Андерс Ерікссон, Роберт Пул: Шлях до вершини. Наукові поради про те, як досягнути професіоналізму

Андерс Ерікссон, Роберт Пул: Шлях до вершини. Наукові поради про те, як досягнути професіоналізму

Фото: Наш Формат

Психолог протягом вивчав історії видатних людей із різних сфер та дійшов висновку, що таємниця криється у здатності обрати правильну модель навчання і вмінні сконцентруватися на потрібних навичках.

На основі досліджень психолог Андерс Ерікссон пропонує концепцію, як стати експертом у будь-якій справі. Разом із письменником, консультантом із питань навчання та вдосконалення навичок Робертом Пулом вони переконують: розвинути будь-які вміння може кожен. В Україні книжку представляє видавництво "Наш формат".

Із уривком можна ознайомитися на сайті:

Хто такі люди з синдромом саванта і чому це може бути міф?

Є категорія людей, яким приписують надзвичайні здібності, що з’являються в них наче за порухом чарівної палички.

Це люди з синдромом саванта. Їхні здібності зазвичай стосуються дуже специфічних видів діяльності. Одні грають на музичних інструментах і здатні тримати в пам’яті тисячі різних композицій, а ще можуть, один раз прослухавши музичний твір, безпомилково відтворити його. Інші пишуть картини й ліплять неймовірно деталізовані скульптури. Хтось може робити в голові складні арифметичні підрахунки і, скажімо, за мить визначити, на який день тижня припаде 12 жовтня 2577 року (якщо вам цікаво, на неділю).

Такі надзвичайні здібності варті особливої уваги з огляду на те, що в більшої частини савантів спостерігаються певні відхилення в розвитку, як-от украй низькі показники IQ або важкий аутизм, що практично унеможливлює будь-яке спілкування з іншими людьми. Поява надзвичайних здібностей у людей, які насилу дають собі раду з повсякденними завданнями, справді інтригує. Адже складно припустити, що свої навички вони отримали в результаті багатогодинних занять і тренувань.

Щоб зрозуміти природу здібностей савантів, треба точно визначити суть їхнього особливого таланту і з’ясувати, завдяки яким діям його було розвинуто. Дослідження, що взяло на озброєння цей підхід, показало, що свій дар саванти не отримують загадковим чином, а працюють задля розвитку цих умінь так само тяжко, як і решта людей.

Науковці Франческа Гаппо і Педро Вітал із Королівського коледжу в Лондоні порівняли дітей-аутистів, які мали синдром саванта, з тими, у кого він був відсутній. Вони з’ясували, що аутисти-саванти значно більше, ніж аутисти без надзвичайних здібностей, схильні до деталізації і багаторазово повторюваних дій. Якщо якесь явище привернуло увагу дитини-саванта, вона цілковито зосереджує на ньому всю увагу, занурюючись у власний світ до самозабуття. Такі діти одержимо розучуватимуть музичний твір або запам’ятовуватимуть номери телефонів — і цей спосіб розвитку навичок, по суті, аналогічний цілеспрямованій чи виваженій практиці.

Один із найцікавіших прикладів — Донні, аутист-савант, який найшвидше й найточніше у світі визначає дати. Назвіть будь-яку дату — й Донні буквально за секунду повідомить, на який день тижня вона припадає. Здібності Донні багато років досліджував Марк Тью з Ґронінґенського університету, що в Нідерландах, і завдяки йому сьогодні ми знаємо про савантів значно більше, ніж раніше.

Як розповідає Тью, Донні одержимий датами. Щойно зустрівши нову людину, він насамперед питає, коли в неї день народження. Він постійно думає про дати і подумки повторює їх.

Він запам’ятав усі 14 типів річних календарів — 7 стандартних, у яких 1 січня припадає почергово на кожен день тижня, і 7 для високосних років, коли через додатковий день співвідношення дат із днями тижня стає іншим. Донні винайшов спосіб, завдяки якому може швидко обчислити, який із цих 14 календарів стосуватиметься того чи іншого року. Коли його запитують, на який день тижня припадає певна дата, Донні вираховує спершу

тип календаря, а потім день тижня. Цю навичку Донні розвинув у результаті багатьох років постійних тренувань, а не завдяки якомусь загадковому дарові.

Наприкінці 1960-х психолог Барнет Аддіс вирішив з’ясувати, чи може такі самі здібності до вираховування дат розвинути людина, яка не є аутистом. Зокрема, він почав з того, що дослідив двох близнюків-аутистів, які також обчислювали дати. В обох рівень інтелекту за шкалою IQ дорівнював 60–70 балам, і кожен з них міг назвати дні тижня для дат аж до 132470 року н. Е. в середньому через 6 секунд. Аддіс з’ясував, що близнюки використовують той самий метод: спершу знаходять еквівалентний рік у періоді між 1600-м і 2000-м, а тоді вираховують відповідні дати. Зрозумівши суть цього підходу, Аддіс вирішив використати його для навчання свого студента, щоб подивитися, чи зможе той домогтися таких самих результатів. Студент навчився обчислювати дні тижня для будь-якої дати з такою самою швидкістю, що й близнюки, усього за 16 занять. Цікаво, що для вираховування дня тижня він щоразу потребував різного періоду часу, залежно від кількості потрібних обчислень. Час, потрібний студентові для отримання відповіді, відповідав результатові швидшого з близнюків, тож Аддіс висловив припущення, що обоє вираховують дати за допомогою приблизно однакових мисленнєвих процесів.

Який висновок можна зробити з цього? В умінні Донні й будь-якого іншого саванта обчислювати дні тижня за датами немає нічого дивовижного. Донні розвинув цю навичку, роками вираховуючи дати й думаючи про них, аж поки не вивчив напам’ять усі 14 типів календарів. Він придумав власний метод (наразі не надто зрозумілий дослідникам), щоб вираховувати, який календар буде актуальний у тому чи іншому році. Умотивований студент факультету психології в експерименті Аддіса зумів навчитися цього самого за доволі короткий час.

Що стосується савантів з іншими екстраординарними здібностями, науковці дотепер точно не з’ясували, як саме вони розвивають свої вміння. Через аутизм саванти не схильні спілкуватися й відповідати на запитання. Але, як я писав у своїй статті 1988 року, дослідження показують, що надзвичайні здібності савантів є набутими, а не вродженими. Це означає, що для розвитку своїх умінь саванти роблять те саме, що й звичайні люди, тобто тренуються і підвищують адаптивність мозку. Нещодавні дослідження, які вивчали, як працює мозок у савантів, підтверджують це припущення.

Повʼязані теми:

Наступна публікація