Ніколи ще Україна і світ не бачили політичну корупцію в її сукупному матеріалізованому вигляді.
Геловін можна сміливо зробити державним святом в Україні. Бо нечисть у нас не повинна чекати якогось спеціального дня раз на рік, щоб розгулятись. Тут браму до пекла відчинено цілий рік, без вихідних та перерви на обід. Саме на Геловін сплив відведений законом термін подачі електронних декларацій чиновниками. Від масштабів незаконного збагачення посадовців здригнулись усі.
Від цинізму їхніх пояснень про походження цих статків та "веселих" жартів із задекларованими вилами (як у Ляшка) чи трильйоном гривень (у Мельничука) чи годинником, який нібито подарував Святий Миколай (Парасюку) зміцніло переконання, що цей політичний клас уже нічого не виправить. Ця позамежна розпуста "останніх часів" нагадує чи то хтиві надмірності пізньої Римської імперії, яка ще не розуміла, що це і є початок її занепаду, чи то нестримне марнотратство зарозумілої французької аристократії перед тим, як гільйотина зрівняла її з рештою мешканців країни.
Мій особистий біль навіть не від того, що хтось обікрав країну, а тому, що ці люди консервують систему, не дають їй змінитись і забирають надію на те, що колись таки буде інакше. Своїм прикладом посадовці розбещують суспільство, роблять брехню усталеним стандартом соціального договору. Що має спонукати звичайну людину чесно сплачувати податки чи відмовлятись від хабарів, коли вона бачить, з яким нечуваним розмахом набивають кишені, банки, сейфи, навіть власні підземні тунелі "слуги народу"? Судячи з кількості грошей (а надто готівки), задекларованих чиновниками і депутатами, не Україна має позичати у МВФ, а МВФ у України, жартують гострослови.
БІЗНЕС-ФЕНОМЕН ВІННИЦЬКОГО БАЗАРУ
Пояснити походження своїх статків, не вдаючись до зухвалої брехні, можуть одиниці з-поміж заможних декларантів. Наприклад, прем'єр-міністр Володимир Гройсман декларацію подав вчасно та ще й написав бравурний пост про те, що декларації не страшні тим, кому нема чого приховувати. А заразом скромно зауважив, що в його родині не заведено полювати на предмети розкоші. А 12 годинників (Boucheron, Ulysse Nardin, Rolex, Breguet), які в світі носять арабські шейхи, наркобарони та держчиновники у пострадянських країнах, він придбав собі і дружині у різний час, але до 2006-ого року, коли ще був звичайним вінницьким підприємцем. До речі, так само, як і майже півтора мільйона доларів готівки, які прем'єр тримає переважно у доларах і євро.
Можна було б з розумінням поставитись до підприємця Гройсмана, який не настільки довіряє національній валюті, щоби тримати у ній свої заощадження, і не так покладається на банківську систему, щоби покласти на рахунки цей кубометр готівки. Проте важко зрозуміти главу уряду, який повсюди закликає рекламувати інвестиційні можливості України у той час, коли сам переважно оминає вітчизняні інвестиційні інструменти. Та значно огидніше виглядає спроба пояснити походження всього цього добра: чималих земельних ділянок, нерухомості, грошових активів та решти підприємницькою діяльністю до початку роботи у владі. Володимир Борисович намагається переконати нас, що більшу частину свого майна заробив на вінницькому ринку ще до того, як йому виповнилось 29 років?
ПАНАМСЬКА КУЗНЯ
З особливою цікавістю всі чекали звіту Петра Порошенка. Президент не підкачав. Електронна декларація з'явилась незадовго до опівночі понеділка, лише за годину до того, як карета перетвориться на гарбуз сплив термін оприлюднення.
Мій особистий біль навіть не від того, що хтось обікрав країну, а тому, що ці люди консервують систему, не дають їй змінитись.
Натомість гроші президент Порошенко принципово тримає у банках. На відміну від депутатів своєї фракції, які явили світові такі обсяги готівки, за які могли б собі купити ще одну країну. Колишній член НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) Андрій Герус взявся за підрахунок депутатських статків. Та не всього, що "нажито непосильною працею", а лише готівки, бо її порахувати найпростіше. Порахувати встиг поки що готівку 60-ти перших за списком БПП.
"60 депутатів БПП (в алфавітному порядку) сумарно задекларували 1,9 млрд грн. Це річний бюджет міста Черкаси.
Це в середньому 31,5 млн грн на одного депутата.
З них:
- 88,5% грошових коштів у гривні (1,7 млрд грн)
- 70,0% грошових коштів у доларах (1,3 млрд грн або 52,8 млн дол)
Якщо такий темп буде зберігатися, то у Раді може бути 13,4 млрд грн.
Бюджет міста Львова на 2016 рік - 6,6 млрд грн. А бюджет міста Херсон - 1,6 млрд грн.
Бюджет Молдови - 40 млрд грн".
Голова президентської фракції у ВР Ігор Гринів опинився у центрі скандалу, бо не зміг пояснити, яким чином здобув свої чималі статки. Саме Гринів був одним з ініціаторів змін до закону про електронне декларування, які мали на меті приховати значну частину цієї "інтимної" інформації. У відповідь на незручні запитання Гринів образився і став скаржитись на "цькування", на яке нібито перетворилась кампанія з декларування чиновницького майна.
НАСТРАЖДАЛИ ЗА НАРОД
Величезні суми готівки виявились навіть у тих депутатів, які є записними "страждальцями за народ". Наприклад, Олег Ляшко багатий не лише на вила. Він задекларував 740 тисяч доларів, 90 тисяч євро та майже мільйон гривень. Так, вгадали, готівкою. А його близький соратник, 27-річний Андрій Лозовий, який закінчив педагогічний університет і ніколи не мав ніякого бізнесу, раптом заявив, що має картини, європейські меблі 19-го століття, коштовні годинники, колекцію антикварної холодної зброї. А ще 72 ікони та святі мощі 13-го століття. До чого б це?
Загалом у всіх депутатів Верховної Ради під матрацами, за попередніми підрахунками, може зберігатись астрономічна сума – близько 10-ти мільярдів гривень.
БОРЗИМИ ЦУЦЕНЯТАМИ
Навіть на цьому тлі, коли, здається, вже ніщо не могло вразити більше, громадськість шокували розміри земельних володінь головного податківця Романа Насірова. Крім знаменитої лондонської нерухомості, голова Державної фіскальної служби, виявилось, має понад півтора мільйона доларів готівкою та володіє десятками гектарів земельних ділянок. Деякі з них сконцентровані в межах одного населеного пункту. Тож можна сказати, що Насіров - майже поміщик, господар частини цілого села.
А брати Богдан та Ярослав Дубневичі, депутати фракції БПП, мають на двох понад 700 об'єктів нерухомості. І лише Юлія Тимошенко прогнозовано продовжила тримати маску безсрібниці. Здається, ЮВТ анітрохи не боїться встановленої законом кримінальної відповідальності за неправдиві дані про майно. Адже офіційно вона досі живе по чужих кутках і виключно на свою скромну зарплатню та за рахунок чоловіка. Успішного бізнесмена, аякже ж.
Звісно, ніхто в Україні не мав ілюзій щодо депутатського способу життя або щодо джерел походження статків посадовців. Проте казнокрадам таки вдалось шокувати суспільство розмахом незаконного збагачення та зухвалого лицемірства. Ніколи ще Україна і світ не бачили політичну корупцію в її сукупному матеріалізованому вигляді. Люди ніби опинились у гігантській печері Аладдіна, де зібрано все вкрадене, недоплачене, хронічно недофінансоване, "нацарьоване" і "нареформоване" за 25 років. Це ще не рахуючи тих фур зі скарбами та готівкою, що вивіз Янукович із прісними.
Зняти позолоту
Фактично подані посадовцями декларації – це явка з повинною. Але чи буде перевірено та розслідувано законність набутого бодай кимось із скоробагатьків? Припускаю, що правоохоронці можуть взятись за пана Мельничука, який задекларував міфічний трильйон гривень. Проте "неправдиві дані" - це одне, а стаття Кримінального кодексу про непідтверджені статки – зовсім інше. Чи вистачить сил і волі в антикорупційних органів та принциповості у суддів, щоби довести до судового вироку бодай кількох зухвальців? Хотілося б вірити, що так. А поки що деякі посадовці, здається, навіть перебільшують наявні активи у деклараціях, готуючи таким чином ґрунт для пояснення майбутніх хабарів. Це можна назвати плануванням корупційних прибутків. Кампанія з електронного декларування стала у певному сенсі амністією капіталу.
Водночас під тиском міжнародних кредиторів та українського суспільства політичний клас наважився на немислиме для пострадянських республік – вивернув кишені перед усім світом. Це, попри величезну психологічну травму для суспільства, величезний крок від колишніх радянських сусідів у бік цивілізованих держав. Наступним кроком після цієї демонстрації має стати кримінальна відповідальність. І домогтись її буде ще важче, ніж декларування. Проте дорогу подужає той, хто йде. Тож усім небайдужим доведеться випити валеріанки та йти знову пхати у гору цей сізіфів камінь. І хай благословить їх Бог і підтримає Держдеп США (смайл).
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!