Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Батьки спинальника замість закордонної реабілітації сина збудували відновлюваний центр у Черкасах

Диво для Олега зробили в Харкові.

На школяра Олега Рудніцького півтора року тому впав баскетбольний щит. Олег втратив здатність ходити, гроші на його лікування за кордоном допомагали збирати і глядачі ТСН. Проте хлопця змогли поставити на ноги в Харкові, а те, що зібрали на лікування, пішло на будівництво в Черкасах реабілітаційного центру, йдеться в ТСН.12.00. 

Після одного з улюбленого тренувань з футболу вони бавилися з  друзями біля баскетбольного  щита, конструкція впала на хлопця, він втратив змогу ходити. Кілька серйозних операцій, рання реабілітація, але хлопець не відчував ноги і дуже сумував за футболом. Реабілітувати Олега бралися в Ізраїлі, але запросили понад 130 тисяч доларів. Гроші на лікування шукали всім світом, і серед глядачів  ТСН, але зібрати всю суму не вдалося. Диво для Олега зробили в Харкові. «Йому пробили імпульси в ніжках», - каже батько юнака.

А батьків переконали - в Черкасах має з’явитися центр реабілітації для людей з травмами хребта. Вони не вагалися і на зібрані гроші, замість лікування за кордоном самого лише Олега, збудували місце, яке допоможе відновитися після травми багатьом. «Дуже рада, що пацієнти не лежать, не чекають, коли в них саме все відновиться», - каже лікарка Лариса Кравець.

Відео 13-річний Олег з Черкас, якого травмувало баскетбольним щитом, починає ходити і мріє про футбол

На школяра Олега Рудніцкого півтора роки тому впав баскетбольний щит. Олег втратив здатність ходити, гроші на його лікування за кордоном допомагали збирати, в тому числі, і глядачі ТСН. Проте хлопця змогли поставити на ноги в Харкові, а те, що зібрали на лікування, пішло на будівництво в Черкасах реабілітаційного центру.

13-річний Олег з Черкас, якого травмувало баскетбольним щитом, починає ходити і мріє про футбол

Для черкаського центру лікарка допомогла підготувати реабілітологів. До центру вже записалися пацієнти з Мукачева та Умані.

«В Україні реабілітації мало, багато адаптації, адаптують до візка, до життя. Вони постійно на візку», - каже один з пацієнтів закладу.

Олег щодня займається по дві години, він вчиться все робити наново, спочатку дихати, потім повзати. Це так важко навіть просто взути неслухняні ноги,  але найважче – крокувати. Олег сердиться, але йде. «Він коли нервує, то в нього краще виходить, тоді  крок хороший», - каже батько.

На стіні реабілітаційного центру світлина футболіста з номером 22 - саме під таким грав і Олег.

Він їздить підтримувати своїх на матчах, нещодавно футбольна команда Олега перемогла - він кричав від щастя, а хлопці кидалися його обіймати. Тренери чекають його на полі. «Я впевнений, що ми за рік-два його задіємо на футбольному полі», - каже тренер.

Кореспондент Наталія Нагорна

Залиште свій коментар

Вибір редакції