Асиметрія Закарпаття

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Причини конфлікту між Україною та Угорщиною не такі прості і очевидні, як може здатися на перший погляд.

Дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною триває понад рік. Наприкінці минулого тижня він досяг своєрідної кульмінації: Київ та Будапешт оголосили персонами нон ґрата по одному співробітнику дипломатичних представництв. Після цього можемо сподіватися на певну стабілізацію.

Каталізатором конфлікту стало ухвалення Верховною Радою у вересні 2017 року нового закону "Про освіту", у статті 7 якого Угорщина вгледіла загрозу власній політиці з підтримки закордонних угорців. Ще з 90-х років ХХ століття Угорщина проводить активну політику з підтримки власної діаспори, яка неодноразово спричиняла тертя у відносинах офіційного Будапешта з сусідами — окрім України, це Словаччина, Румунія та Сербія. Травма Тріанону — мирного договору, у відповідності з яким Угорщина була позбавлена у 1920 році 2/3 власної території — підштовхує угорську владу до різноманітних дій з захисту своїх земляків.  

Ще з 90-х років ХХ століття Угорщина проводить активну політику з підтримки власної діаспори, яка неодноразово спричиняла тертя у відносинах офіційного Будапешта з сусідами

У випадку з Україною було застосовано різноманітний арсенал: від блокувань засідання Комісії Україна — НАТО до публічної заяви міністра закордонних справ Петера Сійярто про недоцільність автоматичного продовження санкцій ЄС проти Росії, запроваджених у зв’язку з агресією Кремля проти України. Дует Орбан-Сійярто вправно танцює геополітичний чардаш біля червоної лінії, перехід якої дозволить офіційному Києву звинуватити своїх будапештських візаві у підіграванні Путіну. Втім, угорський прем’єр і без того достатньо щільно спілкується з російським президентом. Але проблема в тому, що тут він не є виключенням серед інших лідерів ЄС, які і словом, і ділом протидіють президенту Росії та водночас не відмовляються від зустрічей з ним. І це помітно розширює простір Орбана для політичних маневрів.

Цікаве спостереження: загострення в українсько-угорських відносинах традиційно стається у той час, коли Угорщина отримує на горіхи в Європейському Союзі (і є за що). Її політична еліта не лише пройшла обкатку через переговори про вступ до ЄС, але і навчилася показувати виборцям зрозумілого цапа-відбувайла за межами країни, на якому можна відігратися за приниження у Брюсселі.

Тривалу роздачу "від пуза віялом" угорських паспортів на Закарпатті (і не лише місцевим мешканцям) складно пояснити виключно благодійністю. Тут поєдналися щонайменше два мотиви: прагнення угорської влади втягнути діаспору до власної сфери впливу (і цифра у 100 тисяч угорських паспортів на українській території виглядає красномовною) та бажання використати закордонних угорців у власних політичних цілях. Тому, наприклад, на останніх парламентських виборах партія Орбана ФІДЕС практично з’їла своїх молодших та більш радикальних партнерів з "Йоббік", отримавши конституційну більшість. Віктор Орбан у травні 2018 року почав четверту каденцію на посаді прем’єра, і ситуація всередині країни дозволяє йому почуватися доволі впевнено.

Наголошу, що спроби підпалу приміщень угорської громади були оперативно розкриті СБУ, до них виявилися причетними члени польської радикальної організації. До речі, Варшава солідаризується з Будапештом у спільній протидії вимогам з боку ЄС, зокрема, щодо біженців, але не підтримує його у конфлікті з Україною. При цьому "рука Москви" є дуже помітною в українсько-угорському протистоянні: кожен новий виток супроводжується вкиданням фейків у закарпатських медіа, які жваво ретранслюються в Україні та Угорщині. Російські майстри інформаційних провокацій добре вивчили алгоритми поширення скандальної інформації з Закарпаття та використовують їх для загострення ситуації. В запасі у них є ще "русинська" тема, яка сьогодні відійшла на другий план.

Тривалу роздачу "від пуза віялом" угорських паспортів на Закарпатті (і не лише місцевим мешканцям) складно пояснити виключно благодійністю

Справедливості заради варто зазначити, що Угорщина захищає національні меншини і на власній території. Українська громада не є виключенням, вона має представника у парламенті з правом участі в обговоренні законів та вагому фінансову підтримку. Проте невелика кількість української діаспори (близько 7 тисяч) та її розпорошеність по території Угорщини не дозволяють, зокрема, навіть відкрити хоч одну школу з українською мовою викладання.

При цьому у Закарпатті шкіл з угорською мовою викладання півтора десятки. Їхнє функціонування і тривалий брак адекватної політики України у галузі освіти призвели до критичних результатів у складанні ЗНО з української мови та літератури у закарпатських випускників. Україна вирішила паралельно активізувати вивчення українську мови на Закарпатті та взяти на себе зобов’язання втілити в життя рекомендації Венеціанської комісії стосовно закону "Про освіту", які Будапешт енергійно тлумачив на власну користь.

ВідеоУгорськомовні українці висловили свою думку про стосунки між двома рідними країнами

ТСН.Тиждень побував у найбільшому угорськомовному селі в Україні - Велика Добронь - та поспілкувався з місцевими жителями про дипломатичну війну. Жителі села - етнічні угорці, які роками порають землю та неохоче говорять про сварку між Україною та Угорщиною. Місцеві не планують нікуди виїжджати з України, а паспорти закордонного угорця здебільшого отримують для роботи за кордоном та подорожей. 

Угорськомовні українці висловили свою думку про стосунки між двома рідними країнами

Поява у вересні скандального відео з Берегового, де українських громадян приводять до присяги Угорщині та радять не розповідати про це стороннім, не могло викликати іншої реакції, як оголошення дипломата, який лише промайнув на записі, персоною нон ґрата. Не виключаю, що цей хід зробила угорська сторона, адже напередодні проти Угорщини Європейський Парламент розпочав процедуру санкцій. Факт порушення Віденської конвенції був очевидним, а реакція офіційного Києва — передбачуваною. Проте у Будапешті оперативно пообіцяли вжити заходів для гальмування тепер вже європейської інтеграції України та вислали з Угорщини українського дипломата.

Кульмінація протистояння має дозволити зупинитися та проаналізувати ситуацію максимально спокійно. Україна дала зрозуміти, що не стане переписувати закон "Про освіту" під диктовку Угорщини, проте готова врахувати зауваження Венеціанської комісії. Провокаційні заяви в ефірі російського ТБ про спроможність угорської армії дійти до Львова — показова провокація та гра на нервах. І справа не лише у наявності 128-ї гірськострілецької бригади ЗСУ, що дислокується у Закарпатті та має бойовий досвід. Країна, яка входить до НАТО та ЄС, не може висловлювати територіальні претензії своїм сусідам. Навіть в умовах російської гібридної агресії, яка змінює сенс міжнародних відносин.

Україні та Угорщині необхідно винести конфлікт за межі Закарпаття, залучити до пошуку шляхів розв’язання своїх міжнародних партнерів та експертне середовище. Сьогодні українсько-угорські взаємини нагадують казанок з бограчем, який постійно кипить протягом тривалого часу. Київ та Будапешт можуть визначити проблеми, які потребують вирішення, та все ж мають шукати шляхи діалогу, адже продовження протистояння між ними грає насамперед на руку Росії.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції