Бойовий шлях 80-ї окремої аеромобільної бригади

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Військові цієї легендарної бригади захищали незалежність та територіальну цілісність України. Багато з них загинули під час виконання свого військового обов’язку.

Загострення відносин України з Росією після анексії Криму потребувало від керівництва держави оперативних дій та підсилення прикордонної смуги збройними силами. Ще під час "російської весни" в Криму почалася мобілізація та висування боєздатних кадрових частин до Криму та на кордон Росії. На всі ці дії потрібен був час та ресурси.

З усіх військових частин, які були наявні восени 2014 року, лише декілька можна було назвати боєздатними (і лише тому, що з трьох батальйонів штату тільки один складався з кадрових військових, які проходили службу за контрактом). Серед них була 80-та окрема аеромобільна бригада (ОАЕМБр).

Свій шлях бригада розпочала після розвалу Радянського Союзу. Через низку реформ у другій половині 90-х була переформована у 80-й аеромобільний полк з пунктом постійної дислокації у Львові та Чернівцях, але у 2013 році її знову переформували у бригаду. Бійці 80-ї ОАЕМБр брали участь у миротворчій місії України в Іраку, де і здобули свій перший досвід, який став їм у пригоді 2014 року.

Початок агресивної політики Росії щодо України аеромобільна бригада зустріла не в найкращому вигляді. У ній був лише один боєздатний батальйон — перший, який розташовувався у Львові. Одну з рот цього батальйону і відправили взяти під контроль та охорону Луганський аеропорт.

Вона здійснила марш самостійно та вже 8 квітня взяла під контроль аеропорт. Летовище функціонувало без жодних проблем та конфліктів між бійцями та персоналом. Особовий склад був розташований в старому терміналі. Після захоплення адміністративних будівель у Слов’янську та Краматорську 13 квітня було оголошено АТО.

Частину бійців 80-ї ОАЕМБр перекинули з аеропорту до околиць Слов’янська, де вони у перший же день вступили до бою та відкрили вогонь (попри заборону від командира бригади), тим самим врятували бійців "Альфи", які потрапили у засідку бойовиків.

Особовий склад був розташований в старому терміналі. Після захоплення адміністративних будівель у Слов’янську та Краматорську 13 квітня було оголошено АТО.

На території військової частини часу не гаяли і сформували батальйон для підсилення сил АТО на Луганщині. В Чернівцях була сформована 3 БТГр з мобілізованих бійців. Посилений батальйон мав власний артилерійський дивізіон, який відправили під Слов’янськ, а безпосередньо самих бійців з технікою — на північ Луганської області, куди вони прибули лише в кінці травня 2014 року. Першу свою втрату бригада понесла 10 червня, а вже 17-го на північ від Луганська в бою за Металіст загинуло 9 бійців.

Артилеристи активно надавали підтримку військам Збройних Сил України під Слов’янськом, які наступали та брали участь в його звільненні. Штурмували Миколаївку, де під час руху колона наїхала на мінне поле. Підірвався "Урал" та БТР-80. Після звільнення міста частина першого батальйону була перекинута до летовища на Луганщині.

Під Слов’янськом, для блогів
Авторські фотографії бійця 80-ї ОАЕМБр
Під Слов’янськом

Після збиття Іл-76 14 червня ситуація в луганському аеропорту стала критичною. Повітряний коридор був закритим, потрібно було пробивати наземний.

Бійці, які опинилися в аеропорту, перебували в повному оточенні. Бракувало води, провіанту і елементарних частин екіпірування. Тому командуванням ЗСУ було ухвалене рішення сформувати велику колону, пробити кільце оточення і підсилити свої сили на цій важливій точці фронту.

13 липня колона з 80-ї аеромобільної бригади, 1-ї танкової, 128-ї гірсько-піхотної та інших підрозділів з боку Щастя направилася до аеропорту, але ця операція була погано спланована. Не була проведена інженерна розвідка, не зібрані розвідувальні дані. Під час руху виявилося, що міст, який був на карті, — непридатний для переправлення бронетехніки. Також не було дотримано жодних елементів прихованості.

Ворог прекрасно знав і візуально спостерігав нашу колону і вже у районі населеного пункту Розкішне відкрив вогонь та розділив її на дві частини нанісши нашим бійцям втрат. Частина колони, яка рухалася попереду, змогла прорватися, але вона була лише несуттєвим підсиленням для захисників. Задуманого плану не вдалося реалізувати. Тому 21 липня провели аналогічну операцію з більшим охопленням, паралельно звільнили Георгієвку та деблокований аеропорт.

2 аеромобільна рота, для блогів
Авторські фотографії бійця 80-ї ОАЕМБр
2 аеромобільна рота 1 батальйону. Літо, Луганщина, 2014 рік

Наступною операцією стала спроба рейду в бік міста Антрацит. Для цього залучили перший батальйон бригади, оскільки в ньому служило більше контрактників, і вони краще би впоралися з поставленим завданням. Вже під час самого маршу операцію скасували, а бійці повернулися до аеропорту, де отримали нове завдання — готуватися до штурму Новосвітлівки та Хрящуватого.

13 серпня 2014 року велика колона з 24-ї окремої механізованої бригади, "Айдару", 1-ї окремої танкової бригади та 80-та ОАЕМБр висунулися на штурм стратегічно важливих населених пунктів. Українські бійці без ускладнень зайняли їх та почали готуватися до оборони. Противник регулярно вів обстріли наших позицій, а наступного дня пішов у наступ. Ми цю атаку відбили і завдали ворогу втрат у живій силі та техніці.

Противник регулярно вів обстріли наших позицій, а наступного дня пішов у наступ. Ми цю атаку відбили і завдали ворогу втрат у живій силі та техніці.

26 серпня вже збройні сили РФ зробили спробу захопити Хрящувате, але бійці 1 батальйону 80-ї ОАЕМБр відбили наступ. 29 серпня росіяни залучили великі сили та вибили наших, які відступили до аеропорту, де вже 31 серпня дали бій за летовище. 1 вересня наші бійці почали відступати з півдня Луганської області на північ. 2 вересня до зони АТО прибув 2-й батальйон бригади, який сформували з мобілізованих бійців. Вже через три дні, 5 вересня, вони потрапили у ворожу засідку та втратили 15 бійців, що стало дуже важкою втратою для батальйону та бригади.

У жовтні бійці батальйону брали участь в боях за 32 БП і намагались надати допомогу оточеним бійцям Національної гвардії. Взимку 2015 року розташували свої позиції в районі Бахмутської траси. 25 січня солдати та офіцери 80-ї ОАЕМБр навіть взяли участь в бою за Санжарівку, де бійці 128 ОГПБр відбили наступ ворога. З 3 БТГр був сформований батальйон у складі 81 ОАЕМБр, який обороняв ДАП та зазнавав втрат у боях за нього.

Наразі бригада являється боєздатною військовою частиною, яка кардинально змінилася від 2014 року. Через великі втрати техніки, які перший батальйон поніс влітку 2014 року, їм передали броньовані "Хамери". Також були сформовані танкова рота, додаткові артилерійські батареї і 80-та ОАЕМБр регулярно побатальйонно бере участь в ООС.

Згідно з даними, які надає "Книга Пам’яті", в період від 2014 до 2019 року бригада втратила 111 бійців.

Залиште свій коментар

Вибір редакції