Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Не створюй собі ідолів

Це не означає, що в нас не має бути авторитетів та дороговказів – це означає, що ми маємо бути свідомими свого вибору.

"Не створюй собі ідолів" – саме так для мене звучить друга заповідь Декалогу.

Як і перша заповідь, ця також про свободу. Про свободу волі і свободу від бездумного сліпого поклоніння.

В оригіналі заповідь звучить так: "Не сотвори собі кумира і будь-якої подоби того, що на небі вгорі, і на землі внизу і у воді нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм".

Більшість класичних тлумачень цієї заповіді захищає іконошанування і засуджує язичництво. Кому це цікаво, можуть звернутися до авторитетних джерел. Я ж пропоную тлумачення не класичне, особисте, про що відразу попереджаю прискіпливих фахівців.

Для мене ця заповідь про відповідальність за власний вибір і свідомий рух по життю.

Саме ця заповідь приходила мені на думку, коли, ще до початку Євромайдану, мене питали про ставлення Церкви до Угоди про Асоціацію з ЄС або Таможенный Союз. Саме про цю заповідь, разом з "Не кради", "Не бреши" і "Не вбивай", я говорив до багатотисячної аудиторії зі сцени на Майдані під час Революції Гідності.

Для мене ця заповідь про власну гідність, до якої закликає людину Бог.

Для мене ця заповідь про власну гідність, до якої закликає людину Бог.
Саме про цю заповідь я згадую під час кожної передвиборчої кампанії в нашій країні, коли з численних бігбордів на мене дивляться, за влучним висловом народу, "біг-морди" чергових "політичних месій".

Можливо, для того щоб ми не покладали ВСІ свої надії і сподівання на політичних лідерів або на геополітичні союзи, Господь і "нагороджує" нас нашими правителями та сусідами. Земна політика не будується на сліпій вірі, хоча вона і не є можливою без довіри. Але, як кажуть люди – "довіряй, але перевіряй". І тоді виявиться, що політики не небожителі, а такі самі люди, як і ми. І якщо ми хочемо, щоб змінилася влада, треба змінюватися самим. І свідомо та відповідально підходити до виборів, участі у громадському та політичному житті країни.

Україна вже 25 років намагається боротися з ідолами комуністичної "політичної релігії" та кумирами совкової доби. Комуністичних ідолів прибирають з центральних площ наших міст і сіл, але позбутися ідолів ще не означає звільнитися від демонів. Треба позбутися тоталітарної ідеології та рабської психології, а не просто замінити всюди пам'ятник Леніну на пам'ятник Шевченкові.

Шевченко – поет-пророк нашого народу, і щоб це зрозуміти, потрібні не пам'ятники, а його тексти, можливо, на постаменті кожного пам'ятника Кобзареві. Ось, наприклад, вірш, який закарбувався в моїй пам'яті 18 лютого 2014 року, коли "беркутівці" і "ті тушки" били людей під Верховною Радою, а мої діти через зупинене метро не могли дістатися додому з університетів. Саме в цей момент Національне радіо записувало "Нову Шевченкіану" (шевченківські поезії у виконанні сучасних музикантів) до 200-річчя Кобзаря, і з вуст молодого хлопця у стилі "реп" пролунало: "О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки!". Шевченко – це, насамперед, слово, а не "ленін" України. А цей вірш можна також вважати поетичним тлумаченням 2-ї Заповіді.

Повчальна історія відбулася і з Мойсеєм, коли він ніс народові Божі Заповіді з гори Синай. Поки він слухав Бога і отримував Заповіді і закон, народ вже відлив золотого тельця та розпочав релігійне святкування, поклоніння і принесення жертв. Тому-то і розгнівався Мойсей, тому і розбив перші скрижалі Закону Божого. Бо Бог розповідав, як жити по-Божому, а народ не хотів слухати. Бо Бог чекав розуміння, а не бездумного поклоніння.

Та сама історія з Божим Словом і сьогодні. Відкриті і відбудовані храми, на престолах покладено оздоблене прикрасами Євангеліє. Більше того, сьогодні Біблія є чи не в кожній родині. Але, на жаль, храми і монастирі не стали місцем, де народ слухав би Слово Боже і навчався жити за Його законами. А вдома ми щодня з ранку до вечора дивимося або телевізор, або стрічки інтернет-новин, але забуваємо хоча б декілька хвилин на добу послухати (почитати) Слово Боже. Як влучно сказав один священик: "Ми, православні, Євангеліє не читаємо… Ми Його цілуємо…" Можливо, саме тому в нашому суспільстві, де всі віруючі, так мало справжніх християн.

Навіть у відносинах з собою Господь бажає синергії, тобто осмисленої дії і з боку людини.

Але багато забобонів та споживацького ставлення навіть до Бога. Як співав Андрій Макаревич: "Мы сами слепили из нашего Бога, что-то типа,Деда Мороза, который за деньги приносит потанцевать…"

Апостол Іоанн Богослов, через якого Бог дав Одкровення про кінець історії людства, в своєму посланні до перших християн писав: "Діти, бережіть себе від ідолів".

Це не означає, що в нас не має бути авторитетів та дороговказів на життєвому шляху. Самі Заповіді і Святе Письмо є дороговказами, а пророки, святі, батьки, вчителі, розумні і освічені люди можуть бути нашими авторитетами.

Але навіть у відносинах з собою Господь бажає синергії, тобто осмисленої дії і з боку людини, свободна воля якої має свідомо обрати шлях Істини – Правду замість брехні, Добро замість зла і Життя замість смерті. А Бог в цьому може допомогти.

Читайте моє тлумачення першой Заповіді у блозі Перша Заповідь. Заповідь Свободи

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції