З огляду на схильність леді Ю до зигзагів, наступний її поворот у політичній кар'єрі знову може бути до діалогу з Путіним.
Юлія Тимошенко – досвідчений політик, який у своїй кар'єрі рухається зигзагом, щоб зменшити вірогідність потрапити під критичний вогонь. І черговий поворот може бути не надто корисним для України.
Вона починала як успішна бізнес-леді, що могла потрапити на особистий прийом навіть до всемогутнього тоді глави "Газпрому" Рема Вяхірєва. Юлія Володимирівна була правою рукою Павла Лазаренка, проте швидко усвідомила, що союз з ним – справа не надто вигідна. Далі вона вміло використовувала ситуативних політичних партнерів для власного рейтингового зростання. Спитайте у Віктора Ющенка, що це таке – бути найбільш рейтинговим політиком, ім'я якого скандує Майдан, а за п'ять років бути спроможним хіба що підігравати вчорашньому запеклому опоненту та тезці Віктору Януковичу.
У квітні 2007 року у впливовому американському часописі Foreign Affairs Тимошенко опублікувала статтю "Стримати Росію", де виклала рецепти стримування російської імперської потужності. Доволі переконливо вийшло, що не завадило Юлії Володимирівні вже у січні 2009 року спільно з на той момент главою уряду РФ Володимиром Путіним освятити підписаний керівниками газових монополій Росії та України контракт про постачання "блакитного золота" нашій країні.
Після того, зустрічаючись з Путіним протягом 2009 року, Тимошенко енергійно йому підігравала. Потім були прихід Януковича до влади, перемогу якого на президентських виборах 2010 року не визнала лише Юлія Тимошенко, її несправедливе засудження та ув'язнення, яке спричинило відрив лідерки "Батьківщини" від політичних реалій. Цей відрив проявився після звільнення Юлії Володимирівни, коли її виступ на Майдані не викликав жодної реакції.
Потім була спроба Тимошенко стати посередником у переговорах з терористами, що захопили ОДА в Луганську та Донецьку, і поразка на президентських виборах. Проте згодом Тимошенко доволі швидко повернула собі політичну форму та повернулася до провідної когорти українських політиків. Вона закликала запровадити воєнний стан на території Донецької та Луганської областей та наполягала на більш активних бойових діях, хоча наші військові не мали для цього потенціалу. Це улюблена тактика Тимошенко – різко підвищувати ставки або навпаки зменшувати їх. З огляду на схильність леді Ю до зигзагів, наступний її поворот знову може бути до діалогу з Путіним, адже з ним у Юлії Володимирівни ніколи не було конфліктних ситуацій. І вірогідність такого розвитку ситуації значно зросте, якщо вона стане прем'єром у парламентсько-президентській республіці, якою є нині Україна – якщо хтось забув.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!