Про "нові обличчя" і "старі морди"

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

В сучасній українській політиці "нові обличчя" дуже швидко псуються і перетворюються на "старі морди". Будьте готові до цього.

Однією з характерних ознак швидкоплинної виборчої кампанії стала мода на нові обличчя. Їм та їхнім виборцям хочеться нагадати про долю попередників: ті, хто 5 років тому символізував боротьбу зі старою системою, тепер здебільшого цю систему уособлює. В українській політиці нові обличчя дуже швидко старіють і псуються, — пише Олександр Гаврош в колонці на "Радіо Свобода".

Переконлива (якщо не приголомшлива) перемога Володимира Зеленського на президентських виборах провістила новий етап в українській політиці. Однією з головних ознак в електоральних настроях став підвищений запит на людей несистемних, на так би мовити нові/молоді обличчя.

Показово, як нові популярні політичні сили — "Слуга народу" і "Голос" — демонстративно дистанціювалися від чинних народних обранців, не взявши жодного члена попереднього складу парламенту до своїх виборчих списків. І це не дивно. Адже бажання "жити по-новому" нікуди не зникло, а просто не може знайти вихід. Звідси такий великий запит на несистемних людей.

ВИБОРЧІ СПИСКИ — НОТАТКИ НА ПОЛЯХ

Суспільний запит на оновлення був і під час попередніх парламентських виборів п’ять років тому. Тоді символічним уособленням такого оновлення стали "громадські активісти" і "комбати" (вживаю ці визначення дещо узагальнено). Ними прикрашали перші десятки-двадцятки виборчих писків. Інколи вони були не лише вітриною, а й свого роду ширмою, за якою ховали людей потрібних, але малопривабливих.

Однією з головних ознак в електоральних настроях став підвищений запит на людей несистемних, на так би мовити нові/молоді обличчя.

Аж ось, аналізуючи нові виборчі списки партій, помітив, що абсолютна більшість тих, хто в 2014-му був окрасою десятки-двадцятки провідних політичних сил, тепер опинилися за бортом: або з’їхали на умовно прохідні місця, або ідуть по округах без особливої перспективи на перемогу, або й узагалі не балотуються. Майже ніхто із політичних неофітів не закріпився на чільних позиціях у великій політиці! Найбільш промовистим прикладом тут може слугувати політична доля Надії Савченко.

Їхню долю у значній мірі розділили й нові політичні проекти, які зайшли до Верховної Ради в результаті попередньої парламентської кампанії. Тепер, як свідчать дані соціологічних досліджень, вони здебільшого без шансів на подолання 5-відсоткового бар’єру. А переможний на минулих парламентських виборах "Народний фронт" тепер взагалі утримався від самостійного походу на вибори.

МЕТАМОРФОЗИ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО БУТТЯ

Сталося так, що ті, хто якихось 5 років тому символізував оновлення, тепер уособлює стару систему. Вони проголошували прагнення до змін, але стару систему не змінили, та й нових якостей також не набули. Відтак не згледілися, як остогидла система, проти якої вони обіцяли боротися, поглинула їх і зробила частиною себе. Тут доречно згадати притчу про героя, який, убиваючи дракона, сам перетворюється на дракона.

З огляду на це хочеться застерегти теперішніх "модних" кандидатів, а також їхніх виборців: в сучасній українській політиці "нові обличчя" дуже швидко псуються і перетворюються на "старі морди". Будьте готові до цього!

Зрештою, українському виборцеві взагалі притаманно швидко розчаровуватися: в комуністах і рухівцях, в помаранчевих і регіоналах, в міцних господарниках і варягах-реформаторах… Політична мода на "нові обличчя" також може виявитися швидкоплинною.

Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Залиште свій коментар

Вибір редакції