Підземні госпіталі: інвестиція в захист

Під час конфлікту в Сирії режимні сили та їхні союзники свідомо і систематично цілили в медпрацівників, машини швидкої допомоги та лікарні в опозиційних районах. Загалом у результаті конфлікту було здійснено понад 454 атаки на медичні установи, і за 91% із них відповідальні режим Асада і Росія. А від 2011 року було вбито понад 814 працівників сирійської галузі охорони здоров'я.

Існує стратегічна логіка: якщо ранити місцеве населення у великих масштабах, а потім регулярно завдавати шкоди медпрацівникам, які мали б лікувати людей, то території з цим населенням, зрештою, стануть непридатними для життя. Ця стратегія спрямована на те, щоб позбавити опозиційні громади бажання чинити опір і виселити людей за межі територій, підконтрольних режиму.

Наслідки цього є руйнівними для мирних жителів, а системи охорони здоров'я в Сирії вже підірвані. Коли режим активно цілить по медичних об'єктах у районах, утримуваних опозицією, важко уявити часи, коли система охорони здоров'я в Сирії буде контролюватися централізовано.

Однак поки конфлікт не закінчиться, планування реконструкції місцевої інфраструктури і систем в Сирії залишається невизначеним так само, як і роздуми про те, що можна зробити для закладання фундаменту стабілізації. Наразі зведення підземних та укріплених госпіталів в уразливих районах – це спосіб забезпечити негайний захист людей на той час, поки буде створюватися надзвичайно важлива інфраструктура охорони здоров'я, що буде здатною витримати бойові дії і стане в пригоді у післявоєнні часи.

Клініки та польові госпіталі вже перебираються під землю та зміцнюються – для захисту пацієнтів і медперсоналу їх наразі облаштовують у підвалах і печерах, укріплених мішками та бетонними стінами. Сирійська кампанія і 13 провідних сирійських медичних громадських організацій нещодавно опублікували звіт про "Збереження життів під землею: справа для укріплених лікарень в Сирії", в якому наголошується на впливі таких об'єктів.

Понад 20% лікарень на опозиційних територіях – повністю підземні, а 66% використовують підвал для основних медпослуг. Ці укріплення ефективні для захисту життя: згідно з даними, зібраними групою охорони здоров'я в Туреччині, жоден медпрацівник в Сирії не був убитий під час прямої атаки, перебуваючи у підземній лікарні.

Понад 20% лікарень на опозиційних територіях – повністю підземні, а 66% використовують підвал для основних медпослуг.

Такі медичні групи, як Сирійсько-американське медичне товариство (SAMS), Союз медичних установ та організацій з надання допомоги (UOSSM) і одинадцять інших організацій, які підписалися під звітом "Збереження життів під землею", співпрацюють з місцевими управліннями охорони здоров'я для оцінки локальних медичних потреб, а також – з інженерними групами – для розробки і впровадження стратегії перебудови та зміцнення госпіталів.

Місцеві інженери розробили найкращі практики – у реальності це різні екстремальні заходи. Йдеться про укріплення лікарень, підвалів та печерних госпіталів, що вже існують, для протистояння повітряним атакам і зменшенню кількості травм. Норми з укріплення вдалося встановити з огляду на ідеальну кількість "жертовних" поверхів, тобто верхніх поверхів будівель, які вже не використовуються і можуть переймати на себе авіаудари, а також з огляду на мінімальні підземні рівні. Бетонні стіни і мішки з піском зміцнюють зовнішні стіни лікарень.

Із вікон знімають скло. Розширені системи вентиляції, що забезпечують надходження чистого повітря і виведення забрудненого, адаптують до різних підземних моделей. Особливо під час хімічних нападів надзвичайно важлива наявність достатньої вентиляції. Стратегія медичних та інженерних груп – це побудова висококласних моделей госпіталів, які зможуть протистояти нинішнім атакам і використовуватимуться в постконфліктних умовах.

Важливо, що можливість працювати в підпіллі також допомагає медикам почувати себе більш безпечно, чим полегшує гостру нестачу медпрацівників, що дасть про себе знати по завершенню конфлікту. Від 2011 року організовано виїзд підготовлених медпрацівників, які переживали затримання і арешти, а також систематичні повітряні атаки на лікарні.

В середньому у світі налічується 13 лікарів і 28 медсестер та акушерок на кожні десять тисяч осіб. Натомість у Сирії ж – лише два лікарі, чотири медсестри і акушерки на цю ж кількість людей. Те, що підземні госпіталі гарантують більшу безпеку, є надзвичайно важливим для того, аби заохотити тих небагатьох кваліфікованих медиків залишитися на опозиційних територіях і лікувати постраждалих. Підземні лікарні значно підвищують імовірність того, що лікарі залишатимуться на своїх позиціях.

Захист є найбільшою потребою для медиків. Найбільш ефективним заходом оперативного захисту є кошти, спрямовані на укріплення та відновлення госпіталів під землею. Саме таким був перший запит донорів від усіх основних медичних неурядових організацій у Сирії. Окрім цього, Кластер охорони здоров'я, що базується в Туркменістані, створив офіційні рекомендації щодо ключових стратегій "охорони здоров'я медперсоналу та пацієнтів" 2017 року.

У Сирії – лише два лікарі, чотири медсестри і акушерки на 10 тисяч осіб.

Двома основними рекомендаціями було укріпити лікарні, що вже існують, та звести нові підземні установи. Однак уряди-донори наразі не фінансують фортифікацію чи підземну перебудову лікарень. Майже всі кошти для такої роботи надходять із приватних фондів та грантів від сирійських неурядових організацій, а Фонд гуманітарних партій, очолюваний ООН, є єдиним джерелом інституційного фінансування. Дуже часто це стається внаслідок жорсткого розриву між надзвичайним гуманітарним і довгостроковим видами фінансування розвитку галузі.

У США є Управління зовнішньої допомоги в катастрофах (OFDA). Воно фінансує надзвичайну гуманітарну допомогу в Сирії, але розглядає укріплення та відновлення медзакладів як діяльність, що не входить до його обов'язків. Водночас діяльність медичного сектора в Сирії не фінансує USAID, адже вважає, що ця галузь має отримувати кошти саме в рамках підтримки надзвичайної гумдопомоги.

Це непорозуміння залишає діру у фінансуванні важливих заходів, які об'єднують гуманітарний і розвитковий аспекти. Підземні лікарні будують заради негайного, рятівного захисту, але вони також будуть служити довгостроковою інфраструктурою охорони здоров'я в постконфліктній Сирії. Такі проекти також сприятимуть прямому фінансуванню та підтримці місцевих управлінь охорони здоров'я, при цьому не лише тих управлінь, що є лідерами контролю і відновлення медсистем, але й координаційних органів, що можуть зайняти місце МОЗу на етапі раннього відновлення країни.

Як і в інших секторах – освіті, наданні притулку, продовольчій безпеці і засобах до існування – потреби працівників охорони здоров'я в Сирії перевищують надзвичайні вимоги, до них також належать елементи відновлення та реконструкції. Це не традиційний рельєф або контекст розвитку, і сирійські неурядові організації потребують підтримки, коли вони оновлять і адаптують свою роботу у відповідності до реалій.

Недостатня підтримка Сполученими Штатами для довготривалої інфраструктури охорони здоров'я – це невдала допомога і втрачена можливість розвитку. Дуже важливо, щоб уряди-донори і фінансові установи спілкувалися і співпрацювали, щоб могли виявляти і підтримувати дії, які задовольняють короткострокові і довгострокові потреби.

Досі під час конфлікту донори правильно працювали над адаптацією своїх фінансових ресурсів, щоб зарахувати до них такі нетрадиційні гуманітарні заходи, як експлуатацію видатків лікарень і забезпечення оплати праці медперсоналу. Фізичний захист медпрацівників є природною і логічною частиною цих зусиль.

Недостатня підтримка Сполученими Штатами для довготривалої інфраструктури охорони здоров'я – це невдала допомога і втрачена можливість розвитку.

Необхідність рятувати життя є достатньою підставою для того, щоб іноземні донори та органи підтримки могли інвестувати в підземні й укріплені медустанови на території Сирії, підконтрольній опозиції. Однак, ця можливість дозволяє міжнародній спільноті встановити фізичну та інституційну основи для стабілізації та реконструкції, звісно, якщо це дозволяють політичні та безпекові умови Сирії. Це недорога ініціатива, але вона принесе значні винагороди.

З іншого боку, якщо зміцнення та переміщення лікарень у підземелля і далі залишиться недофінансованим, то медиків надалі убиватимуть або ж вони залишатимуть Сирію, пацієнти дарма будуть страждати або помирати, система охорони здоров'я країни і далі буде знищуватися, а біженці не зможуть повернутися до своїх районів. Окрім величезних страждань, вже у найближчому майбутньому це загрожує перетворити велику кількість сирійських районів на непридатні для життя землі.

Текст оригіналу читайте на the Atlantic Council

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!