Завдяки новій тактиці, що передбачає залучення найновітніших технологій, будь-який військовий стане богом на полі бою.
Українська армія з кожним роком стає все більш сучасною і розвиненою, і нарешті вона вступає в нову еру — еру так званої мережево-центричної дії. Це надзвичайно важливий етап.
Мережево-центрична війна або ще як її називають мережево-центричні військовій дії — це сучасний військовий тренд. Це абсолютно нові технології, що впроваджуються в українських військах і мають значний вплив на тактику ведення бою.
Як у нас є зараз. До візуального контакту боєць дуже часто не знає, де перебуває його противник. Також часто команди в бою віддаваються голосом або по рації. І командир може не мати інформації, де конкретно перебуває його боєць, що з ним трапилося, поки він не вийде на зв'язок. А щоби під час бою дізнатися, що побачив безпілотник — якщо це не той, який є в розпорядженні саме у цього командира, — треба робити запит, чекати, поки нададуть інформацію.
Мережево-центричні дії в своїй основі має кардинально інший підхід, заснований на доступі командира до всієї необхідної йому інформації — тут і зараз.
Створюється спеціальна військова мережа, що дозволяє командиру отримувати всю необхідну інформацією і віддавати накази. Це дуже важливо. Тобто це не одна рація, а ціла система, якою командир може оперативно керувати. Це робить його на полі бою богом, тому що інформація зараз — це все. Це майбутнє.
Приміром, за допомогою комп’ютера і штаб-зв’язку командир може одночасно і дуже швидко з’єднуватися й бачити кожного свого бійця, знати, що він бачить, що він чує, що він робить.
Також є змога бачити одразу і противника, де він перебуває і в якій кількості — завдяки безпілотним апаратам і силам розвідки старшого командира. Водночас противник навіть не здогадуватиметься, що його вже повністю розвідали. І кожної секунди командир може контролювати все поле бою.
Ці технології також дозволяють одночасно з’єднатися з іншими командирами і передати їм по цій спеціальній захищеній мережі важливу інформацію, наприклад, координати блокпосту. Якщо раніше щоб передати щось треба було або бігти, або бійця посилати, малювати на карті паперовій та показувати, то зараз це все можна робити онлайн й одночасно. Навіть якщо противник блокує зв'язок, все одно є можливість передавати дані через захищені канали.
Приклад такої системи управлінні та ведення бою можна було спостерігати в Сирії, під час першого зіткнення США з росіянами у ХХІ столітті. Тоді загинуло приблизно 200 найманців із ПВК Вагнера.
Командир групи спецпризначенців США завдяки сучасним технологіям мав всю інформацію про противника і знав про нього більше, ніж сам противник про себе. Крім того, міг одночасно на полі бою керувати і коригувати авіацію й артилерію, тобто зовсім іншим родом військ, давати вказівки, повністю керувати боєм і практично знищити потужне угруповання, яке кількісно було набагато більшим.
Українська армія поступово вивчає і переймає ці сучасні методи ведення бою, щоб теж так керувати. У нас вже є камери, до яких командири мають доступ, є новітні засоби зв’язку, контрбатарейні радари, є можливість оперативного зв’язку та спеціальна військова мережа. Тобто це вже зовсім нові засоби та підходи, яких ще 10 чи 5 років тому у нас не було.
Наприклад, за оцінками американських фахівців, ми змогли їхні контрбатарейні станції (це такі невеликі радари, які в радіусі шести кілометрів показують хто і де стріляє по вас з міномета) не тільки успішно використати, а й поліпшити і знайти такі способи їх використання до яких не додумались самі американці. І поліпшити таким чином їхні можливості.
Введення мережево-центричної системи бою в Україні стосується усіх Збройних сил, але переважно ці технології вводяться в зоні ООС. Проте Росія теж переходить на ці технології, тому тут хто більше має можливостей і грошей — тому і бонус у бойових діях. Тож не зупиняймося.