Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Моя мета — підйом на найвищу точку Африканського континенту та найвищу самотню гору у світі.

Квитки були куплені ще три місяці тому. І я з нетерпінням чекав, щоб побачити червоний континент на власні очі.

Коли нога колишнього солдата ступила на незнайому землю, він анітрохи не був розчарований. Це зовсім інша планета. Люди іншої раси, інша мова, культура, жодної знайомої рослини, земля під ногами червоного кольору, жодної будівлі вищої за три поверхи, лівосторонній рух, важко знайти машину якоїсь іншої марки, окрім "Тойоти", і дуже-дуже бідний народ. Занадто бідний. Середній клас відсутній в принципі: місцевий мешканець або готовий принижуватися за 2 бакси, або володіє великими статками (таких, звичайно, меншість).

Цим людям дісталась унікальна земля з атрибутами, яких немає більше ніде у світі. Та вони не здатні (принаймні, поки що) ефективно використати те, що їм даровано долею. Дуже схоже на Україну, з її чорноземами та унікальним географічним розташуванням. Добре хоч наша економічна прірва не така глибока.

Кіліманджаро, Ананьєв
Facebook/Валерій Ананьєв

Не дивлячись на бідність, ціни тут високі. За півлітрову пляшку води, шоколадку та пачку вологих серветок я заплатив 7 баксів. Місцеві, побачивши білу людину, часто намагаються їй щось продати. Це може бути будь-що, навіть недопита пляшка пива. Абсурд? Так, але для них це шанс заробити грошей не працюючи. А працюють вони дуже важко. У їхньому розумінні біла людина = гроші.

Але, що найбільше мене вразило: стоячи на вулиці з температурою повітря 34°, я дивився, як наді мною велично височіє гора висотою майже 6 тисяч метрів заввишки, з білою від снігу вершиною. Настав час перевірити моє "норвезьке" спорядження у важких умовах різкої зміни кліматичних зон. Я в Танзанії, і моя мета — підйом на вершину Кіліманджаро, найвищої точки усього континенту та найвищої самотньої гори у світі.

Чорношкірі портери сновигають довкола гори, шукаючи клієнтів, і, на жаль, від їх послуг не можна відмовитись. Без них просто не пустять на територію заповідника. Добре. Треба, то й треба, але жодної дрібнички зі свого рюкзака в 21 кг я їм не віддаю. Це мої речі. Моя відповідальність. Ніхто не має її зі мною розділяти, навіть за гроші.

Будь-яка подія в житті набуває значущості лише тоді, коли за неї було чимось пожертвовано, в моєму випадку — це біль та глибока втома. Якщо мені вдасться дотягнути свою ліниву сраку з речами на 6 тисяч метрів — це буде одне з найважливіших досягнень за 25 років мого життя. У моєму наплічнику не просто вага — там відповідальність. Йду свідомо, розуміючи, для чого.

Сьогодні сплю в готелі, а завтра вже заночую на висоті 2900 метрів: це не дуже високо, але й не низько. Для порівняння: Говерла 2 061 м. Сподіваюсь, мій організм витримає зміни кліматичних зон та висоти.

Читайте більше на facebook/Валерій Ананьєв

Залиште свій коментар

Вибір редакції