Головний сигнал Варшавського саміту для України - нас до НАТО не беруть, але розглядають як стратегічного партнера.
Варшавський саміт НАТО засвідчив, що Україну розглядають як майданчик військових дій між Росією та Альянсом. НАТО перейшло від софтового, безпекового об'єднання до серйозного посилення своїх східних кордонів, що стояло на порядку денному ще з 2005 року. Навіть західні військові аналітики зазначають, що саміт у Варшаві був безпрецедентний, насамперед, щодо військових рішень. Йдеться про розгортання чотирьох батальйонів: американського – у Польщі, британського – в Естонії, німецького – в Литві і канадського – в Латвії (канадці підключатимуть і винищувачі, і військові кораблі). Відбудеться також збільшення присутності Альянсу в Румунії й Туреччині. Все це означає, що Україну сприймають як буфер між НАТО і Росією: нас до Альянсу не беруть, але розглядають як стратегічного партнера.
Так, були зроблені прогнозовані заяви, український президент і міністр закордонних справ зустрілися з низкою світових лідерів, за результатами саміту Україні надали Комплексний пакет допомоги (КПД), який включає різні напрямки – кібербезпеку, логістику, реабілітацію військових, обмін даними, двосторонні проекти, трастові фонди тощо. Але варто зазначити: цю допомогу погодили ще на Уельському саміті в 2014 році. І хоча українська влада називає КПД великим дипломатичним досягненням, це - лише продовження попередніх домовленостей. Своєю чергою, НАТО говорить, що це безпрецедентна допомога, але українській стороні варто було б очікувати від Альянсу більшого, наприклад, надання летальної зброї, запровадження вузькоспеціалізованих програм з Україною, доступ до високотехнологічних даних тощо.
Звичайно, Комплексний пакет допомоги – це для нас позитив. Однак головний сигнал генсека НАТО Єнса Столтенберга полягає в тому, що питання вступу України до Альянсу не стоїть на порядку денному. Ми всіляко хочемо продемонструвати свій рух до членства, але нам відкрито говорять, що двері зачинені. КПД має тільки прагматичний характер. Україні потрібно не чекати, що нас туди візьмуть, а самотужки створювати армію за натівськими стандартами, запроваджувати реформи, боротися з корупцією. На цьому наголосив і Столтенберг, зазначивши, що після цих заходів Альянс сам допоможе перейти на стандарти НАТО. Адже та ж сама Росія в своїх реформах керується натівським стандартами - фактично найвищим показником військового розвитку.
Під час саміту прозвучали заклики керівників Альянсу і лідерів держав-членів до Росії з вимогою припинити фінансову і військову підтримку бойовиків на Донбасі, виконувати Мінські угоди і покинути Крим. Однак ці заяви також мають суто декларативний характер. Україні потрібно самотужки шукати параметри врегулювання ситуації з Кримом і на Сході. Наприклад, як це свого часу зробили Японія і Південна Корея, домовлятися про стратегічне партнерство з США та Великобританією – підписувати двосторонні угоди і поза межами НАТО працювати над розміщенням їхніх військових баз на українській території.
Розглядати Росію не як ворога, а партнера, – вже тенденція в міжнародній політиці. Її усвідомлює і президент України, і міністр закордонних справ. Погляди щодо України поступово змінюються, і питання санкцій проти Росії є тимчасовим. Якщо Україна не продемонструє дипломатичних рішень стосовно Донбасу, то санкції будуть поступово послаблюватися. Санкціями не задоволений європейський бізнес, над їх скасуванням працює ціле лоббі в Німеччині і Франції. І навіть у заявах українського керівництва читається те, що вже цієї осені санкції можуть бути пом'якшені.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!