Бандера розбрату

Бандера розбрату

Фото: ТСН.ua

Польща не припинить підтримку України через провідника ОУН, але це питання справді ускладнить відносини між країнами.

Слова міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського про те, що Україна не ввійде до Європи зі Степаном Бандерою, незапрошення президента України на саміт ініціативи Тримор'я і водночас візит президента США Трампа до Варшави викликали над Дніпром хвилю обурення й побоювань. Українські коментатори почали висловлювати припущення, що ось він – символічний кінець польської підтримки. Та варто проаналізувати весь контекст, щоб правильно зрозуміти причини такої поведінки Польщі і чим насправді це загрожує Україні.

Передусім, слова Ващиковського про Бандеру – не перший такий приклад. Раніше те саме, слово в слово, вже казав лідер найвпливовішої і найбільшої партії Польщі "Право і справедливість" (ПіС) Ярослав Качиньський. І подібні заяви – це в першу чергу спроба "ПіС" запобігти появі серйозного конкурента на польській політичній шахівниці. Це поки що вдається, адже її головний конкурент яскраво антиукраїнський рух "Кукіз'15" наразі не має більше як 8% підтримки. Та нові націоналістичні рухи можуть швидко підвищити свої рейтинги, звинувачуючи "ПіС" у тому, що вона нічого не робить для боротьби з історичною політикою України. І це змушує Качиньського контратакувати.

Однак все це відбувається якраз тому, що для поляків тема ОУН-УПА та Степана Бандери є надчутливою. Для Києва вони є символом боротьби за свободу і незалежність, а от у Польщі асоціюються виключно з вбитими на Волині в 1943 році. І цієї асоціації не змінити.

"Гірш за все виглядають [в наших відносинах] історичні питання", – заявив Ващиковський в інтерв'ю проурядовому тижневику "wSieci".

"Наш меседж дуже зрозумілий: з Бандерою до Європи не ввійдете. Ми це говоримо і гучно, і тихо. Ми будемо твердо домагатися від України, щоб всі справи були залагоджені до того, як Київ стане у воріт Європи, просячи про членство. Будемо так само непохитні, як непохитно ставиться, наприклад, Греція до найменування Македонії", – додав міністр.

Так, ці слова дуже гострі як на дипломата, але не як на Ващиковського. Хоча він багато років пропрацював у МЗС, часто здається, що говорить публіцист, а не чиновник. Часто Ващиковський – та й ще багато його колег-чиновників із "ПіС" – висловлюються так, ніби вони і далі є політиками опозиції, які можуть собі дозволити меншою мірою відповідати за слова. І, тим не менш, із ним важко не погодитися. У Польщі справді загальною є думка, що Україні буде дуже тяжко будувати сучасну націю на некритичному ставленні до ОУН-УПА. Українці ж у відповідь говорять: "Це наша справа, кого ми робимо героями". Безумовно. Але ефекти будуть міжнародними.

Чим більше триватиме некритичне ставлення до дій ОУН-УПА, тим більше буде проблем у України не тільки у відносинах з Польщею, але і Німеччиною або єврейськими співтовариствами. Це вибір України, але перед таким вибором стояла також Хорватія, яка для інтеграції в ЄС мусила прохолодити своє ставлення до деяких генералів часів війни з сербами і взагалі забути про сентимент до Незалежної хорватської держави часів Другої світової війни. Де-факто це була одна з умов членства.

Загострення "історичних відносин" не значить, що Варшава не буде підтримувати Україну на міжнародній арені

Залишається питання, чи такі слова повинен публічно говорити перший дипломат країни. Чи реальною є загроза блокування членства України в ЄС, хоча таке питання поки що взагалі не обговорюється. І тут ми мусимо пам'ятати про публіцистичний темперамент Ващиковського. Крім того, не треба забувати, що в своїй українській політиці "ПіС" не використовує "пакетного підходу". Загострення "історичних відносин" не означає, що Варшава не буде підтримувати Україну на міжнародній арені, що не буде полегшувати умови праці українців в Польщі або відкривати нові авіарейси та залізничні маршрути. Буде. Але водночас наші дискусії про минуле нікуди не зникнуть, можливо навіть, що вони ставатимуть все більш гарячими та емоційними.

Враження деяких українських коментаторів, що Ващиковський закінчив період дружби Польщі з Україною, можна зрозуміти. Тим паче, що для деяких із них ці слова асоціювалися з незапрошенням президента Петра Порошенка на саміт лідерів країн Тримор'я до Варшави. Адже інтерв'ю міністра саме перед зустріччю. До президента Анджея Дуди приїхали дев'ять президентів інших держав Тримор'я, ще дві були представлені на нижчому рівні. Крім того, ініціативу інфраструктурної, економічної та політичної інтеграції 12 держав Центральної Європи підтримав особисто президент США Дональд Трамп.

Офіційній Варшаві дуже не хотілося, щоб західні політики сприймали ініціативу Тримор'я як альтернативу Євросоюзу. І саме тому до складу ініціативи були запрошені лише держави, які входять до ЄС. Була Хорватія, але не було Сербії. Була Румунія, але не було Молдови. І не було також України. Була представлена навіть Австрія, для якої Тримор'я не дуже цікаве (президент не приїхав, власне, звідти та з Чехії), щоб ніхто не сказав, що поляки будують посткомуністичний клуб в ЄС. Нічого особистого. Варшава навіть відмовилась від попередньої назви ініціативи – Міжмор'я, – щоб у нікого не було асоціацій з політикою міжвоєнної Польщі. Варшаві вистачає фронтів, щоб відкривати нові.

Але правда також і в тому, що Польща має свої амбіції. Ініціатива Тримор'я має допомогти в розбудові дорожньої, залізничної та енергетичної інфраструктури між державами (до речі, і Україна включена в цей процес), які до того підключалися передусім до західноєвропейських мереж. Сьогодні набагато простіше, дешевше і швидше доїхати з Варшави до Берліна, ніж до Вільнюса. Польща прагне це змінити, щоб краще користати зі свого потенціалу. Не в останню чергу і заради того, щоб посилити свій вплив у самому Євросоюзі.

Але користь може бути для всіх партнерів ініціативи. А опосередковано також і для сусідів. Адже якщо ми, наприклад, розбудуємо інтерконектори між газопортом в польскому Сьвіноуйсьце та газопортом, який хоче будувати Хорватія на острові Крк, Україна також отримає більше можливостей для диверсифікації постачань газу. Тримор'є не загрожує Києву навіть якщо поки що його там нема. А от Бандера з ОУН-УПА справді здатні створити для України чимало проблем.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація