Операція Об'єднаних сил: головні питання

Формат ООС більш доцільний за АТО, однак низка положень закону про деокупацію, який дає йому старт, викликає занепокоєння.

Генштаб ЗСУ повідомив про припинення антитерористичної операції на Донбасі, яку замінить операція Об'єднаних сил – відповідно до нового закону про деокупацію Донбасу, який якраз сьогодні набув чинності. Згідно з ним, має бути призначений командувач Об'єднаних сил, який реалізовуватиме свої повноваження через Об'єднаний оперативний штаб (ООШ).

Президентові ще від 2015 року пропонували створити Оперативний штаб, у якого був би єдиний керівник і якому б підпорядковувалися ЗСУ, Нацгвардія, СБУ та правоохоронні органи. У період військових спецоперацій це доцільно, понад те – необхідно. Якби ООШ створили раніше, можна було би уникнути розбіжностей у наказах, діях різних військових підрозділів та запобігти значній частині людських втрат і жертв. Та в будь-якому разі тепер він, хоч і з величезним запізненням, буде, і це однозначно позитив.

Отже, Об'єднаний оперативний штаб матиме один відповідальний орган, з яким координуватимуть роботу усі правоохоронці та військові, що буде корисним у разі необхідності попередження нової агресії або організації оборонної небезпеки. Але важливо, щоб очолила його людина, яка має чітке розуміння ситуації та досвід бойових операцій, тобто була учасником АТО, яка вже координував роботу підрозділів.

Водночас низка пунктів закону викликає питання, передусім – щодо надання ЗСУ особливих повноважень, формату правоохоронної діяльності та обмеження прав громадян. 

Зокрема, голова ООШ отримає низку повноважень, що не передбачені Конституцією, серед них – внесення пропозицій стосовно кордонів та окупаційних зон, проведення будь-яких дій щодо громадян або бізнесу, а також затримання, арешти правопорушників, проникнення до приміщень, використання за необхідністю приватного транспорту тощо.

Оскільки йдеться не про окуповану територію, а про ту, яка контролюється нашими державними органами, на якій розміщені ЗСУ і де немає військового стану, насправді ні правоохоронці, ні військові не мають повноважень проводити якісь обшуки без санкції суду. Тобто положення закону про деокупацію, який надає військовим такі права, суперечать Конституції і іншим документам, що гарантують права людини та захист від подібних несанкціонованих дій.

Також є розбіжності з Конституцією щодо ухвалення рішень про території та повноваження, які у цьому надаються президенту. Відповідно до Конституції, президент не має права на такі дії. А ми не можемо ставити доцільність вище за Конституцію. І якщо вже ухвалювати такі положення, то спочатку треба внести зміни до Конституції та інших відповідних законодавчих актів.

Низка пунктів закону викликає питання, передусім – щодо надання ЗСУ особливих повноважень, формату правоохоронної діяльності та обмеження прав громадян

Ще один важливий момент стосується Мінських угод. Їх визначено пріоритетними, однак, якщо ми говоримо про окуповані землі та про агресора – йдеться однозначно про стан війни. Однак ми досі не визначилися, війна у нас, чи ні – так не буває у системі міжнародного права та міжнародних відносин. Тому незрозуміло, яким чином надалі реалізовуватимуться ті самі Мінські угоди. І якщо президент зазначив, що новий закон їм не суперечить, то на практиці це буде дуже складно.

РФ вже використовує нововведення проти нас, заявляючи, що це зрив Мінських угод, тоді як українська влада прагне вирішити все мирним шляхом. І починається новий виток напруження спочатку на політичному і дипломатичному рівні, а потім і на рівні тих терористичних організацій, що вже заявили про те, що мир закінчився і почалася війна. Тому не виключено, що слід очікувати нової ескалації на Сході та навіть появу нових форматів бойових дій.

ВідеоСуперечливі результати: як вплине закон про деокупацію на переселенців і ситуацію в зоні АТО

Два з половиною роки потрібно було нардепам для визначення статусу захоплених Росією та сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей і законодавче визнання Росії агресором, а війни - війною. Закон ухвалили майже конституційною більшістю, але він залишає по собі чимало запитань і ризиків. ТСН.Тиждень дізналась, які зміни українцям несе новий закон.

Суперечливі результати: як вплине закон про деокупацію на переселенців і ситуацію в зоні АТО

Присоединяйтесь также к группе ТСН.Блоги на facebook и следите за обновлениями раздела!

Залиште свій коментар