Африканський бій із пластиком

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

В плані захисту природи від пластику Африка значно випереджає країни Заходу — бо вже відчуває наслідки.

Уряд Об’єднаної Республіки Танзанія схвалив радикальне рішення щодо використання продукції, що містить пластик. З 1 червня 2019 року офіційно забороняється ввезення, вивезення, виробництво, продаж, збереження, постачання та використання пластикових пакетів будь-якої товщини на материковій частині республіки. Саме така інформація міститься в офіційному роз’ясненні канцелярії віце-президента Танзанії Самії Сулуху.

Особи, які будуть порушувати заборону, сплачуватимуть штраф у розмірі 20 млн. танзанійських шилінгів ($8700). Це стосується ввезення, а от вивезення пластикових пакетів з країни та інші операції з ними будуть каратися штрафом у 10 млн. танзанійських шилінгів ($4300). Використання пластикового пакету стане у 30 тис. танзанійських шилінгів ($13).

При цьому середня заробітна плата станом на жовтень 2018 року склала трохи більше 158 доларів, тож штрафи дійсно драконівські. Уряд закликає громадян Танзанії зберігати довкілля та застосовувати більш безпечні матеріали для транспортування вантажів. Розробляється програма порад з заміщення пластикового пакування.

Танзанія далеко не перша країна Африки, що застосувала радикальні заходи в боротьбі проти пластику. В Африці використання пластикових пакетів вже заборонили у Беніні, Бурунді, Габоні, Кот-д’Івуарі, Камеруні, Еритреї, Кенії, Мадагаскарі, Малаві, Малі, Мавританії, Марокко, Конго (Браззавіль), Руанді (заборона діє з 2008 року!), Сенегалі, Тунісі та Уганді.

В плані захисту своєї природи від пластику Африка значно випереджає країни Заходу. З країн ЄС пластикові пакети повністю заборонені лише в Італії та Франції, ще у кількох країнах їхнє використання обмежене або вживаються заходи з популяризації використання екологічних матеріалів упаковок. А у США їх не можна використовувати тільки у двох штатах, Каліфорнії та Гаваї. З пострадянських країн лише у Молдові (з 01.01.2019 р.) та Грузії (з 01.04.2019 р.) пластик під забороною. В Україні в парламенті зареєстрований законопроект щодо заборони пластикових пакетів, але лише з 2021 року. Звісно, якщо його ухвалять…

Африканці більше думають про захист довкілля, ніж європейці, бо вже відчувають на собі катастрофічні наслідки

Африканці більше думають про захист довкілля, ніж європейці, бо вже відчувають на собі катастрофічні наслідки руйнації місцевих сталих екосистем. Африканський регіон відчуває на собі дію багатьох стресових чинників екологічного характеру: опустелювання, ерозія грунтів, вагомі втрати тропічних лісів, забруднення водних артерій, збідніння флори та фауни через бракон’єрство та надмірну експлуатацію.

Якщо розглядати випадок наступу пустель в Африці, то варто перш за все згадати збільшення площі пустелі Сахара за останні 100 років на 10% або 700 000 квадратних кілометрів, що дорівнює розмірам Італії. Самі такі відомості містяться в матеріалах американського наукового видання Journal of Climate. При цьому антропогенний чинник відіграє не останню роль в наступі пісків, бо мова йде про інтенсивний випас худоби та помилкове планування іригаційних заходів.

Через це сотні тисяч людей в Африці втрачають засоби для існування та можуть стати "кліматичними біженцями", зокрема будуть прагнути перебратися до країн ЄС. Загалом на планеті, за даними ООН, через наступ пустель та посухи майже 2 млрд людей можуть залишити місця свого проживання. Це дійсно глобальна проблема.

Через надмірне використання води для потреб сільського господарства у 26 разів зменшилася площа водної поверхні озера Чад, і воно продовжує висихати. Раніше води озера давали можливість забезпечувати себе та свої родини місцевим рибалкам. Але тепер, втративши таку можливість, ці люди, переважно представники народності канурі, стають легкими мішенями для вербування до лав терористичних організацій, зокрема "Боко Харам" — одних з найзловішніших в світі екстремістів. Вони стали відомі широкому загалу після викрадення в 2014 році 276 дівчаток-школярок у селищі Чібок.

Ще однією екологічною катастрофою в Африці є знеліснення, особливо це відчутно в Демократичній Республіці Конго, де розташовані другі за розміром на планеті після Амазонської сельви тропічні ліси загальною площею 300 млн гектарів. Це частина легень планети, і щороку площі конголезького лісу, що не відновлюється, зменшуються на 0,2%, — темпи вирубки лісів зростають.

Загалом на планеті, за даними ООН, через наступ пустель та посухи майже 2 млрд людей можуть залишити місця свого проживання

Причина пов’язана з експлуатацією надр країни, де міститься мінеральної сировини на 24 трлн доларів. Це приваблює десятки іноземних багатонаціональних корпорацій, які заради прибутків ладні і далі вирубувати ліси, що згідно з оцінками екологів з Greenpeace веде людство до задухи через дефіцит кисню в атмосфері.

Тільки радикальний енвайронменталізм здатен зберегти унікальну природу африканського континенту для майбутніх поколінь. І заборона пластику — це лише один з численних фронтів, на яких воюють африканські екологи.

Попереду ще питання захоронення на континенті європейських та азійських промислових токсичних відходів, збереження флори та фауни від надмірної експлуатації та захист рибних багатств. Захист довкілля Африки має стати частиною спільної боротьби за самозбереження усього прогресивного людства. Але поки нові колонізатори надто безконтрольно знекровлюють африканські ресурси заради примарного економічного зростання. Як це спостерігається у випадку Китаю чи деяких інших країн Азії та Європи.

Оригінал

Залиште свій коментар

Вибір редакції