Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Кілька разів я ледь не скотився вниз, бо засинав на ходу. Цей день посів почесне місце одного з найважчих в моєму житті.

Ми вийшли о пів на першу й попрямували до кам'янистої тропи, яка піднімалась на півтори тисячі метрів вгору.

Шість годин ми підіймалися та дерлися камінням з налобними ліхтариками.

Коли я перетнув позначку 5000 м, температура вже була близько -5. На мені були лише термуха та штормовка, тому що фліскою обмотав гідратор з теплою водою. Я постійно рухався, тож тіло було розігріте, а тепла вода там — це найкраще, про що можна мріяти. Але наближаючись до 5500, де температура -12 і холодний вітер, я вже був змушений переодягтись, а за годину вода в трубці гідратора перетворилась на кригу.

Що вище підіймався, то меншим був відсоток кисню в повітрі, дедалі більше боліла голова, нудило і дуже хилило на сон. Декілька разів ледь не скотився вниз, бо засинав на ходу. Ще й кашель через застуджені бронхи постійно заважав.

Цей день посів почесне місце одного з найважчих в моєму житті.

О пів на сьому я піднявся до кратера давно погаслого вулкана Кіліманджаро. Рівень кисню тут усього 43%. Переді мною розкинулось величезне плато розміром із декілька футбольних полів, огороджене кам'яним парканом, по якому я попрямував далі. До найвищого місця ще було близько 30 хв ходу.

Діставшись до найвищої точки — Піку Ухуру на висоті 5895 м, — я підняв над Африкою український прапор. Стоячи поряд з льодовиками віком 11 тисяч років, намагався осягнути те, що мені вдалося зробити. Я стояв на вершині. Я дійшов сюди на своїх умовах. Я переміг. У цю хвилину на цілому континенті немає нічого вищого за мене.

Вершина Кіліманджаро, для блогів_2
фото: Валерій Ананьєв

Мені було так зле і я так промерз, що ні фото не хотілося робити, ні відео знімати… Кілька разів тріснув себе по макітрі, зібрався з силами, і все таки зробив пару кадрів.

Полетів із засніженого Києва у спекотну Африку, щоби ще більше мерзнути.

О дев'ятій годині почав спуск, і тут у мене почалися проблеми. Я відчув наслідки гіпоксії сповна. Не можна було перебувати на вершині дві години... Продовження завтра.

P.S. Память та честь Небесній сотні!
Не зраджуємо гідності!
Слава Україні!

Оригінал

Залиште свій коментар

Вибір редакції