Чи варто рятувати ваші стосунки: психотерапевт пояснив, від яких партнерів потрібно бігти

Парадоксально, але деякі шлюби продовжують існувати навіть після того, як із них повністю зникають турбота та увага. Психотерапевт Ніколас Перселл порівнює такі стосунки з кактусами: вони залишаються живими, хоча важко припустити, внаслідок чого саме. Коли є сенс розірвати шлюб, а в яких випадках потрібно просто реанімувати ваші стосунки?

Про це пише The Guardian.

Коли варто розірвати шлюб: думка психотерапевта

У роботі з парами ситуація буває різною: інколи терапевт допомагає повернути родину до життя, а інколи — коли бачить, що атмосфера стала руйнівною — свідомо радить розійтися. Ніколас каже, що не кожен шлюб варто рятувати.

На прийом до нього прийшла пара — Джесс та Піт. Вони вже виростили дітей і завжди відповідально ставилися до роботи. З’ясувалося, що байдужість повільно вбиває їхній шлюб. Коли подружжя згадує, як це — бути люблячими, їхній «кактус» відновлюється і навіть починає цвісти, що дивує всіх, включно з самим терапевтом.

Однак такі ситуації трапляються не в кожній родині. В когось байдужість, образи та ненависть накопичуються роками та нарікають пару на тихе й нещасливе співіснування.

Як приклад психотерапевт навів ситуацію пари Дайан та Томаса, які прожили у шлюбі понад 30 років. Їхні сварки перетворилися на сценарій, який ніхто не міг зупинити. Вона підвищувала голос, він виправляв її граматику, вона докоряла йому через неприємне дихання — це були сварки, де немає переможців і невинних.

У таких стосунках зневага стала нормою, а звичні дрібні вибачення просто зникли. Попри гіркоту й дистанцію, обоє партнерів зізнаються, що почуватимуться гірше, якщо вони розійдуться.

Зовсім інша ситуація в шлюбах із «пошкодженим корінням». У таких родинах один із партнерів виявляє риси, які клініцисти називають нарцисизмом, аб’юзом або контролем. Жоден із цих термінів повністю не описує суті: спосіб життя, який тримається на тому, що інша людина не має власного «я» і не може розвиватися.

Ніколас Перселл згадує звичайне на вигляд подружжя — Майкла та Ліз. Усе починалося з речей, які легко переплутати з турботою: його бажання знати, де вона перебуває. Згодом він почав рахувати секунди до її відповідей на повідомлення, далі з’явилися пристрої стеження, а потім і фізичне насильство.

Під час приватної розмови терапевт запитав Майкла, чи робить така поведінка його шлюб міцнішим. Його реакція налякала навіть фахівця. Психотерапевт зрозумів, що Майклу байдуже, чи жива його партнерка і чи стане він причиною її смерті.

«Продовження цього шлюбу вимагає приниження однієї людини, шкоди для однієї людини. Залишатися в шлюбі — це форма самознищення», — пояснює Перселл.

У таких випадках проблемою є самі стосунки. Коли кривдять лише одного, називати це «нашими проблемами у стосунках» означає легалізувати насильство та роками тримати у небезпеці іншу людину.

Ціна виходу з таких стосунків є конкретною: гроші, житло, діти й навіть сором. Ціна перебування сплачується непомітно — частинами власного здоров’я та особистості, які стають все меншими. А діти, якими часто виправдовують рішення залишитися, просто вбирають модель того, як чоловік і дружина можуть поводитися одне з одним.

«Тож дозвольте мені сказати прямо, бо такий шлюб залежить від того, що про це ніколи не говорять прямо: з деяких стосунків потрібно йти», — додає психотерапевт.

Момент розриву часто є найнебезпечнішим періодом, коли агресивний партнер стає найбільш непередбачуваним. Саме тоді потрібні чіткий план безпеки, допомога служб із запобігання домашньому насильству та підтримка друзів чи консультантів, які знають повну правду.

Як зрозуміти, що для стосунків ви знайшли правильну людину

Довгий час психологія вивчала руйнівні чинники у стосунках, проте останніми роками увагу зміщено на те, що робить їх гармонійними, а саме — відчуття, що вас справді знають і розуміють.

Дослідження 2024 року в Journal of Experimental Social Psychology довело: відчуття, що тебе бачать, значно більше впливає на задоволеність стосунками, ніж власне знання про партнера, адже підтримка неможлива без розуміння.

Окрім емоційного комфорту, чуйність партнера має фізичний вплив. За даними 20-річного дослідження у Psychosomatic Medicine, тривала відсутність розуміння підвищує рівень стресу й погіршує здоров’я. Натомість, згідно з працею в Journal of Personality and Social Psychology (2022), усвідомлення того, що тебе розуміють, полегшує навіть складні компроміси й поступки.

У психології цей феномен називають «ефектом Мікеланджело»: правильний партнер не переробляє вас, а допомагає розкрити вже наявний потенціал.