Зустріч Папи Римського з Патріархом Кирилом з релігійної точки зору є історичною - але навряд чи релігійний чинник тут є основним.
Вже другий день доводиться говорити щодо зустрічі Папи і Патріарха. Спробую узагальнити власні думки.
У цієї зустрічі два аспекти - релігійний і політичний.
З релігійної точки зору зустріч, безумовно, історична і значуща. Але особисто я сумніваюся, враховуючи поспіх і місце проведення, що релігійний чинник є основним. Тому розпочну з геополітичної складової.
Ця зустріч нагадує мені радянську "дипломатію" часів "холодної війни". Тоді РПЦ не без допомоги "компетентних органів" активно боролася за світову гегемонію, займалася таємною дипломатією і навіть зовнішньою розвідкою.
Для цього в Церкві було створено спеціальну структуру – "Отдел внешних церковных сношений Московского Патриархата" (ОВЦС МП). Пізніше слово "сношения" було замінене на слово "связи". Саме цю структуру багато років з радянських часів і до свого обрання главою Церкви очолював Патріарх Кирил. Тому можна не сумніватися, що місію на Кубі буде виконано професійно. Як можна і не сумніватися, що ця зустріч є складовою частиною великої геополітичної гри, що за допомогою РПЦ веде Росія із Західним світом, частиною якого є держава Ватикан, главою якої є Папа Римський.
Щодо релігійної складової, то як православний християнин, який пам'ятає заповідь Христа до своїх учнів бути єдиними і який хотів би бачити Православ'я відкритим до діалогу і з суспільством і з іншими християнами, щиро радію самому факту такої зустрічі і спілкуванню глав християнських Церков, які мають великий потенціал. Спільне свідчення про Христа і християнські цінності – це головна місія Церкви Христової, конфесійні перегородки в якій, за мудрим висловом когось з богословів, не доходять до Неба. І мене, як віруючу людину, тішить, що та сама політика, яка до цього була головною перепоною цієї зустрічи, тепер зробила її можливою.
Чи будуть Папа Римський і Патріарх Московський говорити про Україну? Можна не сумніватися. Про це свідчить заява патріаршого прес-секретаря перед відльотом з Москви: "В недавней поездке в Швейцарию патриарха сопровождал митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий, теперь с нами летит управделами УПЦ (керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Поканич) - авт.). Это важно, поскольку свидетельствует о единстве Русской православной церкви, куда входит УПЦ". Тобто, друга за адміністративною посадою людина в УПЦ МП разом з Патріархом Московським буде свідчити перед Папою Римським і всім світом про єдність Руської Православної Церкви і єдине бачення ситуації в Україні.
І тут у мене виникає декілька запитань.
Перше до українських греко-католиків: чи буде хтось від них свідчити про свою позицію і єдність з Римо-Католицькою Церквою перед Московським Патріархом, який довгий час заявляв, що саме існування УГКЦ є перешкодою для зустрічі з Папою?
Друге запитання до нас, православних України: хто має засвідчити, що Українське Православ'я не має єдності, в тому числі і "завдячуючи" Московському Патріархатові? Хто має засвідчити, що в Україні є мільйони православних, які не бажають бути частиною "русского міра", який тривалий час проповідує і просуває Московський Патріарх, а також російська пропаганда і зброя?
Є запитання і до української влади. Але щоб не виглядати невігласом, висловлю сподівання, що маючи президентом випускника Інституту міжнародних відносин, вона розуміється на геополітиці краще за мене.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!