Чому французи розлюбили Макрона

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Еммануель Макрон не може дозволити собі довго мовчати — президент знає, що якщо він не знайде, що сказати французам, вулиця знайде, що сказати йому.

Екватор свого мандата Еммануель Макрон зустрічає з вдвічі меншим рейтингом і втраченим контактом з населенням — 64% французів вважають, що президент не розуміє соціальних реалій у країні. Що пішло не так?

Травень 2017. Після перемоги на виборах Еммануель Макрон міг похизуватися рівнем популярності у 62%. Лише на п’ять відсотків позаду Шарля де Голля, якому належить рекорд популярності після першого обрання 1959 року  67% задоволених французів. Здавалося б, такий старт чудовий результат для молодого президента, який лише за рік зміг створити партію, що повністю порушила класичний баланс сил у французькій політиці, де десятиліттями гра велася між "соціалістами" і "консерваторами".

Однак минає два з половиною роки, і рейтинг президента відкочується до 36%. Короткий "медовий місяць" Еммануеля Макрона пояснюється як тим, що надто багато надій було покладено на нове обличчя у політиці, так і тим, що багато хто голосував у другому турі не за нього, а проти крайньоправої Марін Ле Пен. Як одна, так і інша частина електорату відтоді прискіпливо стежать за Макроном і не пропускають жодної його хиби. А їх було немало.

"ФРАЗОЧКИ" МАКРОНА

Варто віддати Макрону належне простих французів він не цурається. Щомісяця французький президент буває у регіонах і не пропускає можливості поспілкуватися з натовпом, а часто це означає не лише зробити селфі з вдячними виборцями, а й добряче посперечатися з усіма незгодними. Доводити свою правоту французький президент любить ораторського таланту у нього хоч відбавляй, однак часто у таких імпровізованих епізодах пролітають так звані "фразочки Макрона" (les petites phrases), які добряче дратують французів і не минають безслідно для рейтингу президента.

Так, наприклад, торік на камеру було знято діалог Макрона з 25-річним безробітним, який дорікав президенту, що вже тривалий час не може знайти роботу у своїй галузі садівництві. На це французький лідер відповів хлопцю, що "чимало секторів шукають працівників, варто лише перейти на інший бік вулиці, і робота знайдеться". Зверхня, як здалося французам, порада Макрона вмить розлетілася шпальтами газет та інтернетом, де вже стала ідіомою, на кшталт "у будь-якій незрозумілій ситуації переходь на інший бік вулиці".

Щомісяця французький президент буває у регіонах і не пропускає можливості поспілкуватися з натовпом

"Не будьте параноїками", закликав Макрон колишніх працівників заводу побутової техніки "Вірпул", які втратили роботу після того, як виробництво купила інша компанія. Невдале намагання підбадьорити чи відверте знущання? Французи проінтерпретували це як друге.

"Франція країна, яку неможливо реформувати" ця фраза теж належить французькому президенту, який пізніше запевнив, що не піде "на поступки ледарям", маючи на увазі, як це протлумачили у французьких медіа, профспілки і протестувальників. Свого часу подібні репліки лише підлили олії у вогонь акцій "жовтих жилетів", які, щоправда, за рік втратили масштаби свого руху. Однак соціальне напруження у країні не спало, а навпаки зросло.

5 Грудня: Тест На Міцність

На Еммануеля Макрона чекає важливе випробування: 5 грудня транспортники влаштовують масовий страйк у всій країні, аби висловити своє обурення пенсійною реформою одним з найбільш радикальних проєктів президента. Нині працівники підземки та машиністи через специфічні умови і графік роботи виходять на пенсію набагато раніше, ніж у середньому в країні (а саме, у 57 років замість 62). Проєкт закону має на меті урізати ці привілеї та урівняти різні професії. Попередній подібний за масштабами страйк відбувся 1995 року, коли реформувати пенсії хотів Жак Ширак. Тоді Париж був паралізований впродовж чотирьох тижнів. Від реформи уряд врешті відмовився.

Чи вдасться президенту дотиснути свою лінію, або ж доведеться піти на поступки, як зробив Ширак? Особливість протесту, запланованого на 5 грудня, у тому, що на вулиці вийдуть не лише транспортники. Про свій намір взяти участь в акції вже заявили й низка інших професій: медики, викладачі, фермери, пожежники. У всіх є претензії до політики Макрона, і далеко не всі вимоги пов’язані із пенсійною реформою.

Як Еммануель Макрон планує гасити соціальну пожежу? Наразі президент обирає стратегію "розділяти і володарювати": впродовж останніх тижнів урядові комісії приймали делегації різних профспілок одна за одною, аби спробувати знайти компроміс, або хоча б "роздати обіцянки" на кожен смак. Перемовини зайшли у глухий кут, а 5 грудня наближається великими кроками. Наприкінці тижня французький прем’єр Едуар Філіп заговорив про можливість "відкласти реформу", однак підтвердження цих слів від президента досі не пролунало. Еммануель Макрон не може дозволити собі довго мовчати президент знає, що якщо він не знайде, що сказати французам, вулиця знайде, що сказати йому.

Залиште свій коментар

Вибір редакції