Навіщо Росії "Містралі", наскільки вони страшні та чому це взагалі важливо

Франція досі не може визначитись, передавати Росії "Містралі" чи ні. Строк передачі першого вертольотоносця під назвою "Владивосток" ще не настав, тож французи поки що ставлять РФ чергові умови передачі цих кораблів.

Президент Франції Франсуа Олланд дуже розважливо заявив, що кораблі можуть бути передані Росії лише після мирного врегулювання кризи в Україні, а також якщо буде дотримано режим припинення вогню. Тим часом перший із замовлених "Містралів", вже з російськими моряками на борту, вийшов в море на проходження ходових та інших випробувань.

Насправді кораблі типу "Містраль" не є якимись унікальними та надпотужними плавзасобами із "суперзброєю". Це досить звичайні, хоч і сучасні, великі кораблі, які поєднують у собі функції вертольотоносця та десантного судна.

Якщо вдатися до історії, то у складі радянського військово-морського флоту, нащадком якого є ВМФ РФ, були окремі кораблі-вертольотоносці, такі як "Москва" проекту 1123 та більш потужний "Київ" проекту 1143. Але за концепцією радянських ВМФ, ці кораблі повинні були знищувати підводні човни та кораблі противника, вертольоти на них використовувались для пошуку човнів.

А для десантних операцій були збудовані десанті кораблі, такий як, наприклад, "Константин Ольшанский" проекту 775, що наприкінці березня захопили російські військові. Але вони несли лише десант із його штатним озброєнням.

У цей же час у США будувались універсальні десантні кораблі, такі як "Тарва" або "Уосп". При чому кораблі проекту "Уосп" залишаються найбільшими за всіх своїх конкурентів. Один "Уосп" може транспортувати близько 1900 морських піхотинців та 30-46 важких військово-транспортних вертольотів. Американські морпехи мають у своєму розпорядженні вісім "Уоспів", перший з яких був прийнятий на озброєння ще у 1989 році.

Натомість "Містраль" у звичайному режимі може перевозити лише 450 морських піхотинця та до 900 бійців на невелику відстань, а на його палубі розміщується лише 16 важких вертольоти. 

Цікаво, що у СРСР був намір створити аналогічний корабель за проектом 11780 з назвами "Херсон" та "Кременчуг". Але завантаження замовленнями Чорноморського суднобудівного заводу у Миколаєві, якій тоді будував весь авіаносний флот СРСР, було настільки великим, що перевагу віддали будуванню авіаносців проекту 1143.5. Корабель цього типу більш відомий тепер під назвою "Адмирал Кузнецов". Слід зазначити, що його "побратим" "Варяг", який Україна продала Китаю за ціною металобрухту у 1998 році, тепер вправно  несе службу у складі китайських ВМФ під назвою "Ляонін".

Таким чином, військово-морські сили РФ зараз не мають можливості будувати кораблі великих типів на своїх власних верфях, тому Росія була вимушена звернутися до Франції. Але що саме робити із замовленими "Містралями", не мають уявлення навіть у Міноборони РФ.

Заступник міністра оборони РФ Юрій Борисов нещодавно заявив: "Треба отримати перший корабель, подивитися, наскільки він стане в нагоді".  

За своєю специфікою всі універсальні десантні кораблі більше використовують для точкових операцій проти значно слабкішого противника або на окремих віддалених театрах військових дій. 

Можливість використання таких великих кораблів у повномасштабному конфлікті світового рівня досі під питанням, бо за такими великими кораблями завжди починається справжнє полювання. Його намагаються знищити всіма доступними засобами, бо подібні втрати психологічно дуже сильно б'ють по противнику. Про це свідчить досвід всієї Другої світової війни, а також Фолклендська війна між Великобританію та Аргентиною у 1982 році. 

Але на можливе використання "Містралів" вказує їхнє заплановане розташування. Так, "Владивосток" планується передати до Тихоокеанського флоту. А "Севастополь", другий замволений у французів корабель типу "Місталь, РФ збирається розмістити на Чорному морі. Таким чином, вони можуть змінити баланс сил при можливих конфліктах з Японією на Курилах та убезпечити закордонні бази ВМФ РФ - наприклад, у порту Тартус в Сирії, де триває війна.  

Але навіть якщо Франція передасть кораблі Росії, для України це не означатиме збільшення загрози. Адже як показує практика, армія РФ може досить швидко розгорнути  передові вертольотні бази впритул до кордонів з Україною. Так, ще наприкінці липня РФ розмістила майже на кордоні базу фронтової авіації, яка знаходиться у місті Валуйки Білгородської області, що у 120 км від Харкова. Там були помічені 29 ударних вертольотів Ка-52, а також військово-транспортні вертольоти. Такий собі "сухопутний Містраль" у 30 хвилинах польоту від Харкова.   

Тому чи отримає Росія ці два "Містралі", чи не отримає, для України немає практично жодної різниці. Як то кажуть, у нас і інших проблем вистачає. Хоча у політичному плані отримання Росією цих кораблів буде певним показником реальних намірів Заходу. Бо, як показує практика, аплодувати та обіцяти можна довго,  а от коли справа доходить до конкретики, оплески змінюються на "глибоке занепокоєння" та дипломатичне "ні".

Долучайтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та слідкуйте за оновленнями розділу!