"30 років Незалежності": в чому ідентичність Ужгорода та куди закарпатці вкладають свою душу

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
"30 років Незалежності": в чому ідентичність Ужгорода та куди закарпатці вкладають свою душу

Фото: travel.rada-uzhgorod.gov.ua

31 липня ТСН розпочне спецпроєкт, присвячений 30-й річниці Незалежності України. Цього року до свята 1+1 підготував особливий, мультиформатний проєкт. Вперше на українському телебаченні служба новин на місяць вирушить у всеукраїнський тур, а 24 серпня у столиці відбудеться спецефір із яскравим перформенсом.

Ужгород - столиця Срібного краю - так закарпатці називають свою землю. Край багатий на цілющу воду, смачне вино, й на культуру, яка поєднала  одразу кілька народів. 

Про те, в чому його ідентичність та куди закарпатці вкладають свою душу, 31 липня йдеться в сюжеті ТСН.19:30  в рамках спецпроєкту "30 років Незалежності".

Закарпаття.  Географічний  центр Європи.  Так  чи  ні , але знак – підтвердження -  є.   Саме тут  є  місця, де  досі  не ступала нога  людини.

Західні  ворота України.  Махнути, скажімо,  у Відень  на каву  вийде  швидше, ніж  до  Києва. Край   пралісів  та  неймовірних  палаців і замків. А ще природних див. Синевир – перлина і найбільше озеро українських  Карпат.

Закарпаття - рай для грибників та й просто  гурманів. Тут  проживає понад три десятки   національностей і кожен місцевий  знає щонайменше три  мови.

Святая  святих будь-якого  винороба. Та  і пускають  сюди не кожного. Вина, як і  гроші -   люблять  спокій  та   тишу.

Золтан Удваргельї оглядає своє володіння. Він головний технолог одного з найбільших виноробних підприємств Закарпаття. І має дегустувати з кожної діжки.

На  маківці найбільшого виноградника Закарпаття.  Майже  триста гектарів на  околиці   Берегового. З цієї точки можемо бачити Румунію, Угорщину, Словаччину.

Олександр Мересій це місце  називає ідеальним для  виноградника. Холодні вітри   лозу  не обдувають,  а  -  грона постійно під сонцем, бо  на гірських  схилах. Один з принципів виноробства - лоз має страждати.  

Справді  Закарпаття  нагадує келих вина. Але головно, для туристів.  Винороби   ж  досі   оговтуються   від антиалкогольної кампанії  сорокарічної давності. Із майже  15  тисяч гектарів   -   більшість лози -  викорчували.

Найдавніші винні льохи регіону  - у Середньому -  між  Ужгородом і Мукачевом.  П'ять  сотень  років  –   навіть  важко  повірити. 

Підземелля  видовбали вручну   полонені турки.   Перше їхнє призначення  - фортифікаційне.  Для  зберігання  провіанту  і боєприпасів. А тепер  - дозрівають вина  - єдиного в країні державного  винзаводу.

Турки  побудували  чотири з половиною  кілометри   підземелля.  Використовують половину. Але все одно  - це ціле підземне  місто з названими вулицями.

На Закарпатті  змінилася не лише кількість  виноградників. Змінюються  і сорти.   Поки що   у кожному  дворі  переважають  ізабельні.  Вони стійкі до шкідників та негоди. Але вино із них  -  на смак  бідніше.  Тому  винороби  взялися за геть нові виноградні  букети.

"30 років Незалежності" | Ужгород: липова алея, мініскульптури та інші приводи закохатися у місто

"30 років Незалежності" | Ужгород: липова алея, мініскульптури та інші приводи закохатися у місто

Вісім років тому бухгалтер Влад Чопак засадив європейськими  сортами  три гектари схилів  і перевчився  на винаря.

Він єдиний  на Закарпатті   робить  вино за токайською технологією.  Це коли запліснявілі ягоди  заливають  витриманим напоєм

На відміну  від міцних, де цукор  прикриває всі  технологічні прогріхи напою,   сухі   вина -  підробити   складно. Тому   закарпатські  винороби  зробили ставку на них.

Сомельє  Надія   Семенець  каже,  що  на смак вина  впливає  не лише цукристість  винограду, а  і вік лози.  Що  старша, то краще. 

А от при  подаванні  вина  на умовності етикету нині не зважають.

Закарпатському виноробству тисячоліття.  Але і досі тут шукають відповідь на одвічне філософське питання: де істина - у вині чи у воді.

Наступна публікація