Для бійця його родина збирає кошти на протезування
Пораненого кіборга-десантника виходжує кіборг-бабуся. Так шістдесяти чотири-річну пенсіонерку з Переяслава-Хмельницького називає сам 24-річний поранений боєць Леонід Хмельков. Замість загиблої мами, бабуся сама виростила двох синів. Довелося також і самій виходжувати старшого з них - пораненого під аеропортом. Медики дають йому лише 20-ть відсотків на те, що ходитиме після одужання.
Позаду у чоловіка півтора місяця нестерпного болю і боротьби за життя, а він оживає, коли друзі однополчани приміряють на нього в лікарняній палаті голубого берета.
Він лише за кілька місяців до початку воєнних дій в Україні прийняв присягу. Перед тим устиг здобути вищу освіту - соціального психолога. І потрапив на війну. Мобілізований до АТО восени Леонід звільняв Слов'янськ, два місяці тримав оборону на висоті гори Карачун, і крайнім для нього став захист Донецького аеропорту. Пригадує проти них були півсотні ворожих танків, частина з них із російськими прапорами. 23 січня Леонід пам'ятає щохвилинно, адже саме після нього у хлопця наскрізне осколкове поранення стегна. Постійні болі не дають ні спати, ані жити.
Родом із села Мала Каратуль на Київщини , його з 11 років виховує бабуся. Мати загинула трагічно на виробництві. Нині бабуся щодня біля нього. Боєць визнає - саме мужність найріднішої жінки надихає і його.
Колись сільський голова, нині пенсіонерка Галина Тихонівна вдома ще має господарство та молодшого онука. Пенсіонерка зізнається онук їй як син і сенс її життя, то ж не скаржиться на вік і щодня долає довгу дорогу до шпиталю.
Для бійця його родина збирає кошти на протезування, попереду в Леоніда ще низка складних операцій.
Реквізити для допомоги:
ПриватБанк
№ картки 5168 7420 1883 7355
Кучеренко Галина
