Мамі Давида довелося народжувати його передчасно, щоб почати лікування від раку: хлопчику потрібна реабілітація

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Мамі Давида довелося народжувати його передчасно, щоб почати лікування від раку: хлопчику потрібна реабілітація

Родина фінансово виснажена, але лікування дитини не можна зупинити.

Доля може "дарувати" найнеприємніші сюрпризи в найнеочікуваніші моменти життя. Так сталось у мами маленького киянина Давида Сухомлина. Жінка була щаслива, бо носила під серцем бажаного синочка, аж раптом лікарі виявили в неї онкологію, тож за подальше життя їх обох довелося вести боротьбу.

«Як зараз пам'ятаю той жахливий день на прийомі у гінеколога: «У вас кістозне утворення лівого яєчника величезних розмірів», - сказала вона та виписала величезну кількість направлень...ІПАГ, Національний Інститут Раку, величезна кількість лікарів, операція на 24-25 тижні вагітності і як результат: «У вас рак». Для порятунку наших життів було ухвалене рішення доносити дитину до 30 тижня і народжувати. 06.03.2018 року на світ з'явився наш син Давид вагою всього 1350 гр і 40 см. Крихітна грудочка, закутана не в мамині обійми, а в трубочки та давачі...», - пригадує жінка.

Поки лікарі рятували життя сина, мама вела паралельно свою боротьбу. І вони обоє справились, та не без наслідків.

«Ніколи не любила лікарні, та й хто їх любить, але дітись було нікуди: син в реанімації пробув місяць, потім ще місяць на другому етапі вихожування в Охматдиті. В мене 3 курси хіміотерапії, а наш тато розривався: то туди, то туди. Здавалось два страшних місяці лікарень позаду, в мене закінчилось лікування, і сина виписують додому, тепер ми будемо всі разом, та все тільки починалось... Купа лікарів, різних діагнозів, та найстрашніший прозвучав в 5 місяців. "Є перші ознаки формування ДЦП", - сказав лікар. Може помилилася, думали ми, може ще просто масаж не дав результату та в 6 місяців діагноз підтвердили», - пригадує мама.

Родина взялася за виходжування сина, щоб мінімізувати вплив діагнозу і подарувати йому самостійне майбутнє.  

«Одразу 4 курси Бобат та Войта терапії, далі заняття кожен день вдома з реабілотологом чергуються з реабілітаційними центрами... Пізніше підключили логопеда і психолога кілька разів в тиждень, басейн, іпотерапію. Кожну вільну хвилину між заняттями займаємось ще й самі. За весь цей час ми відвідали багато центрів, та один нам дає найкращі результати – це центр інтенсивної терапії в місті Варшава. Щоразу наш розумний хлопчик приїздить звідти з максимальними покращеннями, після останньої поїздки я побачила його перші більш менш вільні, не скуті спастикою, кроки та більш сконцентровані і ціленаправлені рухи ручками. Для кращого результату потрібно хоча б 3-4 курси на рік», - розповідає жінка.

Такой сложный путь выпал этому сильному и бесстрашному мальчику-герою В 30 недель появиться на свет весом всего 1350грамм и ростом 40 см. Целых 2 месяца быть окутанным трубками и датчиками вместо таких нужных маминых объятий Эх, если бы это было все... Сейчас мы боремся с врагом под названием ДЦП. Это ежедневный и кропотливый труд, даже временами некогда выйти на прогулку... Сыночек, я так хочу подарить тебе счастливое детство А для этого нужно много работать. Что мы и делаем вот уже 3,5 года: занимаемся дома, посещаем ежедневно таких нужных нам специалистов ездим на реабилитации и у нас в Украине и в Польшу. Нам просто необходима эта поездка на реабилитацию в Польшу А это 87 тыс. грн С вашей помощью мы собрали уже 39 223.55 грн. Но недостает ещё 47 тысяч Это по 1000 тыс грн с 47 добряков или по 500 грн с 94 человек или по 100 грн с 470 добряков...или если 1000 человек просто откажется от чашечки кофе... Давид станет на шаг ближе к счастливому детству. А как ценен ваш репост, ваш лайк и комментарий - так инстаграмм показывает нас большему количеству людей... большему количеству добрых сердец. Мое материнское сердце так вам благодарно

Опубліковано Ekaterina Moshkovskaya Середа, 29 вересня 2021 р.

За весь цей час лікування родина дуже виснажена фінансово і наступний курс реабілітації для Давида опинився під запитанням. Допустити цього не можна, адже без занять у хлопчика може бути не лише зупинка в подальшому розвитку, але і відкочування назад у навичках. Тому родина наважилась розповісти свою історію і сподіватись, що небайдужі люди допоможуть їм впоратись із фінансовим навантаженням у реабілітації сина.

«Скільки всього ми вже спробували і пройшли - незлічити, але попереду набагато більше. Ні, ми не жаліємось, хіба взагалі маємо на це право?! Коли твоя дитина така сильна і щодня бореться із цим ворогом...Ми просто просимо вас про допомогу, бо самим вже не впоратись», - каже мама Давида.

Реквізити для допомоги:

Картка ПриватБанку 

5168 7450 3068 1545

МОШКОВСЬКА КАТЕРИНА ГРИГОРІВНА

Наступна публікація