У надії на бабине літо варто обирати коротенькі маршрути на один день. І ця локація – підійде якнайкраще.

Із приходом осені все сильніше накриває тугою та депресією, а вихідні все частіше уявляються під ковдрою, біля обігрівача та у компанії якоїсь веселої  книги чи просто бокалу винця.

Бо Карпати стають якимись непривітними, річка – холодною, а будь-які далекі поїздки ризикують обернутися на посиденьки в авто, якщо раптом накриє дощ. Тому, сподіваючись на бабине літо (а як, відомо, які баби - таке і літо) та не маючи бажання просиджувати трєнікі у квартирі на вихідні, слід планувати короткі, однак не менше яскраві подорожі.

Для тих, хто живе у столиці або поблизу, ідеальним варіантом може стати Коростишівський каньйон у Житомирській області. Тож, зарядіть телефон та приготуйте Instagram, бо зараз з вами зробимо сотні неймовірних фото!

До каньйону, який, як очевидно із назви, розташований на в’їзді до міста Коростишів, трасою Київ-Житомир їхати трохи більше 100 кілометрів. На авто дістатися мети вдасться за півтори-дві години.

Коли під’їжджатимете до міста, гугл-мапа почне переконувати, що з обох боків від дороги, якою ви їдете, є щось коростишівське: справа – кар’єр, зліва – каньйон. Так от вам – до каньйону. Дуже важливо не пропустити цей поворот (він приблизно за 1 км до Коростишева), інакше ризикуєте довго блукати мальовничими житомирськими лісами перед тим, як дістатися місця призначення.

Насправді кар’єр – теж мальовниче та цікаве місце. По-перше, величезний і досі працює, по-друге, справді заворожує своїми масштабами і водою неймовірного кольору зеленої бірюзи. А ще подекуди під товщею води можна розгледіти стовбури дерев, які видаються такими давніми, наче лежать тут з часів палеоліту.

Коростишівський каньйон_8
фото: Марія Максименкова

Коростишівський каньйон_4
фото: Марія Максименкова

Однак у кар’єра є три серйозні мінуси: немає зручного виходу до води (аби поплавати, сміливцям доводиться стрибати у воду з чималенької висоти, а як вони звідти дряпаються нагору, я так і не зрозуміла).

Крім того, як я вже згадувала, кар’єр працює, там видобувають граніт. Тож ризикуєте бути облаяними або собакою, аби жіночкою-охоронцем. І третій недолік – місце абсолютно не пристосоване для відпочинку. Лишень для неймовірних світлин та кількох селфі. Та все залежить від того, нащо ви вирушаєте на Житомирщину.

Якщо ви все ж таки бажаєте відпочити біля багаття, насолоджуючись мальовничим краєвидом – тоді сміливо їдьте саме до каньйону. Їхати від траси після повороту (наліво – не переплутайте) доведеться зовсім недовго, вже за кілька хвилин перед вами відкриється приголомшлива картина. Ви побачите величезний «колодязь», який колись пробили масивні механізми у монолітному граніті.

Коростишівський каньйон_5
фото: Марія Максименкова

Якщо чесно, побачивши це диво, я кілька хвилин просто не могла рота відкрити і щось сказати. Лише подумки прикидала – де б то ліпше стати, аби максимально захопити все це на свій телефон. Я навіть засумувала через недосконалість усіх відомих апаратів, нездатних передати усіє величі того, що бачить людське око.

Коростишівський каньйон_3
фото: Марія Максименкова

Коростишівський каньйон_7
фото: Марія Максименкова

Коростишівський каньйон_9
фото: Марія Максименкова

Найбільша перевага каньйону над кар’єром – він ідеально пристосований для відпочинку. Чиясь добра рука збудувала тут альтанки та оглядовий майданчик. Затяті рибалки знайдуть місце і собі, от тільки риби я не гарантую.

Сам каньйон має форму деформованої чашки у монолітних кам’яних брилах, один бік якої поплавився та осів. Саме на цій «бракованій» частині і розташувалися альтанки зі зручним виходом до води. З іншого боку каміння вертикально нависає над водою, що робить його ідеальним тренажером для скелелазів. Власне, вони і не втрачають можливості ним користатися, про що свідчать спеціальні величезні крюки, вбиті у скелю, які утворюють собою щось на кшталт сходів.

Коростишівський каньйон_1
фото: Марія Максименкова

Одразу видам один лайфхак – якщо ви хочете зайняти найвдаліше місце та зробити хоча б кілька  гарних та вільних від людей кадрів, приїжджайте якомога раніше. Найкраще, о сьомій ранку. Оскільки на каньйоні дуже багато любителів кемпінгу, які прокидаються близько восьмої. І якщо ви приїдете пізніше, ваші фото будуть заповнені зайвими тілами, а сідати доведеться комусь на голову.  

Біля каньйону є величезне озеро, утім, я не можу сказати, що воно аж надто цікаве. Тим більше, що воно, як я зрозуміла з забудови на березі – має власників.

А от ліс навколо каньйону – неймовірний. Улітку ми зустріли там місцевих жіночок із повними кошиками чорниць. Не маю сумнівів, що й грибів у лісі зараз доста.

Тож не гайте часу, хапайте останнє тепло цього року за сонячні промінці та їдьте за неймовірними враженнями.

Коростишівський каньйон, для блогів
ТСН.ua

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook та стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Наступна публікація