Україна — Польща: наполегливість та послідовність

Україна — Польща: наполегливість та послідовність

Фото: ТСН.ua

Києву краще лишити осторонь емоції та ілюзії у відносинах з Варшавою.

В умовах тривалої турбулентності польсько-українських відносин лише наполегливість та послідовність у відстоюванні власних інтересів можуть допомогти Україні. Емоції та ілюзії краще залишити осторонь.

Наприкінці минулого тижня Україна отримала наочний урок особливостей польської політики. Буквально за півдня після проведення у Кракові засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі, під час якого було домовлено про скасування мораторію на ексгумацію поляків на українській території та скорочення Варшавою кількості українців у "чорних списках", на польському кордоні було затримано Святослава Шеремета.

Як стверджують джерела у Польщі, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій був першим номером у "чорному списку Ващиковського", і його спроба перетнути кордон призвела до оприлюднення заборони протягом року відвідувати Польщу і всі інші країни Шенгенської зони.

Схоже, домовленості у Кракові не набули характеру розпоряджень або директив, тому "чорні списки" залишилися у недоторканому стані

В Україні виглядає дивним, коли після домовленостей міжпрезидентського комітету прикордонники демонструють владу, тоді як у Польщі це виявилось нормальним процесом. Схоже, домовленості у Кракові не набули характеру розпоряджень або директив, тому "чорні списки" залишилися у недоторканому стані. Проте викликає запитання правомірність використання Польщею для пана Шеремети (очевидно, і для інших опонентів політики історичної пам’яті від керівної партії Польщі "ПіС") заборони на в’їзд до усіх країн Шенгенської зони.

Ще одне питання, яке чомусь не обговорюється у ці кризові для польсько-українських відносин дні — наші "чорні списки" поляків, яким обмежено в’їзд на територію України. Заборона СБУ меру Перемишля Роберту Хомі відвідувати Україну на початку 2017 року спричинила низку демаршів польської сторони, через що врешті заборону було скасовано. Проте тут є ще такий нюанс: в українських "чорних списках" куди більше громадян Польщі, ніж видається. За моїми джерелами, серед них — європарламентарій Януш Корвін-Міке, зірка впливового у Польщі католицького радіо "Марія" ксьондз Тадеуш Ісакевич-Залеський, низка польських істориків. Показово, що наявність цих "чорних списків" до останнього часу не заважала офіційній Варшаві вести діалог з Києвом.

Проте сьогодні потрібен новий майданчик для діалогу, оскільки засідання польсько-українського форуму при міністрах закордонних справ перенесли. А діалог істориків може покласти початок черговій хвилі політичних спекуляцій, адже причин відмовлятися від історичної правди як складової внутрішньої політики у "ПіС" немає. Та окремі напрацювання польської сторони можна використати для відбудови порозуміння між країнами.

З березня 2011 року існує Центр польсько-російського взаєморозуміння та примирення, який організовує різні формати діалогу, серед яких одне з провідних місць займають молодіжні обміни. Подібна форма діалогу виглядає цілком прийнятною і для українсько-польських відносин, тим більше на нинішньому етапі. Звісно, у поєднанні з круглими столами, спільними культурними проектами та іншими інструментами узгодженого застосування м’якої сили у двосторонніх відносинах.

Хоча Вітольд Ващиковський, судячи з усього, завершує кар’єру міністра закордонних справ, Україні варто, як кажуть, на березі позбавитися ілюзій щодо того, що його наступником може стати політик чи дипломат з проукраїнською позицією. Новий міністр закордонних справ Польщі захищатиме насамперед інтереси своєї держави, однак перезавантаження відносин з Україною у його виконанні не варто виключати. Звісно, якщо для цього з’являться умови.

До кінця року Польща та Україна ще матимуть нагоду продемонструвати обопільну зацікавленість, мова йде про візит Анджея Дуди до Харкова у грудні. Позиція польського президента дозволяє йому виступати в ролі модератора діалогу між державами, і Україні доцільно скористатися цим шансом.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація