Що доброго є в армії

Дата публікації
Перегляди
1178
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Що доброго є в армії

Святковий обід

Нинішні події, крім всього поганого, ще й зводять докупи особливих людей. Зі схожими цінностями і світоглядом. І це добре. 

День 20-й
Кидання гранат. 
Нас повели кидати гранати. Поки перші два взводи кидали (у них був іспит), нас відвели неподалік, щоб ми там чекали. Місце, де ми чекали - закинуті навчальні приміщення. 
Походив по них трохи - пофотографував. 

А отут ми чекали. Судячи з плакатів на стінах - це якийсь старий навчальний клас снайперів

Потім в нас покликали. Але спершу почали з того, що показали нам, як готується коктейль Молотова. Кожен налив у пляшку суміш і заткнув горло пляшки шматою. Там, як виявилось, не все просто з тим, як зробити цей шнур, щоб він ні в пляшку не впав, ні з пляшки не випав. 

Фото на танку

Цікаво - чи будуть коли-небуть викладати збирання барикад з шин на швидкість?
Далі ми кинули цей коктейль молотова в бетонну споруду. 
А потім - гранати. 
Одягся у бронежилет, каску і побіг. 

Там така схема, що гранати видають між тим місцем, де всі чекають своєї черги, щоб кинути, і окопом, з якого кидають. Ну отже добіг я до "складу" з гранатами. Видали РГД і ще одну протитанкову комулятивну (вибачте, але за день мені вивітрилась її назва). Запали окремо, всьо окремо. Скручувати їх тре вже перед кидком. До моменту скручення, "гранатами можна у футбол грати" - так мені пояснили пізніше. Але це мені пояснили вже після того, як я настрашився, заспокоївся, знову настрашився, знову заспокоївся і кинув гранату. Отже я біжу до окопу. В руках у мене розібрана граната, якою полюють на танки, і я боюся впасти.

Кут

Прибігаю. Першою я кидаю комулятивну протитанкову гранату. У неї є парашут, який їй дозволяє правильно признмлитись на танк. Капітан пояснює, як її привести в бойове положення. Я скручую, розгинаю вусики, витягаю кільце і кидаю подалі. Ми присідаємо. Я думаю - цікаво, а вона вже приземлилББААБББАААААХХХХ!!!!!!!!!лась
Приземлилась. 
Беру другу гранату, капітан пояснює, що з нею робити. Роблю. Розгинаю вусики, витягаю кільце, кидаю. Трохи довша пауза. І теж бабах. Трохи менший. 

Фото на танку

Біжу назад. І радію. Перший раз в життя я кидав гранату. Свято )
Далі ми чекали поки всі інші докидають. 
Нашу групу відправляють на інший навчальний пункт. Тут нам інструктор показує, як можна з допомогою запалу від гранати і пластиковою пляшки зробити непогану сигнальну розтяжку - це коли треба тільки звук. 
Далі хлопці фотографувались біля танків. 

Потім - обід. Зі свіжими помідорами і цибулею. 

Обід

Потім - приїхали волонтери, які будуть викладати тактичну медицину. Вони привезли нам кавун! Це дуже всіх потішило. Подарували нашій роті маскувальну сітку, а мені - плетений паракорд. 
Ввечері ми відпросились до волонтерів угості. Гітара, м'ятний чай і розмови про різне. Наприклад про те, як працівники однієї айтіфірми вирішили відраховувати 1,5% податок на солдатів, хоча вони його не мають платити. І про те, як за рік вони зібрали 5 млн грн. 

А ще - про те, що події, які зараз відбуваються, крім всього поганого, вони ще й зводять докупи особливих людей. Зі схожими цінностями і світоглядом. І це добре. 
Отакий був вчорашній день.

День 21-й
На сніданок не ходив. Відпросився виспатись. Сьогодні у деяких людей з нашого взводу - окрема програма. Тести, переселення і т. д. Тому можна було встати о 8:00. 
Тестів було багато. Складали довго. 
Потім - переселення. Тепер я живу у новому місці. 

Новий вид з мого ліжка. Оцінили "інстаграмні" коліна?

Що затести і чому переселення:
Зараз триває відбір людей у кілька експериментальних груп. Моя функція - описувати, як триває підготовка цих експериментальних груп тут у Десні. Експериментальних з різних боків. І з точки зору фізпідготовки і з точки зору тактики і т.д. Принаймні так нам про них говорили. 
Зараз нас переселили з нашого попереднього місця. Через деякий час, можливо відселять взагалі окремо від усіх. 
Оце все. 
Завтра підйом зранку, і - на рукопаш.

А це так борються в Десні з тими, хто ходить по газону

А і ще - сьогодні йшов дощ) і похолодало. 
Надобраніч

День 22-й
5:30 підйом. 
Біг і зарядка. Ті, хто кашляє, можуть не йти. 
Я не йду. Соромно трохи. Але я ще кашляю.
Завтра побіжу. 
Ті, хто не біжать, прибирають в кубрику. 
Сніданок. 
Збираємось у спортзал. 

Напис на стіні у спортзалі

Знімаю окуляри. Ставлю лінзи.
8:30 - спортзал. З вигляду - звичайний шкільний. Мати. Роздягалка. 
Вчимось падіння, перекочуватись вперед-назад.
9:40 - фільм. Про дії розвідроти в Афганістані. Про українця, який був у складі тієї розвідроти. Ім'я - Едуард Яременко (Єрьоменко). 
Десь о 10-й - знову фіз. заняття. 
11:10 - фільм про російську зброю. Снайперський комплекс, АГС і якийсь кулемет - спаткоємець Утьоса. 

Дивимося фільм

11:35 - продовження фіз. занять. 
12:00 (плюс мінус) - кінець. Йдемо в казарму. 
Так хочеться денного сну!)
Я не знав, що можу так довго фізично працювати. Впринципі там нічого важкого. Але якщо 20 разів по дошках перескочиш туди і назад. А потім ще щось, то вже нічого не хочеться)
Поспав перед обідом. 

Відпочиваю після обіду. Мої веселі шкарпетки. Сподобалисі нашому прапорщику. Буду вдома - візьму ще пару веселих йому на радість

Обід
Потім похід на спортмайданчик. Турніки, бруси і т. д. 
Потім - основи рукопашу. 
На це пішло ще півтори години. 

Після обіду пішли на спортмістечко. По цьому ми ходили. Знизу - так не дуже високо. А згори - навіть трохи страшнувато

Знаєте, що найстрашніше у цьому всьому? Коли мене обирають тим, на кому показують вразливі місця, куди треба бити. От коли показують на мені спереду - це ще не так страшно. Бо видно, куди інструктор тягне руку чи ногу. А от коли я стою до всіх спиною і він каже "... ну або копчик...", оце вже внша справа. Ви не повірите, але сідничні м'язи стиснулися самі, щоб захистити цей самий копчик. На копчикове щастя йому нічого не прилетіло. Сідничні м'язи розслабились. 

Якщо я коли-небудь буду робити мультфільм про це, то момент мого повернення в казарму я б зобразив так: "Ноги ледве переставляються, шаркаючи, по землі. Руки волочаться за мною. Рот відкритий і з нього вивалився язик (пити на тренуванні не бажано - також тренують)". 
Далі - вечеря. Піднос ще не був таким важким. 
Сьогодні давали ячмінну каву - не пам'ятаю на сніданок, обід чи вечерю. Але здивували. Дякую. 
Про вчорашнє. 

Вчора я писав, що ми здавали тести. Так от - хочу розповісти трохи про бланк тих тестів. Внизу бланку відповідей я помітив компанію, яка ці тести придумала. НПЦ ДИП. Російська компанія. Подивився у них на сайті їхніх замовників. Там всі російські силові структури (див скрін). Це не те, щоб зрада, це швидше сигнал українським науковцям - ей! Де ви є?! Міністерство оборони вас не чує! Де ваші руки!?
Короче тре, щоб такі тести були щонайменше української компанії і українською мовою. Бо якось не солідно виходить. У нас що - фахівців нема?

Отаке
Надобраніч. 

День 23-й
Підйом, як завжди. Ранкова пробіжка. Чесно зізнаюсь - я знову не пішов. Горло боліло. (Заатра і післязавтра теж не піду, бо буду в Києві на культурно-просвітницькій екскурсії). 
Сніданок. Не сфотографував. Був сонним. 
Спортзал 8:30-12:30. О 8:31 - прокинувся. Крім фізвправ - фільми і медицина. 
Якщо вчора ми відтискались, качали прес по 10 разів, то сьогодні - по 15. Плюс додались вправи. І це ми робили для відпочинку від основних вправ. Тобто отак - серія основних вправ (доооовга серія) і коли піт вже просто пече в очах - відпочинок у вигляді 15 відтискань, 15 - прес і 15 - ноги за голову. 

Кидки

Щоб ви розуміли, я не знаю чи є якийсь м'яз, який або не гудить, або не болить.
Особливо сильно гудуть ноги. Ну і прес. А все решта - просто гуде. Виявив, що у мене є м'язи з двох боків грудної клітини там, де ребра. Я думав - там просто ребра. А ні. Там у мене - крепатура. Значить, і м'язи є.
Після тренування зустрівся з пластунами.

Пластуни. (Я - з пакетом - там кросівки з тренування)

Приїжджали в Десну на екскурсію. Перекинулись парою слів. Пофотографувались.

Обід. 
Ложка в руках трусилась. Руки втомлені. Але в рот поцілював.

Вечеря. 
Потім - шикування на честь Дня прапора України. Офіційна промова виконувача обов'язків начальника частини. В армії все має бути однаково рівним, наче по шаблону. Промови теж. Вона такою і була. Єдине, що вирізнялось - це слово "цілісності". Воно трохи невдавалось панові підполковнику. Але з третьої чи четвертої спроби він його переміг. Правда з деякими втратами для слова. Склад "но" безжалісно знищено. "Ціліс-сті". Тим не менше всі зрозуміли пана пана підполковника. 
Далі були нагороди і грамоти. Подяки і підвищення у званнях. І чергові аплодисменти.

А потім було нагородження орденом за мужність. Посмертно. Орден вручали сім'ї. І ось ці оплески були чесними. І тиша була чесною. І все одразу стало справжнім і близьким. Без пафосу. Просто таким, яким воно є.

Добраніч

День 26-й

 (24-й і 25-й - вихідні)

У мене - гострий бронхіт. Це погана новина. Хороша - він вже лікується. Порскалка в горло, інша - у ніс. Сироп, таблетки. Ще 5 днів курс лікування.

Кашель майже минув.

Також оскільки у нас фізнавантаження, то прапорщик порадив нам пити вітаміни, риб'ячий жир, кальцій, вітамін С і для печінки таблетки. Почав пити.

Моя порція вітамінів

Сніданок. Черга.

Сніданок

Вчора вночі приїхали ще люди. І як наслідок - черга.

Черга на сніданок

Потім - святкове шикування. Підйом прапора. Звернення командира полка до полка періодично перекривалось звуками, які видавав полк:

- Шановні солд...

- каки-кахи

- ... Україн...

- апчхи

- ...завдяки сміливості і відд...

- [звук шмаркання]

- ... на солдата покладен...

- [звук телефона нокії]

- ...обов'язок кож..,

- апчхи

І так - по колу. Короче, основна ідея - вітаю вас з Днем незалежності.

У нас в кімнаті з'явилась кварцова лампа. Дякую волонтерам - боремось з інфекцією і вірусами в приміщеннях (до речі - укр. виробник).

Далі пауза - можна подивитись парад, послухати Порошенка. Слухаєм.

Дивимося парад

Потім - тренування у спортзалі. Фото нема, бо схожі, як були минулого разу. Тільки більше спотів. Піт взагалі просто водоспадом. Мокре все - штани, футболка. Мокре реально. Не вологе, а мокре.

Руки трясуться після тренування.

Обід

14:50 прийшли. Черга - зовні, черга - всередині. 15:18 - сів за обід.

Дуже смачно. Справді смачно. Дівчатка з їдальні, дякую. Цього разу - постарались.

Далі порція таблеток. Різні справи. Нам нині поміняли постіль. Туди-сюди і хоп - вже треба йти на спорт-містечко. Ще не встигли відпочити від ранкових занять.

Вечеря. Мегачерга. Мегачержисько!

Потім - шикування, перекличка і відбій

Вибачте, що схематично. Але втомлений + завтра підйом о 4:30. Буде полігон. Будуть фото.

Вітаю всіх з Днем Незалежності України!

Думаю вам за весь день достатньо написали розумних текстів пов'язаних з цим святом )

Добраніч.

Оригінал

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
1178
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація