників;
  • введено поняття "значного правочину".

Цей перелік далеко не повний, адже закон містить і низку інших новел. Загалом, закон "Про ТОВ" надає вільний вибір в правах учасників та корпоративному управлінні. Також в ньому зведено до мінімуму перелік відомостей, які обов’язково повинні бути відображенні в статуті:

  • повне та скорочене найменування товариства;
  • органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Водночас багато норм містять базове правило та вказівку про те, що можна зробити інакше.

Закон визначає правовий статус ТОВ і ТДВ, порядок їх створення, діяльність та припинення повноважень учасників

Цей закон встановлює певні обов’язки для вже чинних підприємств — протягом року з моменту набуття чинності цим законом, усі ТОВ і ТДВ зобов’язані привести свої статути у відповідність до вимог нового закону. Ті положення статуту, які суперечитимуть вимогам нового — можуть бути визнані судом недійсними. Тобто, для запобігання виникнення будь-яких проблем, усі ТОВ і ТДВ зобов’язані переглянути свої установчі документи і внести до них відповідні зміни до червня 2019 року.
 
4. ЗАКОНИ ПРО "ЄВРОБЛЯХИ"

У листопаді 2018 року були прийняті та набули чинності два закони про так звані "євробляхи":

  • один з них — встановлює нові базові ставки для акцизного податку за розмитнення транспортного засобу;
  • інший — передбачає штрафи за порушення митних правил та нерозмитнення автомобілів.

Першим із вказаних законів (№2611-19) внесено зміни до Податкового кодексу України в частині обрахування ставки податку акцизного збору за розмитнення легкових автомобілів. Зокрема, змінено формулу розрахунку акцизного збору.

Метою і завданням цього закону є "зменшення вартості нових транспортних засобів, стимулювання до придбання більш нових транспортних засобів та створення умов для розмитнення раніше ввезених на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією". Так автори цього документу написали у пояснювальній записці до законопроекту. Чи досягнуто поставлених цілей — поки не відомо.

У пояснювальній записці також йшлось про "дискримінаційну систему ставок акцизного податку". Розглядаючи закон з цього боку, можна говорити про певні позитивні зміни — під час розрахунку ставки акцизного збору визначальними показниками є тип двигуна (бензиновий чи дизельний), вік авто та об’єм його двигуна.

Порівняємо ставку акцизного податку за розмитнення бензинового авто з об'ємом 1600 куб. м. віком 10 років:

  • відповідно до "старого законодавства", ставка акцизу склала би 3 906 євро;
  • відповідно до "нового законодавства" — 800 євро;

економія — 3 106 євро.

Здавалось би — перемога! Однак акцизний податок — це лише один з платежів, які необхідно сплатити під час розмитненя авто. Окрім акцизу сплаті також підлягають ПДВ (20% від вартості авто), ввізне мито (5-10%), збір до Пенсійного фонду (3-5%).

Позитивним є встановлення терміну в 90 днів для пільгового розмитнення автомобілів. Така "поблажка" визначає, що впродовж 90 днів з моменту набуття чинності закону до ставки акцизного збору застосовується коефіцієнт 0,5. Тобто протягом цього періоду є можливість розмитнити авто за вдвічі меншою ставкою акцизу.

Відео"Євробляхи" в законі: розмитнити куплені за кордоном автівки віднині буде дешевше

Верховна Рада виконала свої обіцянки перед власниками автівок з іноземною реєстрацією. Працювали депутати дві доби під гучні протести водіїв-"євробляхарів". Вони заблокували урядовий квартал і не роз'їжджалися навіть уночі. Втім, коли почули, що депутати таки дали зелене світло розмитненню їхніх авто, геть не зраділи. Чому - у сюжеті ТСН.

"Євробляхи" в законі: розмитнити куплені за кордоном автівки віднині буде дешевше


Другий з наведених вище законів (№2612-19) передбачає зміни до Митного кодексу України. Ним посилюється відповідальність за порушення правил розмитнення автомобілів, встановлюється обмеження на кількість авто, які можуть бути ввезені без грошового забезпечення, та передбачено штрафи за порушення терміну перебування авто на іноземних номерах у режимі транзиту. Крім того, не розмитнене авто не може бути передано у володіння, користування чи розпорядження іншим особам, а також використовуватись для підприємницької діяльності.
 
5. ЗАКОН ПРО МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ

"Цей день увійшов в історію!" — мною не випадково використано одне із політичних гасел, яке ще й на початку 2019 року можна побачити на численних білбордах. Ймовірно, ви вже здогадались, про який день йде мова — 15 грудня 2018 року. Саме цей день чинний президент України називає днем створення української Автокефальної помісної церкви. Вже через 5 днів, 20 грудня 2018 року, відбулась ще одна визначна подія в житті українського духовенства — Верховна Рада України ухвалила внесення змін до закону "Про свободу совісті та релігійні організації".

Його вже встигли охрестити законом про перейменування Української православної церкви Московського патріархату. Відповідно до закону, протягом 4 місяців з дня набрання ним чинності релігійні організації, які входять до структури чи є складовою частиною іншої релігійної організації, керівний центр якої знаходиться поза межами України, зобов’язана у своїй повній назві відображати належність до релігійної організації поза межами України. Інакше такий статут втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації.

Для кращого розуміння попереднього абзацу пропоную проаналізувати статут однієї з релігійних організацій. Наприклад, відповідно до пунктів 3 та 5 розділу І статуту про управління Української православної церкви, тієї, яку називають Московським патріархатом, Українська православна церква з’єднана з помісними православними церквами через Російську православну церкву. Українська православна церква є самокерованою частиною Російської православної церкви.

Таким чином, згідно зі змінами до ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації", наведена вище релігійна організація зобов’язана буде внести зміни до свого статуту та змінити своє найменування до 20-х чисел квітня 2019 року. Оскільки це рішення стосується 53 єпархій, які мають понад 11 тисяч парафій, куди досі ходили близько 10 мільйоніві вірян, уявіть собі, яку трансформацію переживе за ці чотири місяці церква.

Залиште свій коментар

Вибір редакції