Пост про пост

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Неправильно шукати причини всіх негараздів у минулому, але й наївно ігнорувати його вплив.

Пишу про той, що з латини означає "після".

У багатьох з нас у житті були події (здебільшого йдеться про важкі та трагічні), які чітко ділять його на "до" і "після". Ділять тому, що пережите серйозно міняє нас і залишається з нами надалі. Ця модель стосується не лише окремих людей, але й спільнот, зокрема націй. 

Перелік важких переживань в нашій історії, які шрамом, черговим "пост", відбилися на нашій свідомості, поважний. Ми разом із значною частиною Європи, Азії та навіть трохи Африки є посткомуністичним суспільством. А отже — стали об‘єктами масштабного експерименту створення суспільства рівних у власній бідності, матеріальній та духовній.

Наслідки цього експерименту для українців були болючіші, ніж для інших посткомуністичних суспільств. Тому, що ми були першими серед тих, на кому його випробовували. Тому, що ми ще й пострадянське суспільство, яке є зразком найгіршого з посткомуністичних.

І навіть серед пострадянських країн Україна вирізняється важчою ситуацією. Українці стали жертвою такого виняткового навіть для радянської системи злочину як геноцид.

Відтак до свого переліку маємо додати ще й ознаки постгеноцидної нації, з досі помітними демографічними втратами, з деформованою структурою суспільства, (браком еліти, відсутністю середнього класу), з покаліченою масовим страхом суспільною свідомістю. 

Ще один "пост" сягає більших глибин історії. Йдеться про постколоніальну спадщину.

Сотні років українці не мали своєї держави, наші території були частиною чужих імперій. При тому більшість з них — частиною однієї з найгірших в історії імперій — Росії. Російська імперія свою місію бачила не у "підтягуванні" підкорених до вищого цивілізаційного рівня, а навпаки в їх пониженні і приниженні.

Усі перелічені "пост" — це те, що ми пережили. Але це і про те, що нас не зламало, хоч точно змінило.

Звісно, неправильно причини всіх сучасних негараздів шукати в минулому. Але наївно і небезпечно намагатися ігнорувати вплив такого важкого минулого на сьогодення.

Тому історію треба пам'ятати, аналізувати, конвертувати в досвід.

І тоді, можливо, всі ці наші "пост" допоможуть нам вижити в теперішню епоху постправди.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції