Чому "райські" Мальдіви охопила криза

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Мальдіви опинилися на передовій боротьби не лише за демократію, а ще й стали полем жорсткої конкуренції між Китаєм та Індією.

В проспекатах українських туристичних агенцій подорож на Мальдіви позиціонується в якості VIP-відпочинку. Відвідання цих островів відповідає лайфстайлу, до якого прагнуть заможні та просунуті українці, що належать до "середнього класу плюс" та вище. Причинами вибору туристами цього напрямку є дивовижна краса островів та асоціація відпочинку на їхніх курортах з великою розкішшю. Проте на початку лютого 2018 року мальовничі тропічні острови потрапили до уваги світової громадськості, і українців зокрема, через початок політичної дестабілізації, яка несе потенціал для зміни керівного режиму в країні — народ Мальдів та частина місцевих еліт вступили у двобій з авторитарним президентом.

Та аби краще зрозуміти зміст нинішньої кризи, варто трохи заглибитися до багатої мальдівської історії.

Республіка Мальдіви розташована в східній частині Аравійського моря, що належить до акваторії Індійського океану та складається з 1192 островів, проте населеними є лише трохи більше 15%. У свою чергу місцеве населення становить 427 тисяч осіб, з яких 98% сповідують іслам, що з’явився на островах ще у ХІІ столітті. Саме з того часу тут оформився султанат, що проіснував 812 років. Він був скасований в 1953 році, але вже за кілька місяців відновлений знову. У 1965 році Мальдіви вибороли незалежність у британців, та на референдумі 1968 року вдруге скасували султанат і проголосили створення республіки.

Як не дивно, крихітна острівна держава на своєму історичному шляху стикнулася з проявами сепаратизму. В період з 1959 по 1963 рр. існувала Об’єднана Сувадівська Республіка на чолі з президентом Діді Афіфом. При цьому саме це сепаратистське повстання дало поштовх до здобуття країною незалежності, оскільки засвідчило небажання частини мальдівців на віддалених атолах (атоли — коралові острови, найчастіше форми розірваного або суцільного кільця, які оточує неглибока (до 100 м) лагуна; Мальдіви складаються з великої кількості атолів) жити під владою колоніальної адміністрації.

Сучасні політичні процеси на Мальдівах багато в чому є продуктом, породженим тридцятирічною диктатурою президента Момуна Абдула Гаюма. Він запровадив в державі однопартійний режим та п’ять разів переобирався на посаду голови держави на безальтернативних виборах, тобто фактично референдумах з "народною підтримкою" у понад 90% голосів. Власне, Гаюму належить ідея перетворення Мальдів на економіку, що базується на люксовому туризмі. Проте він створив, що називається, "рай не для всіх".

За влучним висловлюванням британської активістки Тріши Барнетт, життєві умови більшості мальдівців за Гаюма нічим не відрізнялися від ситуації у найбідніших державах Африки на Південь від Сахари. 40% населення жило менше ніж на $1 на день. На цьому тлі президент-диктатор Гаюм стрімко збагачувався та дозволяв собі небачену розкіш, що вийшла за межі контролю. Приміром, він витратив $9,5 млн на яхту люкс-класу, $17 млн на ремонт президентського палацу, а за бюджетні кошти придбав собі 11 швидкісних катерів та 55 автомобілів.

Сучасні політичні процеси на Мальдівах багато в чому є продуктом, породженим тридцятирічною диктатурою президента Момуна Абдула Гаюма

Звісно, в нього була опозиція, і Гаюм пережив кілька спроб державного перевороту та замах. У 1988 році Гаюм міг бути скинутим найманцями з ланкійського руху "Тигри визволення Таміл-Ілама". Ця бойова терористична група діяла на Шрі-Ланці з метою створення мусульманської держави на Півночі острову. "Тигри" поширювали свою діяльність на інші держави, зокрема Мальдіви, Індія ж вела бортьбу з Тиграми на боці уряду Шрі-Ланки. Втриматися при владі Гаюму допомогли саме індійські військові, здійснивши операцію "Кактус" у Саме ця історія надовго закріпила Мальдіви в орбіті індійського впливу.

В 2008 році на островах відбулися демократичні вибори, і влада перейшла до рук президента Мохамада Нашида, так само, як його попередник Гаюм, дружнього до Індії. Він зміг реалізувати в країні широку програму демократичних реформ, швидко демонтувавши інститути, пов’язані з диктатурою Гаюма. За це його навіть називають "хрещеним батьком арабської весни". Мальдіви мають тісні історичні, культурні та релігійні зв’язки з арабським світом, й прихід "в’язня сумління" Нашида до влади на хвилі народної підтримки та подальші його демократичні перетворення стали певним чином вдалою моделлю для демтранзиту для арабських країн.

Нашид також відомий своїми планом 100% переведення островів на альтернативні джерела енергії. Причина цього полягає в тому, що острови опинилися на межі затоплення через глобальне потепління та викиди парникових газів під час спалювання органічного палива на планеті. Отже, вони хотіли дати світу приклад відмови від практики спалювання нафти, вугілля та газу з метою власного виживання.

Проте правління Нашида не змогло поліпшити економічне становище мальдівців, і через фінансову кризу уряд виявився неспроможним приборкати інфляцію та зростання цін на харчі, так само, як і остаточно здолати наслідки руйнівного цунамі 2004 року. Цим скористалася опозиція, пов’язана з колишнім авторитарним лідером країни Момуном Гаюмом, яка змогла організувати державний переворот в країні.

У лютому 2012 року під тиском 18 офіцерів поліції та збройних сил президент Нашид підписав акт зречення від влади, заявивши, що "він не хоче зробити боляче жодному мешканцю Мальдів. Його подальше перебування при владі може погіршити ситуацію… Можуть постраждати люди. Тому найкраще вирішення — це його відставка". Вже після цього він був засуджений до 13 років ув’язнення через рішення про арешт голови Кримінального суду Мальдів Абдулли Мохаммада, який був соратником Гаюма та причетний до організації перевороту. Проте під міжнародним тиском Нашида відпустили з в’язниці, і в 2016 році він зміг виїхати до Великої Британії.

Якраз тут ми підходимо до, власне, витоків нинішньої політичної кризи. Після повалення уряду Нашида владу отримав спочатку віце-президент Мохаммад Вахід Хассан, а на суперечливих виборах 2013 року перемогу одержав чинний президент Мальдів Абдулла Ямін. Він є родичем президента-диктатора Момуна Гаюма та членом його Прогресивної партії Мальдів (ППМ), де Гаюм досі зберігає посаду "заїма" — вождя. Отже, в країні де-факто відбулася реставрація антидемократичного режиму.

Цього року в країні мають відбутися чергові вибори президента, проте реальні опоненти Яміна перебувають або в ув’язненні, або в екзилі, тому як таких альтернатив йому немає

Цього року в країні мають відбутися чергові вибори президента, проте реальні опоненти Яміна перебувають або в ув’язненні, або в екзилі, тому як таких альтернатив йому немає. Парламентська опозиція в країні існує, проте в Народному Маджлісі більшість належить ППМ, що хоча би на словах підтримує Яміна. Щодо опозиційної Мальдівської демократичної партії, то вона має лише 24% місць у парламенті, і не може самостійно запустити процедуру імпічменту.

Значною несподіванкою з боку Верховного суду країни для Ясміна стало схвалення 2 лютого 2018 року рішення  2018/SC-SJ/01, що зобов’язує уряд відпустити усіх політичних в’язнів на свободу. В тому числі мають бути знятті обвинувачення з 12 депутатів Маджлісу, включно з колишнім президентом Мохамадом Нашидом. Його реабілітація у судовому порядку означає появу у Яміна реальної опозиції, що робить його шанси на переобрання примарними.

Судове рішення було радісно зустрінено з боку численних прибічників мальдівської опозиції, які вийшли святкувати його на вулиці столиці Мале. Згодом відбулися сутички мітингувальників з поліцією, яка використала сльозогінний газ та кийки для розгону демонстрантів. Останні вимагали відпустити на свободу усіх політв’язнів перед стінами столичної буцегарні, а згодом оголосили про початок сидячого протесту. Люди відкрито обвинувачують Яміна  у корупції, зловживанні владою та порушенні прав людини.

Президент Ямін на тлі масових народних акцій протесту почав втрачати контроль над ситуацією в країні. По-перше, він не до кінця підпорядковує собі керівну партію ППМ, і в разі початку процедури імпічменту частина її депутатів може проголосувати за його відставку. З метою блокування парламенту віддані йому військові 4 лютого оточили будівлю Маджлісу. Ямін дуже занепокоєний тим, що парламентарі можуть змусити силові органи виконати рішення Верховного суду. Його будівлю також було захоплено військовим, бо судді начебто вже готували документи для початку процедури імпічменту президента. Також були заарештовані два реабілітовані депутати, які повернулися на Мальдіви з-за кордону. Насамкінець прямим підтвердженнмя цього є арешт силовиками колишнього президента Момуна Гаюма в його резиденції.

По-друге, розкол намітився в лавах національної поліції, що може перейти на бік народу. Лише за три дні в цій струкруктурі змінилися кілька очільників: спочатку Ямін відправив у відставку Ахмеда Аріфа, який погодився виконати розпорядження Верховного суду щодо звільнення політичних в’язнів. На його місце призначили Ахмеда Саудхі, але вже через два дні його змістили без пояснень та призначили головою поліції Абдуллу Наваза. Саме Наваз, а також генеральний прокурор Мальдів Мохамад Аніл та міністр оборони Ахмед Шіям — є трьома ключовими опорами президента Яміна. Зокрема, Шіям заявив, що "сили безпеки будуть керуватися наказами генарального прокурора та не будуть дивитися, як Мальдіви втрачають глузд та поринають до кризи".

По-третє, в оточенні Яміна триває боротьба різних груп впливу. Спочатку він дослуховувався до поміркованого крила, яке радило йому провести дострокові президентські вибори і такми чином нейтралізувати загрозу, як з боку бунтівного Верховного суду, так і опозиції, лідер якої Нашид перебуває за межами країни. Проте увечері 5 лютого гору взяли радикальні сили, і президент Ямін оголосив про запровадження в країні режиму надзвичайного стану на 15 днів. Цей режим дозволяє не виконувати рішення Верховного суду, а з огляду на те, що військові оточили будівлю Маджлісу, він ще й дає президенту фактично нічим не обмежені повноваження для приборкання протестів.

ВідеоЗагроза імпічменту: президент Мальдівських островів запровадив 15 днів особливого режиму

На Мальдівах Верховний суд готується оголосити імпічмент президентові. У країні стався конфлікт між чинним президентом Абдуллою Яміном та Верховним судом. Судді постановили звільнити з тюрми 9 політв'язнів та відновили мандати 12 депутатам від опозиції, які звинувачують главу держави в корупції, зловживанні владою та порушенні прав людей. Президент та урядовці проігнорували рішення суду.

Загроза імпічменту: президент Мальдівських островів запровадив 15 днів особливого режиму

Конституція Мальдів передбачає, що у випадку введення надзвичайного стану призупиняється дія  її 24, 29, 31, 32, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 50, 56, 58, 66, 99, 100, 101, 113, 145 та 228 статей. Мальдівський блогер Ева Абдулла написала, що уряд призупинив дію положень про базові права, такі як право на приватність, вільний доступ до інформації, право на страйк та проведення масових демонстрацій і водночас наділив армію та поліцію правом на проведення протизаконних затримань.

Опозиційний депутат Ібрахім Мохамад Соліх зазначив: "У відчайдушних спробах втримати владу президент Ямін зрадив свою державу. Його генеральний прокурор протизаконно перебрав на себе повноваження Верховного суду, а військові захопили законодавчу владу".

Після оголошення надзвичайного стану одразу відбулися арешти головного судді Верховного суду Абдулли Сайєда та судді Алі Хаміда — тобто уряд намагається покарати тих, хто стояв біля витоків політичної кризи.

Попри наявні внутрішні причини, що формують безумовний фундамент для масштабного народного невдоволення, у мальдівської кризи є й значне зовнішнє підґрунтя. Неймовірної краси острівний архіпелаг в Індійському океані є об’єктом запеклої ворожнечі між двома азійськими суперсилами: Китаєм та Індією. Індійська журналістка Джаграті Шукла у своєму Twitter цілком прямо написала: "Народні протести в країні стартували після того, як антиіндійський та прокитайський президент країни Абдулла Ямін відмовився виконати припис Верховного суду щодо звільнення 12 політчиних в’язнів. Отже, Індія має втрутися".

Відверто кажучи, з приходом до влади президента Яміна Нью-Делі почав втрачати свій вплив над Мальдівами. Він зробив свою ставку на китайців, які обіцяли надати країні значні інвестиції.

В 2014 році відбувся перший в 42-річній історії двосторонніх відносин візит лідера КНР Сі Цзіньпіня на Мальдіви. Сторони заявили, що виступають за розбудову орієнтованого на майбутнє всебічного дружнього та взаємовигідного партнерства. Зокрема, Пекін запропонував мальдівцям долучитися до реалізації китайського проекту "Морський шовковий шлях ХХІ століття". Цей проект передбачає об’єднання усіх морських шляхів між Азією, Європою та Африкою, що є частиною мегапроекту "Один пояс — один шлях", який має закріпити китайське глобальне домінування у торгівельній сфері.

Китайці чітко зазначили, що попри невелику територію Мальдіви мають значні водні простори, і тут проходять важливі міжнародні фарватери, що дають їм надзвичайно важливі транспортні переваги. З огляду на це в Індії, як головного супротивника КНР в Азії, виникло велике занепокоєння. Воно почало зростати на тлі збільшення товарообігу між Мальдівами та Китаєм, який в період 2000-2014 рр. зріс у 70 разів  та перевищив межу у $100 млн. Після цього сторони розпочали вести переговори про створення зони вільної торгівлі з нульовими митами на 95% товарів.

Президент Ямін зміг надзвичайно оперативно провести через Маджліс закон про ЗВТ Мальдів з Китаєм. В листопаді 2017 року члени ППМ за мінімальної більшості голосів без детального вивчення навіть змісту величезного документу щодо ЗВТ ухвалили його лише за годину. Вже в грудні документ набув чинності. Для Нью-Делі запровадження ЗВТ з Китаєм стало шоком: це означало тотальний провал індійської дипломатії на Мальдівах, бо вони переходили відтепер під повний контроль китайців. Ямін фактично обдурив індусів, адже обіцяв спочатку укласти угоду щодо ЗВТ з ними. Хоча уряд Мальдів можна зрозуміти, оскільки  саме китайці зараз є головним джерелом прибутків острівної нації, купуючи значні обсяги риби, а китайські туристи є найбільш численними іноземними гостями на островах.

Неймовірної краси острівний архіпелаг в Індійському океані є об’єктом запеклої ворожнечі між двома азійськими суперсилами: Китаєм та Індією

Проте Індію бентежить не лише торгівельна експансія китайців, а ще й військова. В липні 2015 року Маджліс Мальдів ухвалив закон, який дозволяє іноземним державам, які інвестують щонайменше $1 млрд до економіки країни, володіти землею на її території. Щоправда 70% земель, які переходитимуть у власність іноземців, має бути, що називається, відвойована в океану. І тут в Пекіна є плани розгортання військової бази на Мальдівах. Йдеться про будівництво військового об’єкту на атолі Марао, де вже ведуться підготовчі роботи з розміщення китайської військової інфраструктури. Щоправда, офіційно уряди Китаю та Мальдів спростовують це. Така китайська діяльність на Мальдівах, які Нью-Делі завжди розглядало своїм заднім подвір’ям, дуже непокоїть Індію, яка і без цього з острахом дивиться на китайські військові активності в Пакистані, Бангладеш, на Шрі-Ланці та в Джибуті.

22 січня 2018 року колишній президент республіки Мохамад Нашид, відомий своєю орієнтацією на Індію, перебуваючи у Коломбо (Шрі-Ланка), виступив з надзвичайно гострою критикою на адресу китайської діяльності на Мальдівах. Він заявив, що китайці привласнюють мальдівські землі, і вже придбали 16 острівців у свою власність для будівництва там своїх об’єктів. На його думку, їхня діяльність підриває мир та стабільність в усьому регіоні Південної Азії. Він з сумом зазначив: "Китай зайнятий купівлею Мальдів, купівлею наших островів, купівлею нашої інфраструктури, і в підсумку — купівлею й нашого суверенітету".

Буквально за тиждень після гнівного виступу Нашида на Мальдівах вибухнула політична криза, що ледь не призвела до падіння режима Яміна, ненависного індусам. Все гучніше звучать заклики до уряду Індії втрутитися у внутрішні справи Мальдів з метою збереження демократії в країні, що переживає час складних випробовувань. Поки в Нью-Делі дуже ретельно моніторять ситуацію, і обіцяють підготувати рішучу відповідь антидемократичним діям оточення Яміна. Не виключено, що саме індійське слово буде мати вирішальне значення в подальшій долі уряду Мальдів та народу цієї райської острівної республіки.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції