На 3900 м стало відчутно холодніше. А ще тут я вперше в житті відчув наслідки кисневого голодування.
Як я й очікував, організм починає звикати. Сьогоднішній маршрут, попри ще більшу складність, був для мене легшим за вчорашній. Нервова система адаптується.
Підйом відбувався ще крутішим кам'яним схилом, місцями доводилося прибирати палиці й буквально дертись.
Краєвид, який мене оточував, значно відрізняється від вчорашнього лісу з ліанами. Тепер це каміння з дивними невисокими деревцями, вкритими чимось на кшталт водоростей, подібних до яких ніколи в житті не зустрічав.
Через шість годин ми вийшли до табору на 3 900 м. Рівень кисню — 63% від нормального. Температура стала відчутно нижчою. Окрім температури, тут я вперше в житті відчув наслідки гіпоксії: біль у голові від збільшення внутрішньочерепного тиску та якісь проблеми з диханням, чи то я просто бронхи застудив.
Наступні три дні я буду жити в діапазоні висот 3800-4600 м, піднімаючись та опускаючись, щоб акліматизуватись. А загалом за цей неповний тиждень пройду усі сім кліматичних зон, які існують на нашій планеті.
Читайте більше на facebook/Валерій Ананьєв