Божественна комедія "Олександрії"

Улітку мало не кожен задумується про те, де б відпочити й зробити сотні яскравих фото для Instagram. Але для цього не обов'язково їхати до моря чи в гори. Інколи мальовничі пейзажі ховаються у знайомих нам містах – саме так у Білій Церкві зачаївся казковий дендропарк "Олександрія".

Дістатися туди – вже давно не проблема. Якщо їхати з Києва до Білої Церкви Одеською трасою на маршрутці, то вся подорож триватиме трохи більше години. Щоправда, остерігайтеся години пік і, особливо, п'ятниці, яку вже прозвали "днем визволення Києва", – інакше потрапите в кількагодинний затор. А з інших областей до Білої Церкви доїхати ще простіше – поїздом.

У часи литовського і польського панування землі навколо нинішньої Білої Церкви дісталися польському графу Ксаверію Браницькому, який одружився з камер-фрейліною Катерини II, Олександрою.

Графиня часто відвідувала царські палаци й сади, тому вирішила й у своєму володінні створити щось величне. Так було засновано парк, для якого з усієї країни та з-поза її меж ввозили сотні видів рослин, що нині згадуються на сторінках Червоної книги.

Сьогодні, увійшовши до "Олександрії", розумієш, що це місце створене для поціновувачів мистецтва. Альтанки, фонтани, водоспади, мости і монументи одночасно вражають своєю простотою і величністю. Усі ці споруди губляться серед густих насаджень дерев, тому заблукати в "Олександрії" – звична справа навіть для деяких місцевих жителів, хоч вони й ніколи не зізнаються в цьому.

Деякі дослідники вважають, що парк облаштовували за сюжетом "Божественної комедії" Данте Аліг'єрі. Усе, що розташоване далі від ротонди російського князя Григорія Потьомкіна, який був дядьком Олександри і залишив їй чималий спадок, розповідає про подорож його душі колами "пекла" і "раю" після смерті.

"Пекельний" шлях в парку починається від колони Суму і лежить через озеро та споруду "Руїни" на березі річки. Ця споруда має вигляд зруйнованої частини палацу, з якої б'є невеличкий водоспад.

На жаль, на тлі "Руїн" не з усіх ракурсів можна зробити гарні фото. Причина проста: дехто вважає, що занесе себе в історію, нашкрябавши ім'я на пам'ятці. Між тим, раніше шлях до "пекла" завершувався у підземних печерах, але наразі від цієї частини парку нічого не залишилося.

До "раю" можна потрапити, ступивши на Велику галявину. Кожне "небо раю" за Данте символізувала якась композиція, проте до сьогодні збереглись тільки деякі.

Зокрема, це скульптура "Лев", яка розташована поряд із незвичними, обплетеними рослинами, сходами. Поряд із левом можна помітити джерело з холодною водою. Щоправда, пити її заборонено, але відпочити на кам'яних лавках і насолодитись співом птахів – будь ласка.

Ще одним "райським" місцем вважають статую Меркурія та колонаду "Луна". Вона відома своєю акустикою – якщо двоє людей стануть в її різних кінцях, то почують один одного навіть говорячи пошепки. Непереливки буде тим, хто застане біля колони малечу, що любить покричати – дзвін у вухах гарантований.

Але не все в "Олександрії" пов'язане з давньоримською міфологією і Данте. У парку є ще одне мальовниче місце – "Китайський місток". Фотографії на тлі нього точно спантеличать ваших друзів у соцмережах – ну який Китай у Білій Церкві?

Тут часто можна побачити лебедів, проте без їжі навіть і не намагайтеся привернути їхню увагу. Біля містка розташовані скульптури китаянки і бородатого мудреця. Кажуть, якщо загадати бажання і потерти його бороду, то воно здійсниться. Звісно, цього ніхто не може довести, але туристи вже давно  її відполірували.

А ще тут є сад "Мур", який нагадує висячі сади Семіраміди – лише надзвичайно енергійні туристи зазвичай доходять до нього. Біля саду розташований і адміністративний корпус, обсаджений красивими квітами. Тут часто можна помітити працівників парку, які намагаються повернути рослини до життя. А все тому, що деякі туристи ходять просто по квіткових композиціях, – і все заради одного фото.

Площа парку охоплює майже три сотні гектарів, тому обійти все за раз не кожному вдасться. Та попри це "Олександрія" – чудове місце для відпочинку, і сподобається воно всім: молоді – як локація для фотосесій, туристам – як маршрут із загадками, а дітям – як місце, де можна побігати босоніж. Один раз відвідавши "Олександрію", ви захочете повернутися сюди знову – принаймні для того, аби оглянути все, що оминули раніше.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!