“Палець-словожер наздоганяє” та інші нестандартні мотиватори першого читання Пресреліз

Уявіть, що потрапили у минуле. Сидите за кухонним столом, човгаєте ніжками.

Нарешті склади в улюбленій  книжці піддалися, і ви прочитали та зрозуміли довгоочікуване слово. Гіп-гіп, ви змогли, ви - чемпіон. Так, це відчуття перемоги неймовірне.  Тепер ви гордовито читаєте книги всім родичам. Що мотивує до самостійного читання? Своїми історіями діляться відомі українські письменники, автори серії книг для першого самостійного читання “Читальня”

Таня Стус - креаторка серії “Читальня”, авторка книг “День народження”, “Таємна змова”

Батьки розповідають, що одного разу я, чотирирічна, цілковито несподівано для них прочитала на вокзалі слово «каса». Дивовижа була в тому, що мене ще не починали вчити літер. Однак я постійно була присутня під час читальних «тренувань» моєї старшої сестрички. Відтоді я читала безперервно. Хороший приклад від важливих для читаки людей – неабияка запорука успіху.

Марія Артеменко - авторка книги “Таємниці хмар”

Я гралася з літерами у «наздоганялки». Цієї забавки мене навчила двоюрідна бабуся Катерина, яка багато років працювала вчителькою. Правила прості: дорослий ставить вказівний палець на початку слова й рухає ним зліва направо, закриваючи собою подальший текст. Щоб «палець-словожер» не наздогнав літери, дитині потрібно встигнути прочитати текст. Це захоплює і мотивує. Бо хто ж захоче, щоб його з`їли?)) Хай навіть на сторінках. Читання має бути веселим!

Олеся Мамчич - авторка книг “Електромобіль Сашко” та “Хто з’їв мою піжаму”

Я навчилася читати досить рано, ще дошкільням, і стимулювала мене до того змагальність. На одному дні народження знайома ровесниця почитала щось публічно. Я настільки обурилася через власне «відставання», що за пару місяців, уже на своїх іменинах, не просто читала, а показувала всім власноруч виготовлену «книжку» з авторською версією казки про Машу з ведмедем та ілюстраціями.

Галина Ткачук - креаторка серії "Читальня", авторка книги “Синя коробка”

Читати мене навчив мій дід Іван. Оскільки він навчив мене іще багатьох інших речей (розрізняти види птахів та дорожні знаки, робити математичні фокуси із сірниками тощо), то я добре пам’ятаю основний секрет його вчительського успіху. Чого б мій дід не брався мене вчити, атмосфера складалася така, ніби це останній на світі справжній чарівник секретно передає таємне знання обраній дитині. Оця особлива таємнича атмосфера – основний секрет мого раннього читацького успіху.

Сергій Лоскот - автор книг “Хлопчик і відьма”, “Поганий день і веснянки”

Колись, коли я був маленький - я мало не потонув тільки через те, що не не вмів читати. На море був пірс, і всі діти стрибали з нього праворуч і їх було так багато, що доводилося стояти в черзі. А я подумав, що діти дурні і стрибнув ліворуч ... А там було дуже глибоко, і якби не мама, я б потонув. А якби вмів читати, то прочитав би напис - "Стрибати заборонено. Причал". Ось така історія. Ось. А ще я плавати не вмів.

Отож, головна ідея навчання самостійному читанню - правильно мотивувати дитину. Тут може працювати хороший приклад, змагальний ефект, прагнення відкрити таємницю чи весело провести час... Усі свої досвіди письменники вклали до серії книг для першого самостійного читання “Читальні”. Основний секрет яких автори вбачають у вдалому поєднанні цікавих сюжетів, динамічного ілюстративного ряду та після читальних завдань.  Після знайомства із книгами “Читальні” любов до читання приходить сама собою, немов вбудована, за замовчуванням, мелодія дзвінка у телефоні.

Наступна публікація