Гра на випередження

Рішення РНБО припинити торгівлю з ОРЛДО може викликати "ефект бумерангу" для тих, хто його приймав.

15 березня Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення про припинення транспортного сполучення з окупованими районами Донбасу. Таке рішення здивувало багатьох і викликало неоднозначні реакції. Аби зрозуміти, з чим маємо справу, спробуємо проаналізувати можливі ризики і наслідки цього рішення.

Беззаперечним залишається факт, що рішення про блокаду, ухвалене на найвищому державному рівні, буде впливати на всіх гравців  конфлікту на Донбасі, а також на українців, які проживають на окупованих і підконтрольних територіях.

Почати потрібно з української влади. Рішення РНБО було ухвалене на 59-й день блокади і після розгону редуту. Виникає питання: навіщо було затягувати ситуацію до силового протистояння, а потім робити те, чого, власне, і вимагали блокадники? Така ситуація вказує на неспроможність влади ефективно діяти у кризових ситуаціях і грати на випередження. Тому рішення РНБО суспільство сприймає неоднозначно, адже постає запитання: чому побили блокадників, якщо через день зробили практично те, чого вони вимагали?

З іншого боку, саме таке рішення РНБО певною мірою спрямоване на те, щоб зменшити градус напруження в суспільстві та політикумі. Діяли згідно з принципом "те, що не можна перемогти, потрібно очолити". Мовляв, ми виконали саме те, чого ви хотіли. Проте, найімовірніше, владі не вдасться досягти того ефекту, на який вона розраховує.

Хибність цього рішення, ухваленого на офіційному рівні, полягає в тому, що в населення окупованих територій тільки збільшиться негатив до України. Без жодного сумніву, російська пропаганда використає це рішення як інформаційний привід. Представник РФ у Трьохсторонній контактній групі Борис Гризлов уже заявив, що цим рішенням Україна порушує Мінські домовленості.

Таким чином рішення РНБО дає Росії дві важливі тактичні переваги на цьому етапі конфлікту. Перша – це формування вкрай негативного ставлення до України серед населення окупованих територій. Друга стосується тиску РФ на Європу, щоб витворити образ України як такої, яка не дотримується Мінських домовленостей. Внаслідок цього, виникає ризик того, що на Заході розпочнеться обговорення часткового послаблення або ж зняття санкцій з РФ, а Україну виставлять основним порушником Мінських домовленостей.

Своєю чергою, Європа теж відреагувала. Глава представництва ЕС в Україні Х'юг Мінгареллі вже висловив подив щодо рішення РНБО та повідомив, що Брюссель сформує власну позицію щодо цього.

МЗС Франції закликало українську владу "продовжувати свої зусилля зі зняття блокади" і зосередитися на реалізації Мінських домовленостей. Це ж прозвучало і в бік Росії.

Представник Ангели Меркель Штеффен Зайберт зауважив, що рішення РНБО посилює тенденцію до відокремлення окупованих територій від України. І з такою точкою зору важко не погодитися.

Отже, які ризики несе рішення РНБО і якими можуть бути його наслідки?

Ризик перший. Найімовірніше, посилиться тиск ЄС на Україну, який підігріватиметься із боку Москви. Саме тому наразі важливо переконливо пояснити нашим західним партнерам логіку такого рішення. І зробити це вище керівництво України має в найближчі дні.

Ризик другий. Україна може втратити окуповані території. У такому разі там створиться псевдодержава на зразок Придністров'я, що буде вигідним Росії. Таким чином Росія досягає мети в запитанні формування "зони контрольованого хаосу", через яку буде й надалі впливати на Україну.

Ризик третій. Ситуація, що склалася, дозволяє говорити про торпедування РФ питання послаблення санкцій і зміни формату переговорів на умовах Росії. Недарма Москва першою заговорила про можливість розширення нормандського формату за участі США.

Ризик четвертий. Росія отримує додаткову преференцію у Міжнародному суді ООН, де намагатиметься трактувати рішення РНБО як цілеспрямований крок до створення ситуації гуманітарної катастрофи, а також говоритиме про геноцид на окупованих територіях. Звичайно, така риторика Кремля не сприятиме посиленню позицій України у Гаазі.

Якщо говорити про наслідки, вони можуть бути кардинально протилежні.

Перш за все, це рішення може мати "ефект бумерангу" для тих, хто його приймав, і стати початком кінця чинної влади, адже Європа може відмовитись від України, оскільки рішення про блокаду було не узгоджене з ЄС. З іншого боку, таку жорстку позицію влади можна розглядати як позицію не об'єкта, а суб'єкта, який сам вирішує свою долю.

Крім того, блокада окупованих територій буде змушувати Росію утримувати ці території. Зважаючи на постійне погіршення економічної ситуації в РФ, навряд чи Москва зможе надати повноцінну фінансову допомогу ОРДЛО. І тут виграє саме Україна, адже теза, що Росія кинула "Л/ДНР", підтвердиться на практиці, а це автоматично викличе апатію і створить атмосферу розчарованості. Якщо це станеться, Україна зможе диктувати свої умови і повертати окуповані території саме на українських умовах. Тому все залежить від того, хто зіграє на випередження тоді, коли його противник не очікуватиме чергового кроку. Сподіваємося, що це буде саме Україна, адже за ці роки війни ми заслужили бодай на маленьку перемогу.  

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу! 

Залиште свій коментар

Наступна публікація