Саміт НАТО: головні досягнення

Саміт НАТО: головні досягнення

Фото: ТСН.ua

Ухвалені ініціативи демонструють, що члени Альянсу все ще віддані головній меті — будувати сильніше НАТО.

Саміт НАТО, що відбувся 11-12 липня в Брюсселі, поглинули драматичні дебати щодо розподілу витрат і невпевненості у тому, чи залишаться Сполучені Штати вірними Альянсу. Утім, в цьому гаморі загубилися конкретні рішення, ухваленні лідерами НАТО щодо подальших спільних дій.

Ось головні тези з комюніке НАТО, підписаного 11 червня:

1. Новий член родини. Після угоди між македонським прем’єром Зораном Заєвим та грецьким прем’єром Алексісом Ціпрасом про майбутнє перейменування колишньої югославської республіки Македонії на "Республіку Північна Македонія", члени НАТО формально запросили маленьку балканську країну розпочати переговори про вступ. Це запрошення їй пообіцяли надати ще 2008 року за умови, що вона владнає з Грецією суперечку щодо назви. Хоча попереду в Македонії ще референдум з цього приводу, Заєв переконаний, що країна невдовзі стане повноцінним членом альянсу.

2. Послідовна підтримка Афганістану. В рамках натівської операції "Рішуча підтримка" від 2015 року афганські військові та правоохоронці проходять тренування та отримують допомогу. 11 червня члени НАТО підтвердили важливість цієї операції, погодившись фінансувати її до 2024 року. Крім того, британська прем’єрка Тереза Мей 12 червня оголосила, що Велика Британія додатково відправить туди ще 440 людей, які допомагатимуть в операції.

3. Нова підтримка Іраку. НАТО оголосило, що починає нову операцію в країні, щоб допомогти місцевим силам безпеки тренуватися та нарощувати бойові можливості. 11 червня канадський прем`єр Джастін Трюдо оголосив, що його країна очолить операцію — з Канади до Іраку поїде половина задіяних там військових — 250 з 500 людей. За оцінками представника НАТО, в Іраку операція триватиме 3-5 років і розпочнеться вже цієї осені.

4. Швидший Альянс. Члени НАТО остаточно узгодили довгострокові плани щодо покращення боєготовності військових в рамках натівської програми, відомої як "Чотири тридцятки". Ця програма має на меті отримати тридцять важких чи середніх механізованих батальйонів, тридцять бойових кораблів і тридцять повітряних ескадрилей, готових повністю розгорнутися за тридцять днів. Експерти переконані, що ця програма — критично важлива для збереження здатності альянсу стримувати потенційну військову загрозу своїх противників.

5. Протистояння гібридним загрозам. Лідери НАТО визнали, що їхні країни мають справу з мінливими, гібридними загрозами, зокрема кібератаками, дезінформацією та пропагандою. Вони спільно підкреслили, що п’яту статтю статуту НАТО може активізувати і такий гібридний напад. Тому оголосили про заснування протигібридних стримувальних команд, що постачатимуть членам альянсу необхідну допомогу,  якщо ті стануть ціллю гібридної агресії.

6. Нові командні центри. НАТО оголосило про заснування трьох нових командних центрів альянсу. Перший — Центр кібероперацій в Бельгії — допоможе скоординувати натівські дії в кіберпросторі. Новий спільний командний центр у Норфолку, штат Вірджинія, допомагатиме командуванню Північно-Атлантичним Альянсом, зосереджуючись на трансатлантичних лініях комунікації. Третій центр в німецькому Ульмі координуватиме логістику в межах Європи.

Незважаючи на напруження упродовж брюссельского саміту, ці ініціативи демонструють, що члени НАТО все ще віддані головній меті — будувати сильніший альянс, який зможе гідно протистояти багатьом загрозам, що насуваються на Захід.

Читайте текст оригіналу на the Atlantic Council

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація