Ця заповідь про культуру у найбільш широкому сенсі, а також про культуру в тому сенсі, в якому вона має своїм коренем і корінням "культ".
"Пам'ятай день суботній..." Саме в такому, скороченому варіанті пам'ятають і проголошують четверту Божу Заповідь і богослови, і віряни. Християнські богослови зазвичай додають, що для християн суботою (днем спокою) є неділя (воскресіння), бо саме в цей день Христос воскрес, тому цей день більше підходить на назву – День Господній. А субота – то для юдеїв.
Хоча, якщо придивитися до церковних канонів і богослужбових статутів, то з'ясується, що християни також шанують суботу. Можливо, саме тому в християнському світі традиційно два вихідних – і субота, і неділя.
А кому цікаве християнське богословіє суботи, той може почитати праці прот. Олександра Шмемана.
Однак більшість богословів біблійної традиції наголошують саме на святості суботи, дня Господнього. Для віруючих важливо, що дозволяється робити в цей день, а що – ні. Саме на суботі, неділі, а також на днях релігійних свят і пов'язаних з ними традиціях акцентують увагу і богослови, і віруючі.
Але якщо вчитатися в текст заповіді, то легко помітити, що Четверта Заповідь Божого Закону не тільки про свята. Повний текст Заповіді звучить так:
"Пам'ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всі справи свої, а день сьомий - субота Господу Богу твоєму".
Господь заповідує і святкувати, і працювати. При цьому працювати належить набагато більше – шість днів працюй, а сьомий відпочивай. Можна говорити, що цією заповіддю освячується людська праця.
Одночасно Заповідь про відпочинок розповсюджується не тільки на роботодавців, але й на найманців. Тому вихідні і святкові дні, а також відпустки – це не тільки вимога Кодексу про працю, але й Боже повеління. Про це, а також про те, що праця найманих робітників має гідно оплачуватися, а її затримання взагалі вважається тяжким гріхом, мають пам'ятати сучасні бізнесмени і топ-менеджери, якщо вони вважають себе віруючими. Біблійна традиція також передбачає протягом кожного сьомого року відтермінування виплати боргу або навіть його прощення. Можливо, про це також варто згадати, вирішуючи проблеми, пов'язані з кредитами.
Більше того, ця заповідь розповсюджується не тільки на людей, але й на домашніх тварин, а також на природу, що використовується у сільському господарстві. Наприклад, в біблійних уточненнях щодо заповіді про суботу говориться, що після 6 років використання має рік відпочивати і поле, і лоза.Тому цю заповідь можна вважати заповіддю про правильну організацію виробництва і відпочинку, а також про дбайливе використання ресурсів Богом створеного світу.
Тобто ця заповідь про культуру у найбільш широкому сенсі, а також про культуру в тому сенсі, в якому вона має своїм коренем і корінням "культ".
Присвятити день Богові – це не тільки відпочивати і нічого не робити. Заповідь закликає нас "святити" (освячувати) сьомий день тижня. І, якщо благословенною для нас є праця ("шість днів працюй"), то варто порозмірковувати і над тим, який відпочинок ми можемо назвати святим.
"Святити" – це робити святим. А що може зробити день святим? Святі думки, святі слова і святі дії. А також творчість. Людина може творити у славу Творця. І це знову про культуру як культивування святості. Це про мистецтво, яке надихає, яке змушує замислитися, яке виховує чесноти.
А ще у апостола фраза – "благодійності і спілкування не зневажайте, бо такі жертви благоугодні Богу". Жертвою називаються не тільки допомога ближньому, але й спілкування з ним.
А ще ця заповідь про повагу до святості і святинь іншої людини і іншої релігії. Ми живемо в суспільстві багаторелігійному і багатоконфесійному. Тому маємо навчитися шанувати віру один одного і створити умови, щоб мусульманин мав можливість вшанувати п'ятницю, юдей – суботу, а християнин – воскресіння.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!