Модна зброя

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Резонансне вбрання Савченко – це типовий приклад використання історії й історичної символіки у пропаганді. 

Поява на людях Надії Савченко у головному уборі, який нагадував шапку-гетьманку, викликало шквал ущипливих коментарів. Проте насправді сміятися немає підстав. Вбрання Савченко – типовий приклад використання історії й історичної символіки у пропаганді. Це майже зрозуміли ті, хто іронізував із нардепки і називав її "гетьманшою" і "княгинею Ольгою". Але не тому, що розгадали механізм впливу, закладений у костюм Савченко, а тому що персона, одягнута в цей костюм, уже всім, як кажуть, у печінках сидить.

Шапка Савченко
скриншот з відео

Але диявол криється у дрібницях, тому глянемо на нашу героїню з голови до ніг. Знаменита шапка привертає увагу характерним роздвоєнням, яке відсилає одразу до двох епох. Першою є гетьманська, де шапка, оторочена смушком із характерним розширенням спереду і прикрашена двома пір'їнами чаплі, була символом гетьманської влади нарівні з булавою і виконувала ту ж символічну роль, що в країнах Західної Європи відігравала корона і скіпетр. У західній традиції, до якої в 17 столітті належала Україна, яка входила в склад Речі Посполитої, влада монарха мала сакральне значення: він вважався обраним Богом, йому приписували чудодійні властивості. Класичний приклад — віра в те, що король Франції може зцілювати своїх підданих від золотухи. В Україні віра а божественність монарха вилилася у приписування символічного значення імені Богдан, з чого робився висновок про "богопосланність" Хмельницького. Але оскільки на наших теренах спадкова монархія так і не утвердилася, гетьманська  шапка стала символом ще й сили духу і розуму, які дозволяють сягнути найвищої влади в державі.

гетьман
Тиждень
Гетьман

Другою епохою, до якої відсилає головний убір Савченко, — визвольний рух у період Другої світової війни. У 20 столітті частиною національного військового строю стала шапка-мазепинка, яку зробили відомою вояки УПА. Вона частково частково перейняла форму гетьманської шапки і стала уособлювати добровільний захист своєї землі, протистояння ворогу за Лютеровим "на цьому я стою, бо не можу інакше".

Шапку Савченко доповнює пальто, яке своїм силуетом нагадує те, що в Україні 17 століття назвали б юпкою. У такий верхній одяг вбиралися й  дружини гетьманів і полковників. Проте юпка Савченко має два конструктивні ґанджі, які насторожують. Перший – занадто широкий крій, друге – "східний" візерунок на тканині. Все разом створює асоціацію з московським боярином. І після цього в голові вже залишається тільки рядок Михайла Брайчевського: "...і радісно мовчить боярин Бутурлін".

боярин
ТСН.ua
Боярин

Усе це наштовхує на запитання — то чого ж хотіли досягти автори костюму Савченко? Можливо, вони хотіли запропонувати українцям "істинно свого" лідера. Що може більше сподобатися широкій масі  жінка, офіцер, льотчиця, завоювала популярність стійкістю в полоні, походить зі звичайної родини. Такий собі "народний гетьман" у спідниці.

В українській історії був тільки один гетьман із "народним" походженням, за яким чітко проглядалися "вуха Москви". Це Іван Брюховецький. П'ять років його правління — з 1663 по 1668 — почалися з "Чорної ради" 1663 року, під час якої московські посли "протиснули" Брюховецького шляхом маніпуляцій, насильницького захоплення й інспірації страти його конкурентів. Сама Рада проходила у присутності московського війська. Усе своє правління Брюховецький воював із правобережним гетьманом Павлом Тетерею і виконував розпорядження Москви. Згідно із підписаними ним Московськими статтями 1665 року, в руки московських воєвод передавався збір податків, московські гарнізони з'явилися в всіх містах Гетьманщини. Україна фактично ставала залежною територією.

брюховецький
ТСН.ua
Іван Брюховецький

Напрошується риторичне запитання — то куди б привела Україну "гетьманша" Надія? (Тут доречне русифіковане слово "гетьманша", адже українці дружину гетьмана називали шанобливо "пані гетьманова"). Невипадково, що одним із мемів, присвячених модному дефіле Савченко, став портрет Наталії Розум, матері гетьмана Кирила Розумовського. Не тільки тому, що Наталя Розум походила з козацького роду. А й тому, що гетьманом її син зміг стати значною мірою завдяки своєму старшому братові Олексію, який був коханцем російської імператриці Єлизавети Петрівни – доньки Петра І, того самого, який знищив гетьманську столицю Батурин і зруйнував Запорізьку Січ. Наталя Розум є яскравим, хоча і маловідомим прикладом того, коли найвища влада в Україні дістається тому, хто подобається "імператору всея Россіі".

Але Савченко на роль "помазаниці" ніяк не тягне – і цьому секрет нашого везіння. Це класичний "Кривоніс у спідниці", тобто імпульсивна особа, вкрай піддатлива на впливи, не наділена стратегічним мисленням. Фактично, "герой одного моменту", який непродуманими вчинками полишає по собі руїну.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook  і слідкуйте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції