Казахстан на шляху до монархічної республіки

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Назарбаєв починає реалізовувати операцію "Спадкоємець" — єдиний шлях для нього зберегти владу та статки за своїм кланом.

19 березня 2019 увійде до історії країн пострадянського простору як поворотна дата. Це день, коли з посади президента пішов Нурсултан Назарбаєв — успішний політичний лідер, який майже 30 років впевнено стояв біля керма Казахської держави та має особливий статус — Єлбаси ("лідер нації").

Прикметною рисою його самостійного та свідомого рішення стало те, що він зробив це добровільно, без якогось відчутного зовнішнього примусу чи тиску зсередини казахстанського суспільства. Перед тим, як оголосити про відмову від посади президента, у лютому цього року він отримав висновок Конституційної ради Казахстану щодо тлумачення п.3 ст.42 казахської Конституції, який наділяє голову держави правом на дострокове припинення повноважень.

Також вже не перший рік тривають кадрові переставляння в ключових органах державної влади країни, аби створити більш комфортні умови для майбутнього наступника Назарбаєва. Отже, можна вести мову про те, що в країні починає реалізовуватися операція "Спадкоємець". Постають певні паралелі із схожими процесами, які в період 1998-2000 рр. тривали в Росії.

Можна вести мову про те, що в країні починає реалізовуватися операція "Спадкоємець"

Перед тим, як передати повноваження висуванцю російських спецслужб Володимиру Путіну, тодішній перший президент Російської Федерації Борис Єльцин провів відбірковий кастинг у форматі прем’єріади: менше ніж за два роки на другій за значущістю посаді в країні побували чотири особи — ліберал Сергій Кирієнко, соціаліст Євген Примаков і двоє висуванців від ФСБ Сергій Степашин та Володимир Путін.

Росіяни змогли побачити різні стилі управління та мислення, і врешті перевага була надана поколінню "молодих лідерів", яких очолив висуванець "пітерських" Путін. Для росіян він став "подарунком під ялинку" в останній день 1999 року. При цьому Єльцин подавав цю ротацію в якості кроку, який свідчить про те, що він не тримається за владу та поважає російську конституцію. Відхід Єльцина тоді фактично став початком втрати контролю його клану, так званої "Сім’ї", та завершення доби правління олігархів в Росії.

У випадку з рішенням Назарбаєва ми спостерігаємо дещо відмінну ситуацію. По-перше, він не йде з політики остаточно, а лише дещо відходить від управління справами. За Назарбаєвим лишаються ключові посади в країни, зокрема, він наділений пожиттєвим статусом "Першого президента", лишається головою Ради безпеки — органу, повноваження якого були істотно розширені за останні роки. Він лишає за собою позицію голови керівної партії "Нур Отан" ("Світло Вітчизни"), що контролює 91,5% місць у Мажилісі Казахстану (нижньої палати парламенту), та є членом Конституційної ради — державним  органом, що займається монопольним тлумаченням положень конституції.

ВідеоЩо означатиме відставка Нурсултана Назарбаєва для казахів

Лідер Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив, що подає у відставку. Незмінний лідер керував Казахстаном рекордні для пострадянських республік майже 30 років. Що означатиме його відставка для казахів, для України і для українців, які живуть у Казахстані - у сюжеті ТСН.  

Що означатиме відставка Нурсултана Назарбаєва для казахів

Тобто Назарбаєв зберігає за собою не лише величезний авторитет, а ще й набір фундаментальних посад. Це робить його тіньовим лідером країни, який буде здійснювати управління з крісла голови Радбезу. По-друге, виконувачем обов’язків президента за конституцією Казахстану стає голова Сенату — верхньої палати парламенту. Вона є позапартійною та формується шляхом призначення третини сенаторів безпосередньо президентом, тоді як дві третини обираються масліхатами — місцевими органами самоврядування.

Модель переходу влади у виключних випадках від президента до голови Сенату є тим запобіжником, що унеможливлює потрапляння на цю посаду людини з реально значним політичним впливом чи командою, якими може володіти голова уряду. Голова Сенату це зазвичай дуже поважна посада, але без значущих повноважень. Сьогодні присягу другого президента республіки приніс голова Сенату Касим-Жомарт Токаєв. Його називають найближчим соратником Назарбаєва та одним з найбільш відомих у світі казахів, оскільки він працював на посаді заступника генерального секретаря ООН та генерального директора Конференції ООН із роззброєння.

Токаєв є випускником МГІМО і більшу частину своєї політичної кар’єри провів в стінах МЗС, зокрема двічі в 1994-1999 та 2002-2007 рр був на чолі казахстанської дипломатії. В 1999-2002 рр він очолював уряд республіки. Таким чином, Токаєв має широкі міжнародні зв’язки, але його позиції всередині країни є доволі слабкими. Тобто він є цілком керованою особою, що не зможе за один рік до виборів 2020 року набути достатнього впливу, щоб  в казахських політичних умовах стати повноцінним всенародно обраним президентом.

Про ступінь залежності Токаєва від Назарбаєва та формат його мислення свідчать слова його першої промови під час принесення присяги: "Наша столиця повинна носити ім'я нашого президента і називатися Нурсултан. Хотів би доповнити, що така пропозиція вже висловлювалася парламентаріями в декларації, ухваленій 23 листопада 2016 року з нагоди 25-річчя Незалежності Республіки Казахстан", — заявив Токаєв.

Він також запропонував назвати всі центральні вулиці в містах країни ім'ям Нурсултана Назарбаєва, що вже підтримав парламент. На честь першого президента в столиці спорудять пам'ятник, крім того, сам Назарбаєв отримає звання сенатора. Отже, ми є свідками того, як Токаєв на посаді президента займається творенням культу особи Назарбаєва в масштабах, яких не було за часів його правління.

По-третє, Назарбаєв планує дійсно передати владу молодому поколінню. Про це він прямо зазначив у своєму звернені до народу: "Як засновник незалежної казахстанської держави вбачаю свою майбутню задачу в забезпеченні приходу до влади нового покоління керівників, які будуть продовжувати започатковані у країні перетворення". Вік нового президента Токаєва — 65 років, це звісно абсолютно не критично, проте назвати його висуванцем нового молодого покоління не можна. Тому варто очікувати, що в 2020 році Казахстан отримає нового президента, і ним буде зовсім не Токаєв.

Назарбаєв зберігає за собою не лише величезний авторитет, а ще й набір фундаментальних посад. Це робить його тіньовим лідером країни

Щоб спрогнозувати, на кого Назарбаєв робить ставку, треба поглянути на структуру казахського суспільства — яка є кланово-племінною. Казахська нація складається з жузів — історичних етнотериторіальних родоплемінних об’єднань казахів-кочовиків, що відрізнялися між собою окремими параметрами етногенезу, соціально-економічного життя, побуту і культури етнічних груп, що їх складали. Загалом казахський етнос складається з трьох жузів, кожен з яких включав десятки територіально відокремлених племен.

Старший Жуз (Ули жуз або Уйсун) локалізувався в Семиріччі, Середній Жуз (Орта жуз) — в степових районах Центрального Казахстану, долинах річок Сирдар'ї, Ішиму і Тоболу, а Молодший Жуз (Кіші жуз або Алшин) займав територію Західного Казахстану. Жузові регіональні відмінності відобразились в історичній свідомості казахського суспільства в категоріях походження, спорідненості та старшинства. З-поміж казахів є дуже вкоріненою жузова, племінна та родова ідентичність, і кожен казах має знати як мінімум сім своїх пращурів. Це накладає свій відбиток на політичну систему країни, що має складну ієрархічну організацію.

Президент Назарбаєв та його клан походить з племені шапрашти, приналежного до Старшого Жузу. Воно розселялося в околицях Алмати (аул Чемолган), але в клановій ієрархії посідає невисокі позиції. Проте за часів правління Назарбаєва шапрашти отримали величезний доступ до влади та замістили своїми висуванцями значну кількість позицій у державному апараті та в сфері бізнесу. Також Назарбаєв роздавав багаті дарунки племінним елітам Старшого Жузу, що забезпечувало його панівне становище.

Своєю чергою в.о. президента Токаєв походить з племені жалайирів, що також належить до Старшого Жузу, але є більш чисельним та споріднене з етносами Киргизстану та Узбекистану. Жалайири не належать до групи племен уйсін, куди входять шапрашти, отже є племенем відмінного етногенезу. Передавати на тривалий час владу висуванцю з іншої племінної групи вочевидь не в інтересах клану Назарбаєва, який має доволі великі статки.

Становище шапрашти в етно-племінній структурі Казахстану нагадує стан панівного племені каддафа у Лівії, до якого належав лідер Лівійської Джамахірії Муаммар аль-Каддафі. Під враженням подій "арабської весни" зразку 2011 року, в тому числі мученицької загибелі Каддафі, а також через початок другої хвилі демократизації в арабських країнах Африки, таких як Судан та Алжир в 2018-2019 рр, Назарбаєв вирішив не випробовувати долі. І сам розпочав транзит влади в країні, аби зберегти владу свого клану, який відіграє істотну роль в економіці і політиці країни.

У родині президента два мільярдери: друга донька Динара Кулібаєва має $1,258 млрд, а другий зять Тимур Кулібаєв — володіє $1,258 млрд. Також є кілька мультимільйонерів: перша донька Дарига Назарбаєва — $593 млн, онук Нурали Алієв — $200 млн. Сукупні статки клану Назарбаєвих оцінюються щонайменше в $7 млрд, хоча опозиціонери називають цифру у фантастичні $100 млрд.

Назарбаєв вирішив не випробовувати долі. І сам розпочав транзит влади в країні, аби зберегти владу свого клану, який відіграє істотну роль в економіці і політиці країни

Через тіньову структуру статків казахських еліт визначити реальні масштаби їхніх багатств майже нереально. Але очевидно, що вони величезні і що, звісно, вони не хочуть їх втрачати, а для цього Назарбаєву просто необхідно поставити на посаду президенту вихідця з його рідного клану. Як засвідчив досвід сусіднього Узбекистану, передавати вищу владу вихідцям іншого клану дуже небезпечно. Там після раптової смерті президента Іслама Карімова вищу посаду керівний клан передав не своєму кровному представнику, а чужинцю Шавкату Мірзійоєву, який одразу ж розпочав зачищати важливі посади від засилля "каримівців".

Серед вірогідних спадкоємців Назарбаєва звучать кілька прізвищ, зокрема ім’я його рідної доньки 55-річної Дариги Назарбаєвої та племінника 40-річного Самата Абіша.

Дарига Назарбаєва давно займається політикою. Раніше вона була заступником прем'єр-міністра. Зараз вона є депутатом Сенату, а також очолює Комітет з міжнародних відносин, оборони і безпеки, а від сьогодні —  спікером парламенту, допоки Токаєв виконуватиме обов’язки президента. Проте її відносини з батьком Нурсултаном є дуже складними. Однією з плям на біографії Дариги є таємнича смерть її першого чоловіка Рахата Алієва в австрійській в’язниці.

В лютому 2015 року його знайшли повішеним в опрічній камері, а в крові були виявлені сліди барбітуратів. Люди в Казахстані не вірять у версію про самогубство та зазначають, що це могла бути операція спецслужб з ліквідації людини з найближчого оточення Назарбаєва. Рахат Алієв, тоді вже екс-чоловік Дариги, нібито збирався дати свідчення про масштабну корупцію в середовищі казахських еліт, зокрема в середині родини Назарбаєва. Таким чином просування не дуже надійної Дариги на посаду президента є доволі складною справою.

Зовсім інша справа із племінником Саматом Абішем, який має бездоганну репутацію висуванця казахських спецслужб, що буде стояти на сторожі безпеки його Батьківщини. За це його часто порівнюють з Путіним, тим паче в 2002 році він закінчив Академію Служби зовнішньої розвідки РФ і розглядається в Москві як фігура, що забезпечить повне правонаступництво курсу Назарбаєва.

Самат Абіш багато років пропрацював в сфері державної безпеки, з 2015 року має звання генерал-лейтенанта національної безпеки. Того ж року він був призначений на посаду першого заступника Комітету національної безпеки Республіки Казахстан. За казахською традицією племінник президента бере прізвище свого діда, тоді як його батька звуть Сатибалди Абишевич Назарбаєв.

Якщо в 2020 році цей сценарій буде втілено, то Казахстан стане другою на пострадянському просторі повноцінною монархічною республікою після Азербайджану

Оскільки Назарбаєв продовжує очолювати Радбез Казахстану, то вірогідно він готує плацдарм для того, аби здійснити сходження його племінника на найвищу посаду в країні. Якщо в 2020 році цей сценарій буде втілено, то Казахстан стане другою на пострадянському просторі повноцінною монархічною республікою після Азербайджану. Як відомо, президентом Азербайджану в 2003 році після смерті батька Гейдара Алієва став його син Ільхам, який започаткував фактично монархічну традицію у країні.

У випадку з Казахстаном перехід влади від дядька до племінника буде повторенням досвіду двох країн Африки, де відбувся подібний перехід влади, але за інших політичних обставин. Мова йде про Екваторіальну Гвінею, якою від моменту незалежності в 1968 році керує  родина Нгема. Втім, чинний президент республіки Теодоро Обіанг Нгема Мбасого отримав посаду,  скинувши під час військового перевороту свого рідного дядька, диктатора Франсиско Масіас Нгему.

Також можна згадати про Джибуті, де перший президент республіки Хасан Гулед Аптідон передав владу своєму племіннику, чинному лідеру країни Ісмаїлу Омару Гелле. У 1990-ті в економіці Джибуті почався різкий спад, що спонукало Аптідона до рішення зробити своїм наступником на президентській посаді свого племінника, який і був обраний в 1999-му. Втім, Аптідон залишався впливовою політичною фігурою і головним радником племінника до самої кончини. Сценарій передачі влади у Джибуті зразку 1999 року, де суспільство також поділено на клани та племінні групи, виглядає багато в чому прийнятним для сучасного Казахстану.

Якщо вести мову про вплив поточних політичних процесів в Казахстані на інші пострадянські країни, то за процесом транзиту влади в цій країні дуже ретельно стежитимуть у Москві, Мінську, а також в Азербайджані, Туркменістані та Таджикистані. Тобто в тих країнах, де функціонують політичні режими з сильною президентською владою, що межує з авторитарним правлінням або вже є таким.

В Азербайджані та Туркменістані вже фактично сформовані монархічні республіки, а у Росії та Білорусі місцеві еліти лише готують народ щодо руху подібним шляхом. У випадку з РФ питання неактуальне до завершення переважної частини четвертого терміну Путіна у 2024 році, а у випадку Білорусі спадкоємець Лукашенка — улюблений син Коля — ще є малолітнім. Однак для Таджикистану "казахський сценарій" є дуже цікавим.

Чинний президент Емомалі Рахмон, який носить титул "засновника миру та національної єдності — Лідера нації" задумується над передачею влади синові Рустаму (1987 р.), який з 2017 року очолив міську адміністрацію Душанбе. Спеціально під нього до конституції Таджикистану внесли правку про зниження вікового цензу на посаду президента до 30 років. Таким чином, якщо в Казахстані відбудеться успішний монархічний експеримент, то саме Таджикистан стане наступною державою, що підхопить цю естафету. А далі… Далі ще може бути в Росії та Білорусі.

Залиште свій коментар

Вибір редакції