Мальдіви. 15 доларів за острів

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber

Ідеально чисті острови без людей. Без туристів та готелів. Без барів з вивіскою "у нас есть меню на русском". Це не утопія. Це Мальдіви. В країні, де майже 1200 островів, люди живуть лише на 200. Інші - безлюдні. Головне, їх знайти.

Міцної статури, з ледь помітним животиком і нереально білими зубами. Це Радиш із Бангладеша. Він бармен. На Мальдівах. На розкішній трьохпалубній яхті. Конкурентів у Радиша серед місцевих - немає. І не тільки тому, що він посміхається 24 години на добу.

А ще й тому, що мальдівцям барменами працювати - табу. Релігія не дозволяє. За мусульманськими звичаями, вони не можуть ні пити самі, ні наливати комусь. У результаті - страждають туристи. Алкоголь не продають в жодному магазині, привозити його з іншої країни або duty free - заборонено, в ресторанах готелів пропонують втридорога. Вихід один. І назва йому - яхта. Барменами на них працюють приїжджі немусульмани.

Орендувати білосніжну трьохпалубну яхту на велику компанію - ДЕШЕВШЕ, ніж бронювати номер у мальдівському готелі. А в оренду її входить цілий екіпаж: з капітаном, прибиральниками, дайвінг-інструкторами і барменом. Такий варіант відпочинку - на яхті - називається "yacht week" і найкраще серед українців його організовує спільнота ONE LIFE. Це не турфірма і не турагенція, це тисячі активних людей різного віку, які цінують кожну мить свого життя, а тому ЖИВУТЬ, а не існують. Саме у їхній компанії я і побачила Мальдіви.

Оренда яхти з екіпажем для великої компанії дешевша за проживання у готелі / Мирослава Ульяніна

Кожен із 7 днів мандрівки наша орендована яхта швартувалася біля нового острова. І хоча до складу цієї країни входить понад тисяча шматочків суші, сім із них ми таки дослідили. І виявилися вони (каюся, цього я не чекала) абсолютно різними.

Я думала, Мальдіви - це одноманітні (хоча і красиві) прозорі води океану, білі узбережжя і розлогі кокосові пальми. Так воно і є. От тільки "родзинка" не в цьому. На Мальдівах є безлюдні (!) острови. І їх не два, не три, не двадцять. Сотні-і-і-і.

Там справді не живуть люди. Нема готелів. Нема барів з написом "у нас есть меню на русском". Там - незіпсований рай. Із прохолодними коралами замість піску. Білосніжні та подрібнені, вони не нагріваються, бо віддзеркалюють сонячне проміння як сніг. Зі стиглими кокосами, які падають, мов яблука. З океаном, наче над його кольором попрацювали майстри фотошопу.

"Родзинка" Мальдів - казкові безлюдні острови / Мирослава Ульяніна

І тут я мушу ще раз загадати про Радиша. Бо саме він, наш бармен з яхти, щоразу висаджувався з нами на такий безлюдний острів і брав маленький портативний холодильничок. Коли ми втомлюватися від агресивного сонця, Радиш тихо підходив з холодними напоями на таці. І усміхався: "Be careful, darling. Maldives are 7 times closer to the sun than Ukraine is!" ("Будь обережною, люба. Мальдіви у 7 разів ближче до сонця, ніж Україна!")

Мало не на третій день райської, нетипово туристичної насолоди (бо інших, окрім нас, людей, не було видно на горизонті) нам захотілося побачити місцевих. І наша яхта кинула якір біля острова Фотейо. Троє худих, невисокого зросту мальдівців допомогли висадитися. А потім попросили cash. За що??? Вони пояснили ламаною англійською та неламаними жестами: це "entrance fee", 15 доларів з людини.

Хочеш висадитися на острів - давай гроші. У нас тут є два туалети і чотири гамака під пальмами. Саме за них винахідливі місцеві і просять 15 доларів. Невелика ціна як для тотального володіння островом. Хай і на кілька годин. Розуміння того, що три 5-доларові папірці роблять тебе володарем безлюдного клаптика землі в Індійському океані, - вартує більше, ніж вся нерухомість в Києві. Особливо розважає розуміння того, куди мальдівці витрачають цю "entrance fee". Вони на них грають у чергову партію "коамболту".

Гра у коамболт - головна розвага для місцевих / Мирослава Ульяніна

Коамболт - це примітивний аналог більярду. Посеред острова на ніжках стоїть квадратний шматок дерева з прикріпленими на кутках "кишеньками". Замість куль - камінці. Замість кия - пальці. Виграв той, хто забив більше. Спостерігати за мальдівцями, які грають у коамболт, - окрема розвага. Вони кричать, штовхаються і мало не б'ються. Грають же на гроші. На ті долари, які привозять туристи. Ну і правильно: а куди ж ці зелені папірці дівати на безлюдному Мальдівському острові?!

Наступна публікація