Брат героя АТО не може потрапити на лікування через бюрократичні процедури: тим часом хвороба прогресує
Родина майже назбирала потрібну суму на лікування, але не можуть виїхати через купу документів.
Жителька у Кіровоградський області намагається врятувати старшого сина Сергія, якого повільно вбиває генетична прогресивна хвороба. Після загибелі на Донеччині молодшого брата, чоловік пішов на фронт, потім служив у патрульній поліції і в цей час захворів. І тепер через бюрократичні перепони у нього забирають останній шанс подовжити життя.
Про це йдеться в ТСН.16.45.
Ще рік тому він був кремезним поліцейським, а нині ледве пересувається квартирою. Вийти з дому без сторонньої допомоги Сергій вже не може: поступово відмовляють руки, а ноги вже не рухаються. "В мене нога в бандажі, бо без них я не можу ходити. Парез обох стіп — вони в мене не працюють", — розповідає Сергій.
Понад рік йому не могли встановити діагноз. Зрештою лікарі в столичному шпиталі констатували – це невиліковна хвороба, яка прогресує – бічний аміотрофічний склероз. "Ця хвороба моя не лікується, але є ліки за кордоном, які можуть призупинити. Наприклад, якщо хвороба буде стрімко розвиватися, то я там проживу максимум рік. Якщо повільніше, то люди живуть і 5, і 20 років…", — розповідає Сергій.
Подовжити життя можна за допомогою експериментального лікування стовбуровими клітинами у Німеччині. Рятувати сина взялася мама. "Мої діти служили батьківщині. Але держава Тошикове життя оцінила орденом "За мужність", а Серьожину втрату здоров‘я – байдужістю. Зрозумійте мене правильно, без дітей, яке життя", — каже Галина.
Відео
Один син загинув на війні, а за життя іншого мусить воювати мама. Жителька Кіровоградської області намагається врятувати старшого сина Сергія, якого повільно вбиває генетична прогресуюча хвороба. Після загибелі у Донецькій області молодшого брата чоловік пішов на фронт, потім служив у патрульній поліції і в цей час захворів. Подробиці – далі.
Щодня пані Галина йде на роботу вулицею імені свого молодшого сина. Анатолій Бузуляк служив у третьому полку спецпризначення і загинув біля Латишевого, коли місцевий фермер запросив до себе ночувати дві групи спецпризначенців і навів на бійців бойовиків. Гроші, отримані за смерть молодшого сина, мама витратила на місцеву школу і перший у селі дитмайданчик. Тепер благає допомогти врятувати старшого сина.
Але пробити бюрократичні перепони поки не вдається, твердить матір. Одні лиш різноманітні довідки збирали три місяці. І вже майже два чекають відповіді, бо через коронавірусний карантин пацієнтів з України приймають лише із офіційним направленням. В обласному управлінні охорони здоров’я кажуть, що пакет документів вже відправили в МОЗ. "Є відповідь офіційна Міністерства охорони здоров’я. Експертна група фахівців МОЗу буде займатись цим питанням і буде з’ясовувати чи є підстави для направлення його за кордон", — пояснюють в обласному управлінні МОЗ.
Однак коли саме засідатиме ця експертна група — невідомо. На запит ТСН в міністерстві за понад два тижні так і не спромоглися дати відповідь. Між тим хвороба прогресує, щоб не розгубити останні функції тепер вже рук, Сергій відчайдушно тренується.
Чоловікові призначили і курс підтримувальної терапії. Щомісяця на ліки він має витрачати дві своїх пенсії.
Реквізити для допомоги:
Приватбанк: 4731 2196 1268 5234 Бузуляк Галина Дмитрівна.