Саудівська Аравія: стрімголов у ХХІ століття

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Як багата арабська нафтова монархія, уникаючи революцій, все ж таки усвідомила нагальну потребу у реформах.

Україна кілька років тому встала на шлях внутрішніх реформ, які мають наблизити нашу державу до членства в Європейському союзі. Для Києва проводити комплексні зміни непросто, оскільки країна втягнута до міжнародного конфлікту та живе в умовах зовнішньої агресії. Водночас саме несприятливі умови зазвичай є дуже сильним мотиваційним чинником, що заставляє остаточно усвідомити невідворотність роботи над своїми слабкими сторонами.

І Україна тут зовсім не самотня. Майже одночасно з нами процес внутрішніх трансформацій був запущений у найвпливовішій державі арабського світу — Королівстві Саудівська Аравія. Ця близькосхідна монархія також відчуває на собі вплив значного комплексу проблем, зокрема й зовнішніх, таких, як протистояння з Іраном та конфлікт в Ємені. Так само, як і українці, саудити залежать від кон’юнктури на глобальних ринках.

Але якщо у нашому випадку це коливання цін на метал та продовольство, то Саудівська Аравія цілком залежна від цін на нафту. Великі поклади нафти — це дар, і прокляття для Ер-Ріяда одночасно, оскільки бути лише експортером сировини в ХХІ столітті — це шлях у нікуди. Тому місцеві лідери замислилися з приводу докорінних реформ у країні, аби вижити у мінливому сучасному світі. Так само, як і Україна, Саудівська Аравія мріє про краще майбутнє, тому вже зараз зайнялася втіленням в життя власної стратегії перебудови.

Великі поклади нафти — це дар, і прокляття для Ер-Ріяда одночасно, оскільки бути лише експортером сировини в ХХІ столітті — це шлях у нікуди

Вже кілька років світова економіка переживає період дешевої нафти. За 2014-2016 рр. ціна на нафту еталонної марки Brent впала в 3,6 рази і в січні 2016 року склала $27,7/барель. Це найнижчий показник за 13 років. Причинами падіння цін на нафту стало її перевиробництво, причинами чого, свою чергою, стали низькі показники глобального споживання, стрімке зростання видобутку сланцевої нафти в США, а також скасування санкцій проти Ірану.

Різке цінове піке сприяло зміні структурі самого нафтового ринку. Вже цього року американці можуть потіснити Росію на світовому ринку нафти, і показники видобутку американців складуть понад 10 млн. барелів нафти на добу, тоді як за даними минулого року в РФ добували 10,5 млн барелів на добу.

Для США, економіка яких є надзвичайно диверсифікованою, коливання нафтових цін не є відчутним дестабілізуючим чинником. Та для інших великих виробників нафти, таких як Венесуела, Росія, Нігерія та Саудівська Аравія, подібний стан речей несе великі загрози не лише для розвитку, а й навіть ризики для внутрішньої безпеки та територіальної цілісності. Яскравими ілюстраціями цього є фактичний колапс керівного режиму венесуельського президента Ніколаса Мадуро, а також зростання внутрішніх негараздів в Нігерії, зокрема, стрімка девальвація місцевої валюти найри та прояви сепаратизму в нафтовидобувних штатах країни. Величезний негатив низькі нафтові ціни справляють на російську економіку, що не може подолати стагнацію, якій передував період спаду 2014-2015 рр., і вийти на траєкторію зростання. Для Москви ситуація обтяжується дією міжнародних санкцій, накладених в якості покарання за агресію проти України.

Спостерігаючи всі ці процеси, саудівське керівництво почало усвідомлювати, що аби не лише більш впевнено почувати себе в майбутньому, а навіть просто зберегти вже наявні позиції на міжнародній арені, країні необхідні зміни. В Ер-Ріяді ще задовго до стрімкого нафтового піке усвідомили потребу пошуку нової економічної моделі для королівства. До таких висновків місцеві еліти підштовхнули події "арабської весни", яка вирувала в Північній Африці та на Близькому Сході в 2011 році. У самому королівстві тоді відбулися акції протесту в кількох містах, таких як Самта, Джидда, Ер-Ріяд та особливо в місцях компактного проживання шиїтів: аль-Катіфі та аль-Амавії. Тамтешні шиїти перебувають під значним впливом Ірану, і подекуди розглядаються саудитами як іранська "п’ята колона".

Вже тоді найбагатша людина Саудівського Королівства, мільярдер та принц Аль-Валід бін Таляль, у статті для газети The New York Times висунув тезу, що протести в арабському світі засвідчили: еліти більше не спроможні керувати людьми старими методами, й не можуть тішити себе тим, що люди і далі будуть лишатися інертним и та пригніченими. Щоб попередити суспільні потрясіння, уряду необхідні реформи на базі широкого суспільного діалогу.

Дійсно, тодішній король Абдалла ібн Абдул-Азіз Аль Сауд пішов на зустріч підданим, особливо в найбільш гострому питанні жіночої емансипації. Жінкам дозволили мати посвідчення особи, ставати державними службовцями та ректорами ВНЗ для жінок, обиратися до керівних органів підприємств, торгівельних асоціацій, обіймати посади головних редакторів ЗМІ. Також вони отримали право голосувати та балотуватися на муніципальних виборах.

В Ер-Ріяді ще задовго до стрімкого нафтового піке усвідомили потребу пошуку нової економічної моделі для королівства

Щодо вирішення економічних та соціальних проблем країни, то Абдалла видав наказ про масштабну допомогу широким верствам населення на суму 121 млрд саудівських реалів (близько 34 млрд.$). Отже, щедрі "відкупні", злагоджена робота органів державної безпеки та всеохопна кампанія урядової пропаганди врятували країну від потрапляння у революційний вир. Тобто відбулася вдала консервація status quo.

Але, як вже зазначалося на початку: період панування дешевої нафти та явна деградація більшості держав-нафтовиків змусили саудитів розробити план реформ. План, який має дати змогу звільнити країну від нафтової залежності та перебудувати її відповідно до духу часу. Оскільки дефіцит державного бюджету, що виник через брак валютних надходжень від продажу нафти, більше не дозволяє давати щедрі подарунки підданим короля.

З цією метою в квітні 2016 року був оприлюднений дуже амбітний план "Саудівська Аравія: Бачення-2030", або як його називають саудити — "руіяту ас-саудіяту 1452" (у арабів за Хіджрою зараз 1452 рік). Архітектором плану "перебудови", що розрахований на 14 років, став син короля Сальмана, кронпринц Мохаммад.

Сам король Сальман у зверненні до народу з приводу плану свого сина зазначив: "Ми доручили Раді з економіки та розвитку розробити програму перетворення королівства, яка дозволить стати державі такою, якою ми хочемо її бачити — зразком для усього світу".

Концепція плану базується на трьох складових: 1) економічний розвиток; 2) створення розвиненого середнього класу; 3) проактивність та готовність діяти.  

Займатися втіленням плану мають 26 державних установ королівства, загальна вартість витрат на реалізацію "Бачення-2030" оцінюється у 270 млрд саудівських реалів ($72 млрд). Задля його реалізації мають бути залучені кошти, що надійдуть від ІРО державної нафтовидобувної компанії Saudi Aramco — власне, розміщення 5% акцій заплановане якраз на 2018 рік. За попередніми оцінками, загальна вартість компанії складає до $2 трлн. Деякі іноземні дослідники порівнюють ІРО Aramco в "розпродажем родинного срібла аристократичною родиною".

Займатися втіленням плану мають 26 державних установ королівства, загальна вартість витрат на реалізацію "Бачення-2030" оцінюється у 270 млрд саудівських реалів ($72 млрд)

Загалом "Бачення-2030" позиціонує нову Саудівську Аравію, по-перше, як країну, що є "серцем арабського та ісламського світу", по-друге, королівство має стати центром тяжіння для глобальних інвестицій, і, по-третє, виступати в якості транзитного хабу, що з’єднує три континенти: Азію, Африку та Європу.

З-поміж положень, що являють найбільший інтерес, є наступі цілі країни:

  • Збільшення державних прибутків, не пов’язаних з нафтою, у понад 5 разів: з 163 млрд. до 1 трлн. сауд.реалів.
  • Ненафтовий експорт має складати 50% ВВП, а не 16%, як зараз.
  • Країна має стати 15 економікою світу, отже, піднятися на 4 позиції.
  • Нарощування частки приватного сектора в структурі економіки з 40% до 65%.
  • Переміщення з 25 на 10 місце в світовому індексі конкурентоспроможності.
  • Збільшення частки прямих іноземних інвестицій в структурі ВВП з 3,8% до 5,7%, тобто до середньосвітового показника.
  • Підвищення позиції Саудівської Аравії в рейтингу надання логістичних послуг з 49 до 25 позиції.
  • Ривок з 80 на 20 місце у індексі ефективності уряду.
  • Входження до топ-5 держав світу згідно індексу електронного уряду.
  • Знизити рівень безробіття з 11,6 до 7%.
  • Збільшити частку жінок на ринку праці з 22% до 30%.
  • Покращити соціальний капітал та посісти 10 місце у світі за цим показником (зараз 26 позиція).
  • Збільшити середню тривалість життя з 74 до 80 років.

Для досягнення цих цілей планується вжити широкий комплекс заходів, що охоплять різні сфери суспільно-економічного життя країни.

У сфері енергетики уряд планує дозволити приватному капіталу робити інвестиції у будівництво об’єктів відновлюваної енергії, тобто сонячні станції та вітряки. На першому етапі очікують додаткової генерації 9,5 ГВт. Це має задовольнити потреби країни в електроенергії, що, за попередніми прогнозами, зростуть утричі. Планується активне державно-приватне партнерство в цьому напрямку, зокрема, значні інвестиції в дослідження та практичне запровадження різноманітних саудівських ноу-хау у сфері відновлюваної енергетики.

Значна ставка робиться на розвиток металургійного виробництва у королівстві, його частка в структурі економіки має зрости. Обсяг металургійного виробництва повинен скласти 97 млрд сауд.реалів. На підприємствах сектора будуть працювати 90 тисяч осіб. Вважається, що значні поклади мінеральної сировини (алюміній, фосфати, мідь, уран, золото) дадуть поштовх для розвитку галузі, що має стимулювати підйом у суміжних секторах економіки.

Особлива увага буде приділятися розвитку військової промисловості, що має дозволити економію державних витрат на закупівлю імпортної зброї та дасть змогу отримати доступ до новітніх технологій сфери приладобудування, зв’язку, інформаційних технологій. У 2015 році Саудівська Аравія була на третьому місці в світі за розміром витрат на оборону. Водночас у країні діють лише сім власних військових фірм та два дослідницькі центри, що покривають вкрай незадовільні 2% потреб королівства у зброї. Проте у "Бачені 2030" вказується, що часка зброї місцевого виробництва у державних закупівлях має зрости до 50%. Особлива ставка робиться на сектор літакобудування та виробництва бронетехніки.

Не менш цікавою є ідея саудитів перетворити хадж — паломництво до Мекки — на основу державної економіки. Туризм щороку приносить королівству 85 млрд сауд. реалів, при цьому понад 50% цієї суми складають прибутки від хаджу. До країни на паломництво кожен рік прибувають до 2 млн мусульман, що дозволяє створити майже 100 тис. робочих місць. Очікується, що після реконструкції мечеті Аль-Харам в Мецці (її площа становить 400 тис. кв.м.), головного священого храму мусульман, прибутки від паломництва зростуть на 25%. Проте важливою проблемою лишається  розміщення людей в Медині, де одночасно можуть перебувати не більше 230 тисяч паломників. Уряд надалі планує розширювати можливості цього міста з прийому більшого числа паломників, або, як їх називають араби, "хаджі".

"Бачення-2030" позиціонує нову Саудівську Аравію, по-перше, як країну, що є "серцем арабського та ісламського світу"

В транспортній сфері велика ставка робиться на будівництво мосту через Червоне море, що з’єднає північно-західний регіон Саудівської Аравії з Синайським півостровом та пройде через єгипетське місто-курорт Шарм-еш-Шейх.  Довжина мосту складе 7-10 кілометрів, і по ньому відбуватиметься як залізничний, так і автомобільний рух. Проект дозволить значно скоротити час доставки товарів з регіону Перської затоки до Суецького каналу, а далі до Європи. Очікувана вартість товарів, що будуть доставлятися у такий спосіб в усіх напрямках, $200 млрд на рік.

Тут описані лише найважливіші заходи, що їх планує вжити королівський уряд Саудівської Аравії, щоб зробити власну країну більш стабільною та успішною. Звісно, амбіції короля Сальмана та його сина Мохаммада не завжди збігаються з наявним потенціалом їхньої держави, проте вирішальну роль має відігравати віра в успіх окресленого задуму та наполеглива робота. Як видно з пунктів "Бачення 2030", перебудова охоплює переважно сферу економіки і не торкається сфери політичного життя. Але економічні зрушення в дусі поміркованості та відкритості, безумовно, мають зробити більш багатоманітною й місцеву політику. Звісно, якщо на те буде милість Аллаха.​​​​​

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції