Хроніки пекельного ремонту: 9 життів електрика ЖЕКу і кішка-симулянтка

Хроніки пекельного ремонту: 9 життів електрика ЖЕКу і кішка-симулянтка

Фото: ТСН.ua

"Нічому не дивуватись" – ось перше правило членів клубу тих, хто наважився на ремонт.

Я була дуже наївна, коли розпочинала ремонт у хрущівці, бо ще навіть не уявляла, на яке пекло він перетвориться. Я оптимістично думала, що ремонт у двокімнатній квартирі можна зробити за місяць, та не так склалося, як гадалося. Мій маленький косметичний ремонт у стилі "а тут ми гіпсокартон і мінеральну вату зробимо, а потім плиткою обкладемо" перетворився на капітальне місце битви за квадратні метри, яка триває вже третій місяць.

Тож якщо ви задумали розпочати ремонт, – негайно викиньте цю думку із голови. Не вдалося? Тоді вітаю вас у клубі. Перше правило клубу – нікому не розповідайте про клуб ремонт. Бо відразу посипляться поради від рідних і малознайомих людей разом із запитаннями, які дуже скоро доводитимуть вас до сказу, наприклад, "а коли новосілля?". А якщо ви такий же будівельний "самогубця" як я, то запасіться терпінням, нервами, корвалолом і особливо грішми. Лайфхак – плануючи ремонт, готуйтесь до того, що коштів доведеться витрати щонайменше на 30% більше, ніж ви розраховували.

"БЕЗСМЕРТНИЙ" ЕЛЕКТРИК З ЖЕКУ

Найперше на спільній нараді із майстрами було вирішено замінити проводку, бо моя стара алюмінієва фактично розсипалася у руках ( а що ви хочете – будинку 56 років). І я ще не знала, на що підписуюся. Спочатку прийшов електрик. Він ходив по квартирі і олівцем на стінах писав, де будуть розетки і вимикачі.

У нього був настільки поважний вигляд, що майстри і я походжали за ним геть ледве не із висолопленими язиками, слухаючи його пояснення. Особливо кепсько довелося мені, бо 152-сантиметрова власниця квартири, яка виглядає на років 15, не викликала у сивочолого експерта з електрики довіри, а питання, де саме будуть розетки, часто заскочувало мене зненацька. Але тоді я ще думала, що заміна проводки – це дитячі забавки.

"Дорослі", як виявилось, були попереду.

А ви знали, що всі блага цивілізації до будинку постачають обленерго, водоканал тощо, а далі ними опікується ЖЕК? Я була не в курсі. Отже, для того, щоб замінити проводку і встановити новий "щиток", треба було зняти пломбу. Аби усе було законно, я вранці взялася телефонувати в обленерго. І яким же було моє розчарування, коли у телефонній слухавці окрім "якщо ви хочете повідомити про погашення заборгованості, натисніть 5", не було "натисніть вже хоч щось, щоб поспілкуватися із живою людиною". Не придумавши нічого ліпшого, я натиснула кнопку для юридичних осіб. Аби почути, що обленерго моїм випадком не опікується. Довелося дзвонити в ЖЕК, звідки пообіцяли прислати майстра.

Мій маленький косметичний ремонт у стилі «а тут ми гіпсокартон і мінеральну вату зробимо, а потім плиткою обкладемо» перетворився на капітальне місце битви за квадратні метри, яка триває вже третій місяць.

Він таки прийшов, той майстер. Сказати, що він був у стані алкогольного сп'яніння – це нічого не сказати. Він був наскільки проспиртований, що зі щитка посипався стовп іскор, і мої майстри поховалися. Електрик, мабуть, впевнений, що він або безсмертний, або у нього 9 життів, як у котів, бо навіть бровою не повів. Найдивніше, що він був у моїй квартирі кілька годин, але що він робив так довго, так і зашилося таємницею за сімома печатями. Хоча свою роботу він таки зробив.

Далі ми шукали стару проводку. Згідно із правилами, проводка має розміщуватися у стіні рівно, під прямими кутами і не вихилятися із боку в бік. Але ті, хто понад 50 років тому робили проводку у моїй квартирі, явно чхати хотіли на усі правила: у моїй оселі проводка могла початися в одній кімнати і раптово "визирнути" посеред стіни геть у іншому кутку іншої кімнати. Квест "знайди проводку" був ще той.

КІШКА-СИМУЛЯНТКА

У квартирі з'явилося, на секундочку, 150 метрів нової мідної проводки, яка, я сподіваюся, прослужить мені ще років 50, і ніяка мультиварка чи з мікрохвильовкою та іншими електродевайсами їй не будуть страшні. Бо до ремонту в квартирі одночасно вмикати, приміром, пральну машинку і фен було геть немудрим рішенням, – закінчитися це могло як мінімум згорілою розеткою.

За деякий час моя квартира через появу нової проводки стала схожою на лігво павучихи Шелоб із "Володаря перстнів", бо дроти були всюди – вони навіть перехрещувалися на стелі. І одна з моїх кішок, судячи з усього, з цього приводу вирішили повеселитися. Одного разу коли чоловік зайшов на кухню, він побачив жахливу картину: кішка істерично смикалася на дроті, наче її било струмом, при цьому вона точно не заплуталась. Звісно, він похапцем її забрав та приголубив. Яким же було наше здивування, коли виявилося, що саме той дріт узагалі не був під напругою, – схоже, у мене живе кішка-симулянтка.

І якщо ви думаєте, що історія із заміною проводки закінчилася хованням її у стіни, ви глибоко помиляєтеся. Майстра із ЖЕКу я викликала наприкінці лютого, а наприкінці березня до квартири прорвалася пані із обленерго, яка влаштувала сцену під назвою "ви зірвали пломбу". На повідомлення, що не ми її зірвали, вона відповідала по Станіславському – "не вірю".

Виявилося, що ЖЕК мав подати обленерго інформацію про зірвану пломбу, а майстер з обленерго – встановити нову, щоб, я, крий Боже, вночі із лічильником не "хімічила". І якби ЖЕК після цього таки не подав інформацію про пломбу, мені б загрожував штраф. Нову пломбу мені, до речі, встановили, але як ви думаєте, коли? Правильно, аж у квітні. І справді, поспішати немає куди.

ПРИХОВАНИЙ ТРУП

Ще однією частиною ремонту стали байки майстрів. І ось вам одна, від якої холоне кров у жилах – так би мовити, ремонтний фольклор. Один чоловік на початку 2000-х придбав квартиру у центрі міста (тобто Луцька, де, власне, я і ремонтує свою хрущівку), там, де чимало будинків-сталінок. Звісно, почав робити ремонт. І уявіть вираз його обличчя, коли майстри, зірвавши підлогу, знайшли… муміфікований труп.

Виявилося, що ті будинки будували у тому числі й в'язні: один убив іншого і приховав тіло. Найцікавіше, що, за словами моїх майстрів, вбивцю вдалося знайти і навіть притягнути до відповідальності. А квартиру вже без людських решток під підлогою швиденько продали, промовчавши про знахідку під час ремонту.

Таким були "квіточки" мого власного ремонтного пекла, а якими були "ягідки" – читайте у наступному блозі.

Діліться у коментарях власними історіями!

Вдалих вам ремонтів і міцних нервів!

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на  facebook  і стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація