Саудівський вітер змін — у Європі

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Кронпринц Саудівської Аравії пішов на крок, який у підсумку може допомогти Європі радикально зменшити кількість терактів.

Саудівська Аравія офіційно погодилася передати контроль над однією зі своїх головних мечетей в Європі бельгійській владі. Йдеться про Велику мечеть Брюсселя — один з найбільших і найвпливовіших європейських мусульманських храмів. Ця подія є вкрай важливою з погляду боротьби з екстремізмом, а також безпрецедентною, адже вперше офіційний Ер-Ріяд погодився віддати контроль над храмом уряду. Чому? Звісно, не з благородства чи палкого бажання допомогти Європі. Мотиви набагато прагматичніші.

Протягом тривалого часу питання мечетей у Європі було таким собі подразником у відносинах між суспільством і державою, а також між ЄС і їхніми партнерами з Близького Сходу. Роль мусульман у суспільстві завжди піднімалося у ЗМІ та у політичних кампаніях багатьох країн Євросоюзу. І справа не так у самих мусульманах, а у питаннях, дотичних до них і вкрай політизованих останнім часом.

До таких відносяться проблеми функціонування мечетей на території ЄС і їхній зв’язок з радикалізацією мусульманської молоді та розповсюдженням екстремістських ідей. А оскільки питання мечетей — це частина європейського життя і стосується цілих громад у великих містах, то й постановка цієї проблеми завжди викликала суспільний резонанс і включала всі верстви населення.

Вперше офіційний Ер-Ріяд погодився віддати контроль над храмом уряду. Чому? Звісно, не з благородства чи палкого бажання допомогти Європі

Та найцікавішим (і парадоксальним) у європейському дискурсі завжди було те, що ця проблема ніколи не обговорювалася у повній мірі та комплексно. Так, це дуже дивно, але європейські політики дуже рідко обговорювали сам "корінь" проблеми і проходилися лише поверхнею айсберга.

Вони говорили про "проблеми радикалізації молоді" (а деякі й про "засилля мусульман"), але мовчали про надзвичайну роль у цьому тих, хто володів грошима і самою ідеологією — Саудівську Аравію і її союзників. У той час, як це питання обговорювалося у ЗМІ, на конференціях, під час виборчих кампаній і просто десь на кухнях і парках між звичайними людьми, йому дуже мало уваги надавали у високих владних кабінетах і на міжнародних переговорах (принаймні, у публічному дискурсі). Причина дуалізму підходів до цього питання проста — бізнес і політика.

Саудівська Аравія та інші нафтові монархії Затоки займають в Європі далеко не останнє місце за обсягами інвестицій, рівнем торгової співпраці, кількістю спільних проектів і політичним впливом. Флагманом у цьому завжди була і лишається Саудівська Аравія. Будучи головним "нафтовим" партнером цілої низки європейських країн, Саудія серйозно закріпила свої позиції серед європейської мусульманської громади. І головним інструментом їхнього впливу стала релігія — та карта, яку Ер-Ріяд розігрує краще за будь-кого.

Зберігаючи контроль над чималою кількістю мечетей по всій Європі, які свого часу й були збудовані на гроші та за сприяння саудитів, Ер-Ріяд фактично формує релігійно-ідеологічну картинку в головах багатьох європейських мусульман.

А європейські уряди на це закривають очі.

Причин цього є кілька. По-перше, Саудівська Аравія — союзник США та Європи, починаючи з часів "холодної війни". По-друге, саудити є одними з найбільших інвесторів у європейську економіку. По-третє, Саудівська Аравія — одна з найбільших країн-партнерів ЄС у галузі продажу зброї.

У цьому контексті повернімося до випадку з Бельгією. Велика мечеть Брюсселя була побудована у 1969 році на гроші саудитів. Цьому передував договір, який уклали два монархи — бельгійський король Бодуен I і саудівський король Фейсал у 1967 році. Перший запропонував Фейсалу збудувати найбільшу мечеть у Брюсселі, найняти туди проповідників-саудівців, а в обмін на це  надати Бельгії вигідніші контракти щодо поставок нафти.

Головним інструментом впливу Саудівської Аравії стала релігія — та карта, яку Ер-Ріяд розігрує краще за будь-кого

З того часу Ер-Ріяд зберігав над храмом тотальний контроль, а діяльність мечеті жодним чином не контролювалася бельгійською владою. За договором, який саудити уклали з бельгійцями, ця мечеть мала перебувати під контролем Ер-Ріяда 99 років, причому без жодної орендної плати. Сама Велика мечеть вже неодноразово викликала дискусії стосовно своєї діяльності. І зерна проблеми посіяли все ті ж саудівці ще у 1970-х роках.

Річ у тім, що до мечеті в Брюсселі ходили дуже різні мусульмани — з різноманітних ісламських течій і релігійно-філософських кружків. Наприклад, вихідці з Марокко, яких у Брюсселі було чимало, були послідовниками так званої "ісламської школи Малікі". Але проблема полягала в тому, що відповідно до умов договору з бельгійцями, проповідниками у мечеті стали саудівці. А, як відомо, у Саудівській Аравії іслам представлений доволі специфічною вкрай радикальною течією — ваххабізмом.

Тому саудівські проповідники дуже швидко почали "перенавчати" віруючих у мечеті на новий лад. Це й стало відправною точкою, коли Велика мечеть стала "центром екстремізму" в уяві бельгійців. Особливо актуальним це питання стало після гучного теракту в Парижі 2015 року, де загинули 130 людей, та після серії вибухів у Брюсселі у 2016 році.

Але бельгійська влада не надто переймалася цим питанням. Чому так? Бо Саудівська Аравія є одним з великих інвесторів для Бельгії і їхнім головним партнером у збройних контрактах. Наприклад, у 2011 році сума збройних контактів між бельгійськими регіонами та Саудівською Аравією сягнула 829 мільйонів євро, а Ер-Ріяд став головним партнером Брюсселя у цій галузі.

Посилення ролі Саудівської Аравії для європейської економіки і паралельне зростання рівня екстремізму у світі, пов’язане з піднесенням терористичної мережі "Ісламська держава", викликало чимало перешкод для ЄС. Особливо великі проблеми виникали у зв’язку з новими антитерористичними заходами, які Євросоюз удосконалював протягом останніх років через теракти "Ісламської держави".

Хоча європейські спецслужби посилили свої можливості та отримали більше повноважень у боротьбі з тероризмом, лишалося одне ключове питання, без якого кардинально вплинути на ситуацію було складно — що робити з фінансистами цих екстремістів і як регулювати їхню діяльність на території ЄС без завдання шкоди національним інтересам?

За договором, який саудити уклали з бельгійцями, ця мечеть мала перебувати під контролем Ер-Ріяда 99 років, причому без жодної орендної плати

Ця дилема стала причиною чималої кількості дивних ситуацій в різних країнах ЄС. У липні 2017 року міністр внутрішніх справ Великої Британії Ембер Рад представила парламенту та уряду звіт про фінансування ісламських екстремістських організацій на території Британії. У ньому, зокрема, мала йти мова про не останню роль в цьому Саудівської Аравії та Катару. Однак Рад відмовилася публікувати доповідь і замість цього надіслала журналістам коротку анотацію.

Тоді зчинився скандал, а британський уряд звинуватили у "покриванні" саудитів, особливо враховуючи мовчання Лондона з приводу військової кампанії Саудівської Аравії у Ємені. Опозиційні політики в Британії вважають, що уряд тим самим не хотів погіршувати відносини з Ер-Ріядом. Водночас колишній посол Сполученого Королівства у Саудівській Аравії сер Вільям Пейті після скандалу з доповіддю прямо звинуватив Ер-Ріяд у підтримці ісламських екстремістських організацій у Європі.

Так само під час піку міграційної кризи в Європі у 2015 році Саудівська Аравія запропонувала Німеччині збудувати "200 мечетей для кожної сотні мусульман-мігрантів". У такий спосіб королівство бачило проблему "вирішення міграційного питання". При цьому Європа критикувала Ер-Ріяд та інші країни Затоки за те, що ті закрили свої кордони для іракських і сирійських біженців. А у грудні 2016 року німецька газета Suddeutsche Zeitung опублікувала частини доповіді німецьких спецслужб щодо фінансування та підтримки нафтовими монархіями екстремістських рухів на території ФРН. Знову-таки, доповідь ніколи не публікували, що викликало чутки про ймовірне умисне замовчування інформації заради подальшої співпраці з Саудівською Аравією та її союзниками.

І, нарешті, ситуація з терактом у Барселоні минулого року так само демонструє проблему нинішнього підходу ЄС до боротьби з тероризмом. Хоча іспанська поліція й ліквідувала групу терористів, яка вчинили теракт і планувала ще один, проблема лишилася — адже мечеть, до якої ходили бойовики, фінансується і контролюється Катаром, і ніхто не регулює її діяльність.

Але вчорашня подія з передачею мечеті в Брюсселі бельгійській владі може змінити ситуацію. Рішення Ер-Ріяда припинити підтримку мечеті і віддати її під контроль уряду збігається у часі з процесом поступового запровадження нових реформ у королівстві. Як відомо, спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Сальман анонсував свій план "Бачення 2030", у якому виклав основні реформи, які він має намір провести, щоб перетворити країну на інноваційну, привабливу і позбавлену нафтової залежності державу. Одним з пунктів плану є кардинальна зміна іміджу країни.

Мухаммед бін Сальман неодноразово заявляв, що прагне позбавитися негативного ореолу "країни-фінансиста тероризму" та припинити фінансування й підтримку радикальних рухів по всьому світу. Крім того, принц замахнувся й на саму ідеологію королівства, яка лягла в основу формування держави і існує в головах людей і королівської родини вже понад століття. У рамках цього плану принц запропонував (хоча поки що не публічно) урізати фінансування мечетей у Європі та передати їх під контроль урядам держав. Для ЄС це відкриває цілу низку можливостей у галузі боротьби з екстремізмом і зменшення радикалізації молоді.

Для ЄС це відкриває цілу низку можливостей у галузі боротьби з екстремізмом і зменшення радикалізації молоді

По-перше, форсування реформ у Саудівській Аравії (якщо їх реалізують) збереже зв’язки європейців із саудитами без конфлікту чи скандалів навколо фінансування екстремізму. По-друге, Євросоюз зможе удосконалити свою стратегію з боротьби з тероризмом і встановити контроль над діяльністю мусульманських храмів, щоб виявляти тих проповідників та богословів, які поширюють радикальні ідеї. Це зведе нанівець зусилля потенційних терористів по вербуванню молодих людей до своїх лав, а також зменшить рівень радикалізації молоді.

По-третє, це сприятиме полегшенню інтеграції мусульман у європейське суспільство, адже зникне перешкода у вигляді впливових імамів, які ведуть антизахідну агресивну пропаганду під прикриттям потужних гравців, проти яких Європа не може відкрито виступити. Втім зберігаються й ризики.

Реформування Саудівської Аравії — справа надскладна, а успішність амбітних планів Мухаммеда бін Сальмана (особливо на тлі його конфлікту з частиноб королівської родини) під великим питанням. До того ж чимало представників арабських еліт просто не вірять, що деякі форми салафістського ісламу ведуть до радикалізації та екстремізму, а це ускладнює переговори з європейцями.

Наостанок, незрозумілим лишаються умови, за яких Саудівська Аравія та Бельгія домовилися про Велику мечеть Брюсселя. Домовленість про передачу її під контроль уряду опублікують пізніше цього місяця, і саме цих умов залежатиме, чи можна вважати Бельгію успішним "кейсом", чи ні.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції