Середа великої зради

Середа великої зради

Велика Середа Страсного тижня – це день, в який ми згадуємо, як Іуда зрадив Ісуса за тридцять срібняків.

Важливо розуміти, що Іуда не продав Христа, хоч і отримав за зраду гроші. Це зрозуміло, хоча б тому, що він не став торгуватися, а взяв стільки, скільки йому запропонували первосвященики, до яких він прийшов з пропозицією видати Ісуса.

Хоча саме "фінансове питання" присутнє в євангельській оповіді про зраду в Велику Середу, на згадку про яку Церква встановила постувати кожну середу протягом року.

Євангеліє розповідає нам про грішну жінку – Марію, яка приходить до Христа з дорогоцінними пахощами і омиває ними ноги Спасителю. Це збурює Іуду, який каже, що краще було б продати ці пахощі, а гроші роздати бідним. Але не бідних любить Іуда, а гроші, бо саме в нього скринька з "бюджетом" апостольської громади.

Саме після цієї події Іуда остаточно вирішує зрадити Ісуса і видати його місцезнаходження первосвященикам.

Але сріблолюбство – не основна причина таких дій. Іуда зрозумів, що Христос – не той Цар, якого він чекав. Іуда, як і більшість юдеїв того часу, чекав не біблійного Месію-пророка, а земного володаря-переможця, який з Божою допомогою визволить Ізраїль і поставить його над усіма довколишніми народами. Іуда зрозумів, що Христос не буде піднімати повстання і не буде боротися за владу. Христос не буде очолювати Юдейську державу, в якій Іуда міг би зайняти місце "міністра фінансів" і розпорядника "бюджету". Більш того, Христос спокійно говорить про свої майбутні страждання і страту всього за кілька днів. А після того, що Ісус вчинив в Єрусалимському Храмі, повиганявши звідти торговців і відкрито викриваючи суть фарисеїв і первосвящеників, було зрозуміло, що Христос наражається на реальну небезпеку, яка загрожує і тим, хто довкола Нього.

Іуда все "правильно" прорахував і поспішив запропонувати послуги тим, хто вже шукав нагоди розправитися з Ісусом.

Єдине, чого не врахував Іуда, так це того, що Христос – не земний правитель, а Володар Небесний, який прийшов принести себе в Жертву за всіх людей, а не за окремий народ. Який не тільки помре на Хресті, але й Воскресне. Який не змінить земний порядок речей, але відкриє небесну перспективу, яка змінить і історію людства.

Іуда зрадив Ісуса, бо перестав в Нього вірити як у Христа. Бо віра Іуди вимірювалися лише земним (грошима і владою).

Фігура Іуди одна з найбільш складних і трагічних в Євангелії. Побачивши, до чого привела зрада, Іуда розкаюється, намагається повернути гроші і врешті-решт закінчує життя самогубством.

Може виникнути запитання, а чому Господь настільки немилосердний з Іудою?

Відповідь очевидна, якщо згадати, що Бог створює людину вільною і зі свободною волею. Почитайте Євангеліє. Христос буде ще декілька разів намагатися достукатися до Іуди, але Іуда продовжуватиме брехати і не відмовиться від того, що замислив, і реалізує це в ніч проти п'ятниці в Гефсиманії.

Більше того, Іуда, навіть розкаявшись, не дає Богові шансу допомогти виправити помилку, бо накладає на себе руки.

І в цьому історія Іуди є протилежною до історії апостола Петра, який також зраджує Христа, тричі зрікаючись Його. Але Петро залишається жити, приносить щире каяття і подальшим власним життям доводить, що справжня віра і довіра Богові може творити дива і відкривати двері Царства Небесного.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Блоги на facebook и стежте за оновленнями розділу!

Повʼязані теми:

Наступна публікація