Україна і Путін. Сценарії 2019 року

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Є три сценарії, до реалізації яких може вдатися Кремль, а ми — маємо бути готовими.

Чим ближчим стає новий рік, тим більше питань та турбот він викликає.

Лише кілька тижнів тому Росія вдалась до відкритої військової агресії проти України біля Керченської протоки. Атака на українські кораблі та арешт наших моряків ще раз підтвердили той факт, що Москва не має намірів "відпускати" Україну. Потрібно чітко усвідомлювати, що саме такою є стратегія Кремля, щоб виробляти та втілювати в життя адекватні і ефективні рішення, які б унеможливили перемогу Росії.  

2019 рік можна окреслити як рік української політики. Починається він президентською кампанією, яка навесні трансформується у парламентську. Зміна політичного ландшафту та основних гравців на українській політичній шахівниці — ось що цікавить головних стейкхолдерів, тобто — українських політиків, Захід та Росію.

Саме Росія становить найбільшу небезпеку не тільки для українського виборчого процесу, але й для нашої державності загалом

І саме Росія становить найбільшу небезпеку не тільки для українського виборчого процесу, але й для нашої державності загалом. Цьому твердженню є декілька пояснень.

Перш за все, Російська Федерація на сьогодні має чималий досвід втручання у чужі вибори. Спочатку були вибори президента США у 2016 році. Після яких, попри звинувачення щодо втручання в демократичний процес волевиявлення на території Сполучених Штатів, Кремль не тільки не припинив подібну практику, а ще й географічно її розширив.

Впродовж двох останніх років ми чуємо звинувачення щодо втручання Росії у вибори в різних країнах ЄС. Буквально днями Чехія звинуватила РФ у кібератаках на МЗС Чеської Республіки.

Згідно з оприлюдненою інформацію, за атаками 2017 року, жертвами яких стали приблизно 150 співробітників МЗС Чехії, стоять російські спецслужби. Враховуючи події саміту G20, під час якого колеги Володимира Путіна (окрім Мухаммада бін Сальмана, якого звинувачують у вбивстві опозиційного журналіста Джамаля Хашоггі) старанно ігнорували, такі атаки будуть тільки множитися.

Друге пояснення того, чому Росія буде втручатися у виборчий процес в Україні, лежить на поверхні — імперської ідеї "повернення історичної величі Росії". Ми маємо взяти за основу, що увесь той міф про російську велич ніколи не буде життєздатним без України. Україна — наріжний камінь для Росії, саме тому Москва не припинятиме боротьби за нашу державу. Усіма способами, на які здатна.

Зважаючи на це, можна окреслити декілька сценаріїв, до втілення яких може вдатися Росія у 2019 році.

СЦЕНАРІЙ 1. СТАВКА НА ВИБОРИ

За цього сценарію тривалі активні бойові дій на Донбасі та в Азовському морі до завершення президентських виборів припиняться. Паралельно Путін продовжить психологічний тиск як на Україну, так і на Захід з метою демонстрації власної могутності та сили.

Основний розрахунок Кремля — усіма наявними способами та ресурсами забезпечити перемогу "правильного" кандидата на президентських виборах. З огляду на те, як часто Росія повторює меседж про те, що вона готова вести переговори з будь-якою наступною владою в Україні, окрім Петра Порошенка, залишається не зовсім зрозумілим, чи такий меседж сприяє підтримці чинного Гаранта, чи навпаки забирає у нього електорат серед українців.

Якщо ж вибори президента України виграє не проросійський кандидат, Росія може вдатися до військових провокацій, активної внутрішньої дестабілізації в Україні з метою забезпечення максимальної присутності "п’ятої колони" у Верховній Раді IX скликання.

Україна — наріжний камінь для Росії, саме тому Москва не припинятиме боротьби за нашу державу. Усіма способами, на які здатна

Москва розуміє, що збільшення кількості своїх агентів у стінах українського парламенту відкриває їй шлях і до законодавчого процесу, і до уряду, звідки можна впливати як на зовнішню, так і на внутрішню політику України. При цьому якщо руками проросійських сил як явних, так і прихованих, забезпечити законодавче закріплення певної форми автономії для ОРДЛО, Москва може говорити з Заходом про зняття санкцій.

Ситуація з Кримом за цього сценарію буде залишатися невизначеною і більшість гравців на міжнародній арені де-факто намагатимуться замовчувати кримське питання.  

СЦЕНАРІЙ 2. ВЕЛИКА ВІЙНА

Найбільш небезпечний сценарій з усіх можливих, тому що він передбачає початок війни, яка може мати планетарні масштаби. За умови реалізації цього сценарію ця війна розпочнеться саме в Україні.

Путін розуміє, що йому невигідна велика війна, але він розуміє і інше: світові тенденції свідчать про те, що цивілізована спільнота ніколи не пристане на його погляд на світовий лад. Диктат сили є неприйнятним у сьогоднішньому світі. А окрім цього диктату, Москва не може запропонувати нічого іншого.

Реалізація цього сценарію залежить виключно від рішення однієї людини — Володимира Путіна. Проте, не варто панікувати. На сьогодні його реалізувати для Путіна надзвичайно складно, якщо не неможливо.

По-перше, військовий потенціал того ж НАТО в рази перевищує потенціал РФ.

По-друге, у разі прийняття рішення розпочати велику війну потрібно враховувати й фактор можливості "палацового перевороту", коли люди з оточення Путіна усунуть його від влади, роблячи ставку на нормалізацію відносин з Заходом. Адже велика війна буде означати повну ізоляцію Росії від глобальної системи економіки і фінансів. Втрачати мільярдні статки та йти на війну проти усього світу — на таке зголосяться не усі прибічники Путіна.

І третя причина — ризик використання ядерної зброї, який може знищити людство. Багато хто відповість, що Путін навіжений. Але правда у тому, що він цинічний та підступний тиран, який має власні страхи, що й рухають його політику. І серед таких страхів не останнє місце займає й страх власної смерті.

У разі прийняття рішення розпочати велику війну потрібно враховувати й фактор можливості "палацового перевороту", коли люди з оточення Путіна усунуть його від влади

Також варто зважати, що цей сценарій може бути реалізовано частково. Для України це означає небезпеку воєнних дій та намірів Росії захопити нові наші землі. Перш за все мова йде про Донецьку, Запорізьку та Херсонську області, територіями яких Москва може спробувати пробити сухопутний коридор у напрямку Криму.

Не варто виключати і провокації на морі. В цьому контексті Україна має працювати з нашими партнерами, наприклад, з метою надання в оренду нашій державі за певну символічну плату бойових кораблів. Це б стало дієвим інструментом стримування морських амбіцій Кремля в акваторії Азовського та Чорного морів.

СЦЕНАРІЙ 3. КОНСЕРВАЦІЯ

Цей сценарій передбачає консервацію наявного стану речей до кращих часів. Тобто буде зберігатися політика, яку ми спостерігаємо в останні роки і яка не дає жодного результату. Путін може піти на реалізацію такого сценарію, оскільки він звик грати на виснаження своїх супротивників.

Основний розрахунок він робитиме на помилки українського керівництва у внутрішній політиці після виборів, зокрема щодо реалізації реформ та боротьби з корупцією, та на накопичувальний ефект втоми Заходу від України. І, скориставшись або, що дуже ймовірно, створивши для себе зручний момент, Кремль буде намагатися садити Європу і Америку за стіл переговорів з метою формування нових домовленостей та чіткого визначення сфер впливу.

Якщо говорити з позицій вірогідності реалізації цих трьох сценаріїв, найбільш ймовірним видається сценарій 1, а найменш ймовірним — сценарій 2. Проте, як воно буде насправді, сказати важко, адже у світі суцільних випадковостей та форс-мажорів політичний аналіз перетворюється на невдячну спробу прогнозувати світ крихких домовленостей.

Залиште свій коментар

Вибір редакції