Війна, яку розпочав Кремль, кардинально різниться від того, чого вчив людство Карл фон Клаузевіц.
Гібридна війна Росії проти України ніколи не набула б таких розмахів і такого масштабного впливу, якби не мала потужної інформаційно-пропагандистської зброї, розгалуженої мережі каналів комунікації та цілої армії хакерів, здатних добувати будь-яку інформацію та втручатися у системи державних органів влади, зокрема спеціальних служб.
Війна, яку розпочав Кремль, кардинально різниться від того, чого вчив людство Карл фон Клаузевіц. Найперше, що потрібно розуміти, аби мати змогу об’єктивно аналізувати інформацію і вибудовувати стратегії та тактики протидії гібридним агресіям, — війна ХХІ століття не має за мету фізичне знищення ворога. Це війна, яка йде за свідомість людей, за те, аби мати повну інформацію про того, кого Росія вважає своїм ворогом, за можливість апелювати до людини, враховуючи її вподобання, принципи та секрети, які перестають бути таємницями.
У будь-якій війні одну з головних ролей відіграють спецслужби країни. Саме від їхньої ефективності багато в чому залежить попередження та нівелювання ризиків, які готує агресор. Тому важливим фактором вбачається безпека співробітників спеціальних служб України, яку зобов’язана гарантувати держава.
Ні для кого не секрет, що сьогодні СБУ багато в чому програє ФСБ. Проблеми українських спецслужб, які почали відроджуватися тільки 2014 року, посилюються декількома важливими факторами.
Перш за все, це питання очищення вітчизняних спецслужб від російської агентури. Починаючи з 90-х років, а особливо за часів Кучми та Януковича, Росія мала великий вплив на СБУ. 2014 року почалось очищення спецслужб України від російської агентури, але цей процес, на жаль, не є закінченим.
У будь-якій війні одну з головних ролей відіграють спецслужби країни
Іншою проблемою того ж СБУ є хаос, який наразі відбувається в інформаційному просторі України та українському законодавстві. Більшості українцям не властива інформаційна культура, як і інформаційна гігієна, а тому у відкритий доступ, зокрема в соціальні мережі потрапляє інформація, яка за професійного підходу може бути використана проти співробітників українських спецслужб.
Особливий наголос варто зробити на соціальних мережах, які досить ретельно відстежуються російськими спецслужбами. Силами моніторингових груп та аналітиків ФСБ збирає інформацію про українських "колег", аби завербувати їх. Росіяни вивчають все про людей, а далі вже справа техніки. Окрім вербування, відкриті джерела в мережі Інтернет дозволяють шантажувати та тиснути на офіцерів українських спецслужб. І в цьому є неабияка проблема, тому реформа того ж СБУ має проходити так, аби її співробітники були убезпечені від впливів та атак, яких можна уникнути.
Загалом, ФСБ активно використовує цілі альянси хакерів у своїй роботі. Так, на головне управління генштабу РФ працюють хакери з "АРТ 28" та Sandworm. На ФСБ — Turla та Dragonfly, а на Службу зовнішньої розвідки РФ — "APT 29". Навіть у кримських фсбшників є своя кіберармія — Armagedon. Завдання просте — зібрати максимум інформації, щоб потім використати її у спецопераціях. Ці групи є одними з найкращих у світі, а тому їхня ефективність не викликає сумніву.
Практично щодня українські спецслужби фіксують активності російських хакерів — від спроб зламати державні реєстри, до намагань отримати доступ до різноманітних баз даних. Таким чином, росіяни отримують особисту інформацію про українських офіцерів як то номера та марки автомобілів, сімейний стан та інформацію про членів сім’ї, адреси проживання, тощо. Звідси випливає запитання: чи є такою нагальною необхідністю оприлюднення офіцерами спецслужб України декларацій про доходи? Чи можливо варто звернути на це увагу, хоча б стосовно до тих співробітників спецслужб, котрі виконують особливо секретні та відповідальні завдання?
Практично щодня українські спецслужби фіксують активності російських хакерів
Наразі відбувається реформа СБУ. Зміни мають враховувати сучасний стан небезпеки та потенційних ризиків. Ми бачимо, що Москва не має намірів зупинятися і досягати миру. Вона буде й надалі атакувати Україну. Тому варто задуматися, аби спецслужби перестали займатися економічними злочинами, які завжди були манливою корупційною звабою для багатьох есбеушників та зосередились на проблемах і викликах контррозвідувальної діяльності. І саме для контррозвідки потрібно прописати такі умови, аби ані хакери, ні хто інший не зміг виявити жодного слабкого місця офіцерів українських спецслужб.
Хтось скаже, що це не зовсім демократично. Відповіддю на це можуть стати приклади американського ЦРУ, ізраїльського МОССАД, британської МІ6 та німецької BND, в яких найпершим завданням для себе держава визначає ефективність офіцерів спецслужб через гарантії їхньої безпеки. На війні потрібно приймати жорсткі рішення. І наразі настав час України, аби протистояння агресору набуло дійсно масштабного та системного характеру.