12 міфів про зміни в Україні

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Може здатися, що для змін Україні конче потрібно наслідувати Європу, але насправді це не має бути самоціллю.

Більшість українців скажуть вам, що "нічого не змінилося" від часів Євромайдану. Тим часом більшість українських аналітиків скаржиться, що еліти чинять змінам опір, і якщо Україна не здійснить реформи якнайшвидше, то вона зробить великий крок назад – тож країна буде втрачена. І, здається, всі сходяться на тому, що зміни в країні неможливі, допоки не буде покладено край корупції.

Однак ці погляди ґрунтуються на спрощеннях, спотвореннях і непорозуміннях. І ось деякі з них.  

1. УКРАЇНА НЕ ЗМІНИЛАСЯ ВІД 2014 РОКУ

Це нісенітниця. Зміни була величезні, і їх можна помітити, навіть якщо пройтися будь-яким з українських міст. Очевидно, що Україні потрібно більше реформ, утім, вони так само потрібні двадцятці її сусідів і друзів, зокрема Росії і Білорусі, Євросоюзу та США.

2. УКРАЇНІ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИСЯ ЯКОМОГА ШВИДШЕ

Можливо, це правда, а можливо, і ні. Цей погляд приховує думку про те, що швидкі зміни кращі, ніж повільні. Насправді дуже швидкі зміни – революції – як правило, не працюють, тоді як загалом ефективною вважається еволюція. Не існує єдиної формули змін на всі випадки життя.

3. ЯКЩО УКРАЇНА НЕ БУДЕ ЗМІНЮВАТИСЯ ДАЛІ, ТО ПРОТИВНИКИ РЕФОРМ ЗДОБУДУТЬ ПЕРЕВАГУ

Можливо. Усі сили з укоріненими інтересами в усіх країнах завжди противляться системним змінам. Та й вони були б дурнями, якби не робили цього. Опір – це постійне явище. Іноді ці противники реформ виграють, іноді програють – все залежить від того, наскільки сильними є сили, що підтримують зміни. Хороші новини для України полягають в тому, що в ній вони дуже сильні і, ймовірно, надалі залишатимуться такими.

4. ЗМІНИ ЛІНІЙНІ

Це хибна думка. Усі країни в усі часи робили два кроки вперед і крок назад, після чого – три кроки вперед і чотири назад. І так до нескінченності. Незважаючи на це, а, точніше, завдяки цим зигзагам системи дійсно змінюються – іноді на краще, іноді на гірше.  

5. ЗМІНИ ПОТРІБНО ЗДІЙСНЮВАТИ ДО ТОЧКИ НЕОБОРОТНОСТІ

Нісенітниця. Не існує жодної точки. Якби вона була, ніколи б не ставалися революції. Крім того, навіть високорозвинені, добре інституціоналізовані демократії роблять кроки назад, і це можна побачити на прикладі Трампової Америки або Євросоюзу, який наразі переживає складні часи.  

6. "ПОЛЬЩІ ЦЕ ВДАЛОСЯ", ОСОБЛИВО, КОЛИ ВОНА ЗДІЙСНИЛА РАДИКАЛЬНІ РЕФОРМИ ПІСЛЯ 1989 РОКУ

На жаль, ні. Якщо Польщі та Угорщині таки вдалося, то як ми пояснимо уряди Качинського та Орбана? Більше того, "великий вибух", який Польща здійснила 1990 року, насправді був маленьким, адже комуністична Польща завжди мала власну державу, розвинену країну, громадянське суспільство (рух "Солідарність" та католицьку церкву) і, певною мірою, приватну власність. Усі ці речі тільки зараз з'являються в Україні.

7. ЕСТОНІЯ ТА ЛАТВІЯ ТАКОЖ "ЗРОБИЛИ ЦЕ", І УКРАЇНА ПОВИННА НАСЛІДУВАТИ ЇХ

Це правда, тільки якщо ви вважаєте, що позбавлення росіян права на участь у виборах – хороша річ. Естонія і Латвія досягли великих успіхів на шляху до власних змін завдяки тому, що відсторонили проросійські і прорадянські виборчі округи від ухвалення рішень на рівні держави. Чи повинна була Україна зробити те саме 1992 року? Можливо. Окупація Путіним Криму і Донбасу успішно позбавила населення цих регіонів права на голос, тим самим сприяла реформам протягом останніх трьох років.

8. НАЦІОНАЛІЗМ – ЦЕ ЗАВЖДИ ПОГАНО ДЛЯ РЕФОРМ

Це судження доволі відносне. Югославія припускає, що етнічна ненависть може спровокувати криваві війни, але відокремлення Словенії та Хорватії від Югославської федерації, цілком можливо, пришвидшило розірвання цими країнами зв'язків із комуністичним минулим. Це, між іншим, сталося і з Чехословаччиною, коли чеські й словацькі еліти зійшлися на спільному рішенні утворити власні держави і здобули успіх. І хто сумнівається в тому, що гостра потреба поляків усвідомлювати власну ідентичність дозволила їм протистояти комунізму?

9. ДЕМОКРАТІЯ – ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗДІЙСНИТИ РАДИКАЛЬНІ ЗМІНИ

Навпаки, найбільш радикальні зміни були здійснені авторитарними або сильно централізованими режимами. І цьому є очевидні пояснення: радикальні зміни завжди підривають приватні інтереси – іноді еліт, іноді населення. Тому їхній супротив неминучий, і найлегший спосіб подолати його – це взяти над ним гору. Те, що Україна здійснила так багато реформ і при цьому залишилася демократичною державою – це майже диво і, значною мірою, результат агресії Путіна, який дав українським елітам і громадськості альтернативу "зроби або помри". На жаль, народ не завжди знає, що краще. Він схильний до популістських засобів, які мало що змінюють.

10. КОРУПЦІЯ РОБИТЬ ЗМІНИ НЕМОЖЛИВИМИ АБО МЕНШ ІМОВІРНИМИ

Але де докази? Усі сьогоднішні успішні ринкові економіки і демократії були колись глибоко корумпованими. Чимало з них, зокрема, Греція та Італія, і досі є такими. Більшість таких країн, як Франція, Німеччина та Сполучені Штати, періодично вражають нас фантастичними корупційними скандалами. Очевидно, що корупція не сприяє позитивним змінам, але вона не є непереборною перешкодою.

11. УКРАЇНА ПОВИННА НАСЛІДУВАТИ ФРАНЦІЮ ТА НІМЕЧЧИНУ

Серйозно? Франції знадобилося кілька революцій, війн і 150 років для того, щоб стати демократією, яка сьогодні страждає від лівих і правих екстремістів. Досвід Німеччини – згадайте тільки Бісмарка, Вільгельма ІІ, Гітлера – ще менш повчальний.

12. УКРАЇНА ПОВИННА НАСЛІДУВАТИ ЄВРОПЕЙЦІВ ТА ЇХНІ "ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ"

Так, але не тому, що демократія, права людини та верховенство права є європейськими, і не тому, що більшість європейців шанують ці цінності лише тоді, коли їхній матеріальний комфорт залишається непорушним, а тому, що всі ці речі справді хороші, і Україна повинна прагнути їх реалізувати незалежно від того, чи зроблять вони її ближчою до якоїсь містичної Європи.

Уроки для України очевидні – вона й далі повинна змінюватися. Повинна прагнути демократії, верховенства права й ринку. Вона має процвітати й стати сильною. І, зрештою, робити вигляд, ніби слухає Захід, який роздає поради й подарунки. 

Текст оригіналу читайте на the Atlantic Council 

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу! 

Залиште свій коментар

Вибір редакції