Несолодке швейцарське життя

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Якість життя у Швейцарії дійсно надзвичайна, але більшість українців навіть не уявляють, якою є її ціна.

Коли заходить мова про тих, хто переїхав жити до Швейцарії ("на постійно" чи тимчасово, — для цієї статті це не має ніякого значення), більшість українців думає, що вони витягнули щасливий квиток у своєму житті. Ну, принаймні у мене склалось таке враження, коли я опублікувала у себе на сторінці в Facebook новину про те, що переїхала жити до Женеви. Купа лайків, і всі коментарі в стилі "вітаю-вау-круто". Мене це тоді неабияк здивувало. Ніхто не написав: "як так?", "що сталось?", "навіщо?".

Хоча приблизно 90% свого оточення я вважаю новою генерацією, які потенційно можуть зробити з України "success story". У головах українців категоричним імперативом виїзд з України вважається успіхом, а виїзд з України до Швейцарії — подвійним.

Звичайно, Швейцарія — це топ-країна світу: номер 4 за Індексом глобальної конкурентоспроможності за версією Світового економічного форуму (який, до речі, проводить свої щорічні зустрічі теж у Швейцарії). Екологія, якість харчових продуктів, тривалість життя, рівень медицини й освіти, інклюзивність, захист прав і свобод, прозорість влади, правила ведення бізнесу, інфраструктура, НТР тощо — усе це не опускається нижче позначки 10 у загальносвітових рейтингах.

Окрім того, Швейцарія нейтральна країна. Остання війна — громадянська, — тут була приблизно 150 років тому, населення має право на зберігання зброї й рівень військової підготовки вражає.

Тож показник ймовірністі внутрішнього збройного конфлікту чи загрози агресії з боку інших країн, можливо, тут один із найнижчих у світі. Здається, що єдиним дискомфортом, який турбуватиме того, хто переїде до Швейцарії, може бути лише глобальне потепління і запізнення рейсового автобусу більше ніж на хвилину.

Поживши тут вже півроку, я, може, і могла би погодитись із загальним станом людського матеріального благополуччя у країні, але є одне але. Тут я часто думаю про піраміду Маслоу. Перший і другий її рівні — це фізіологічні потреби людини і потреби в безпеці і захищеності. Все це працює в Швейцарії на відмінно, як швейцарський годинниковий механізм, ну, звичайно, якщо ви самі працюєте. І у цьому місці починається найцікавіше.

Для того, щоб їсти, пити, мати дах над головою, користуватись шикарною швейцарською медициною, дати можливість своїм дітям отримати прекрасну швейцарську освіту, ви повинні або мати гарні заощадження і привезти їх з України, або знайти роботу тут. У Швейцарії за багатьма світовими рейтингами один з найкращих в світі ринків праці: гарні умови роботи, гідна винагорода, соціальні гарантії працівникам. Тому і рівень конкуренції за робочі місця тут надзвичайно високий.

Щоб їсти, пити, мати дах над головою, користуватись шикарною швейцарською медициною, дати можливість своїм дітям отримати прекрасну швейцарську освіту, ви повинні або мати гарні заощадження і привезти їх з України, або знайти роботу тут

І якщо в Україні за посаду ви в основному конкуруєте з українцями, то в Швейцарії ваші суперники — найкращі кандидати з усієї Землі. Так, безперечно, вакансій нянь, прибиральниць(ків), мулярів, вантажників є достатньо багато. Але не розраховуйте, що на таких роботах ви зможете дозволити собі гарні швейцарські годинники, сир, шоколад і відпустку на лижах у швейцарських Альпах.

У більшості місць, які не вимагають спеціалізованої освіти чи кваліфікації, зарплати дійсно гарні порівняно з Україною. Навіть космічні. Але треба робити застереження на загальний рівень цін і вартість проживання в Швейцарії. В моїй групі з вивчення французької мови є няні з Філіппін, Болівії, Мексики, Монголії, Іспанії. Майже всі вони живуть не в Швейцарії, а у французьких передмістях десь за 50-100 км від Женеви і щодня їздять на роботу громадським транспортом. Живуть часто й густо в дешевих емігрантських кварталах, орендують або ліжко в спільній кімнаті, або крихітну квартиру разом із кимось.

Житло в Швейцарії непритомно дороге, в тому числі й для оренди. Звичайно, вони не купують "суперякісні" і дорогі швейцарські продукти і речі, а знову ж таки їздять у французькі супермаркети категорії "економ", вишукують різноманітні акції на продукти і обирають товари з-поміж серій "бюджет" та "супер-діл", які (можете повірити мені на слово) ані чим не відрізняються від своїх українських дешевих аналогів. Заробітчани тут точно не смакують швейцарської якості. І те славетне "поїхати, світ побачити" теж не про цих людей, адже після тяжкої і виснажливої праці, постійної економії заради заощаджень і допомоги родині, ці люди мало що бачать, окрім свого маленького орендованого ліжко-місця і емігрантського райончика.

Якщо ж говорити про місце, на якому тебе будуть називати не заробітчанином, а експатом, то щоб його отримати вам доведеться попрацювати окремо.

Це не Україна, де навіть високі державні посадовці дозволяють собі розмовляти російською мовою в часи збройної агресії РФ проти нас. Ваша вільна розмовна англійська рівня піднебесся, безумовно, буде бонусом. Але без знання французької (а в німецькомовних кантонах, відповідно, німецької) ваші шанси знайти роботу рівня принаймні "синього комірця" множаться одразу на 0,001.

У цьому випадку ви маєте бути або неабияким щасливчиком по життю, або бути суперунікальним фахівцем, єдиним на білий світ. Якщо ви не той і не інший, то розраховуйте вчити мову. Це і а) дорого, і б) тяжко, і в) де ваші заощадження з України, щоб це все оплатити, нагадайте?

Після мови згадайте про вашу освіту. Новодержавницький національний економіко-юридично-психологічний академіє-університет імені Ярослава Осмомисла? Диплом "спеціаліста" за фахом широкого профілю вузького охоплення? Прекрасно! Саме вас тут і шукали. За вами в черзі випускник Кембриджа з додатковим сертифікатом про проходження спецкурсу за темою роботи в Єлі, а перед вами — стипендіат всесвітньовідомої програми з дипломом ще одного університету з Ліги плюща, який, до речі, окрім ідеальних англійської і французької, ще й володіє китайською. Для того, щоб картина з пошуку роботи взяла за живе розкажу про жінок в декреті.

Це не Україна, де навіть високі державні посадовці дозволяють собі розмовляти російською мовою в часи збройної агресії РФ проти нас

Якщо що, то швейцарці не розуміють що таке "відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку". Тут якщо у родини є можливість, аби жінка сиділа з дитиною до її трьох років, то, як правило, така родина і не дуже потребує, щоб жінка взагалі працювала. Всім іншим жінкам держава пропонує аж 3… місяці декретної відпустки після пологів. А далі — або іди працюй, або твою роботу віддадуть тому, кому вона дійсно потрібна. І жінки йдуть на роботу щойно дитині виповнюється три місяці.

В садочок тут беруть немовлят з чотирьох місяців, місць не вистачає, дітей записують у чергу з перших днів вагітності, чекають на вільне місце від півтора року. Якщо місце так і не з`являється, то винаймають няню, але на роботу виходять. Щойно малюку почав тікати другий квартал. Бо втрата місця означає втрату доходів, які дозволяють оплачувати величезні рахунки за комунальні, медичні страховки, купувати ті самі найякісніші в світі швейцарські продукти харчування і мати той рівень задоволення фізіологічних і безпекових потреб, який дозволяє рухатись вгору по піраміді Маслоу на вищі рівні. А головне — втрата роботи може означати довгий, дуже довгий пошук нової роботи. Так, за гарне місце в Швейцарії швейцарці теж змагаються із цілим світом.

Далі, якщо заощадження з України не дотягують до рівня купівлі власного житла в Швейцарії, підготуйтесь до співбесід для оренди квартири. Так, співбесід. Ринок нерухомості тут теж найкращий в світі, а тому конкурують на ньому не орендодавці між собою, а орендарі. За право винайняти квартиру тут можуть змагатись до 20 потенційних клієнтів одночасно. Власнику вони повинні подати цілий пакет документів: заявку, виключно встановленої форми, копії документів на право проживання в країні, довідку з місця роботи з вказанням рівня заробітної плати не менше ніж за три місяці, довідку з федерального органу про відсутність боргів на території Швейцарії, реквізити рахунку в швейцарському банку, відкриття якого саме по собі вимагає оплати, і досить немаленької. У встановлені власником строки заявку розглядають і повідомляють про прийняте рішення.

Якщо пакет документів неповний, шанси винайняти житло дорівнюють нулю. Якщо відмовлять в оренді, про причини заявник не дізнається. Якщо заявку погодять, клієнт зобов’язаний протягом декількох днів відкрити в банку спеціальний рахунок, на який покласти суму в розмірі трьох місячних оплат оренди.

Ця сума блокується банком на весь строк вашого проживання в помешканні в момент укладання договору оренди і розблоковується банком в момент повідомлення орендодавцем про ваше виселення.

В середньому оренда квартири з двох кімнат може коштувати 2,5 тис. дол. на місяць, тобто покласти в банк треба 7,5 тис. дол. і мати ще 2,5 тис. дол. за перший місяць проживання. Якщо українських заощаджень не вистачить на те, щоб зробити недоторканий депозит у швейцарському банку, спробуйте взяти кредит на це у швейцарському банку (це не жарт, якщо що). Крім цього, квартири здаються абсолютно порожні, голі пофарбовані білою фарбою стіни. В нашій не було навіть плити для готування, про такі чудеса як пральна машина, мікрохвильова піч, пилосос, ліжко чи стільці навіть годі й говорити. На це теж маєте витратитись. А коли виїжджатимете з квартири, вона має залишитись в такому ж стані "голих білих стін", і це не обговорюється, вивіз меблів і всього побутового начиння — виключно за ваш рахунок.

І от уявіть, минув рік як ви переїхали до Швейцарії з України. Ви вже точно винайняли яке-ніяке житло, можливо, навіть встигли щось купити до нього із меблів, на вікнах, скоріш за все, штор немає, а лампи звисають зі стелі на дротах без абажурів, бо квартири тут здаються без віконних карнизів і будь-яких елементів оздоблення. А якщо їх придбати і прикріпити до стіни і стелі, то за просвердлені дірки при виїзді власник вирахує з вашого недоторканого депозиту кругленьку суму.

Оренда квартири з двох кімнат може коштувати 2,5 тис. дол. на місяць, тобто покласти в банк треба 7,5 тис. дол. і мати ще 2,5 тис. дол. за перший місяць проживання

Ви точно ходите на курси французької, але, якщо до вас на вулиці звертається перехожий, досі з переляканими очима тікаєте від нього, белькнувши щось незрозуміле ламаною французькою у відповідь. В ідеалі ви навіть знайшли роботу. Ну як знайшли, із радістю віслючка, якого нарешті випустили з ярма, ви погодились на першу ж пропозицію, бо боялись, що другої не буде, про роботу мрії навіть не йшлося, а надто в умовах, коли пропонують стабільну зарплату, повний соцпакет і такий бажаний пункт у резюме з геолокацією у топ-країні світу.

Батьків ви бачили один раз, аж тиждень, — вони прилітали або ви на Різдво чи Великдень. Ви вже рік шукаєте нових друзів, ви вже рік як сумуєте за старими. Розмови по Skype з ріднею стали вашим улюбленим дозвіллям. Ви точно були у Франції, Німеччині, Італії.

В кожному місті ви думаєте, що обов`язково привезете сюди своїх батьків-братів-сестер-кумів-друзів, коли вони приїдуть до вас в гості. А іноді вам здається, що і їздили ви туди тільки тому, що хочете дізнатись, куди потім привезти своїх, з України, і що їм показати. Ви знаєте де і коли зупиняються бусики, що везуть передачки до України і звідти. Досі серфите сайти з українськими товарами і замовляєте їх з дому.

Ви ходите на заходи, що влаштовує українська громада, навіть якщо раніше в Україні ніколи не думали на таке витрачати час. Ви готуєте борщ та котлети й їсте їх частіше, ніж швейцарський сир. По телевізору у вас постійно тільки українські новини.

Ви мрієте піти до своєї церкви. Коли бачите афішу про виступ українського музичного гурту, без вагань купуєте квиток, хоч раніше ніколи не слухали цю музику. Вітаю! Це значить, що базові рівні вашої піраміди Маслоу заповнені і ви почали рухатись далі.

Але є одне але. Сходинок на вищі рівні цієї піраміди тут, в іншій країні, вам бракує, ви їх шукаєте, але знаходите знову за кордоном — у себя вдома, в Україні: дружба та сім’я (третій рівень піраміди), самооцінка та досягнення (четвертий рівень), самовираження та моральність, самоідентичність (найвищий рівень піраміди Маслоу). І саме про те, як задовольняються ці вищі рівні потреб українців за кордоном я напишу у своєму наступному блозі. До зустрічі!

Залиште свій коментар

Вибір редакції