Ті, що перемогли ГУЛАГ

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

8 травня в Європі завершилася Друга світова війна. Концтабори нацистів звільнили. Але в СРСР вбивча фабрика смерті продовжувала діяти.

У 1945-му світ тішився завершенню війни, що забрала життя мільйонів людей. Але її жертвами стали не лише ті, хто воював на фронтах зі зброєю в руках. Більшість загиблих під час Другої світової були цивільними.

Одним із інструментів масових вбивств, запроваджених нацистами, стали концентраційні табори. Назви деяких — як той же Аушвіц — стали символами цієї війни і прикладом найстрашніших злочинів в історії людства. Усі сподівалися, що їх використання відійшло у минуле і вони існуватимуть лише у вигляді музеїв із красномовним застереженням "Ніколи знову".

Однак ці сподівання виявилися марними, адже на території СРСР продовжили діяти комуністичні табори. Імперія ГУЛАГ, яка зародилася за два десятиліття перед Другою світовою, продовжила свою вбивчу роботу і після її завершення. Поки нацистські табори ставали музеями, в комуністичних ще десятки років ламалися долі незгодних.

Загалом через ГУЛАГ перейшло понад 20 мільйонів людей. Серед них — значну частину становили наші земляки. У 1953-му, в рік смерті Сталіна, більше половини в’язнів таборів були українцями. ГУЛАГ став одним із ефективних інструментів знищення української нації. Його жертвами були українські селяни, духовенство, політики, культурна еліта.

Але комуністи не досягнули своєї мети. Більше того — отримали протилежний результат. Українські в'язні були серед тих найактивніших, що зруйнували здавалося б непереможну імперію ГУЛАГу. Передусім — вояки УПА, які, ставши головним контингентом повоєнних радянських таборів, не перестали бути повстанцями. Саме вони разом з учасниками антикомуністичних рухів з країн Балтії підняли масові повстання в Норильську, Воркуті, Кенгірі. Після цих повстань ГУЛАГ уже ніколи не зумів відновитися у попередній могутності і був реорганізований.

У 1953-му, в рік смерті Сталіна, більше половини в’язнів таборів були українцями. ГУЛАГ став одним із ефективних інструментів знищення української нації

Однак і після краху ГУЛАГу радянські табори продовжили існування. У 1960-1980-ті їх в‘язнями стало нове покоління учасників українського визвольного руху — дисиденти. Їх намагалися зламати до останнього — життя Василя Стуса обірвалося в таборі у 1985-му, вже після того як СРСР очолив Горбачов. Останній український політв‘язень залишив табір у листопаді 1990 року.

Ті, що опинилися на свободі, продовжили боротьбу. І перемогли. Багатолітній в‘язень Левко Лук‘яненко став народним депутатом. Він написав Акт проголошення незалежності України — вирок історії, що припинив існування Радянського Союзу.

Відкриття правди про ГУЛАГ та інші злочини комуністичного режиму стало початком кінця СРСР. Спогади тих, хто пережили репресії, документи, які розкривали правду про те, як вони здійснювалися, заповнили інформаційне поле в кінці 1980-х — на початку 1990-х. Вони остаточно дискредитували радянську владу, а Йосип Сталін посів належне йому місце серед найкривавіших тиранів історії.

Після цього реабілітація комуністичного режиму здавалася неможливою. Проте вона почалася у Росії — країні, керівник якої назвав крах СРСР найбільшою катастрофою ХХ століття. За два десятки років пропаганда знову змінила ставлення населення до Сталіна, якого нині більшість росіян вважають найвидатнішим діячем історії.

Виправдання злочинів минулого стало елементом згортання демократії в Росії і відновлення російського впливу на теренах сусідніх країн. Режим Путіна опирається на неподоланий страх суспільства, породжений ГУЛАГом. Підживлює його інформація про нових політичних в‘язнів Кремля.

У сучасній Росії можна опинитися в таборі за погляди, які розходяться з офіційною позицією влади. Навіть якщо ти — громадянин іншої держави. Серед новітніх в‘язнів сумління — близько сотні громадян України: активісти Євромайдану, мешканці окупованих теренів, зокрема кримські татари, військовополонені, іноді просто випадкові люди.

Україна активно відстоює їхню свободу на дипломатичному, громадському, інформаційному рівнях. У цьому контексті велике значення має і правда про те, як створювалася і функціонувала табірна імперія ГУЛАГу. Вона застерігає світ від можливості повторення тих злочинів, що є досить реальним.

А ще правда про ГУЛАГ — це не лише про жорсткість катів та страждання їхніх жертв. Це і про незламність тих, хто протистояв цій нелюдській системі радянського рабства і, зрештою, переміг її.
 

Виставка "Тріумф людини. Мешканці України, хто перемогли ГУЛАГ" відкривається у столиці 8 травня на Хрещатику поруч Головпошти.

Залиште свій коментар

Вибір редакції