45 тисяч за “вбитий” будинок: як біля фронту наживаються на військових — ціни на оренду шокують (фото)

Військовослужбовці, які захищають прифронтові території, змушені шукати собі дах над головою самостійно, часто сплачуючи за це космічні суми. Поки одні віддають життя, інші — виставляють рахунки за напівзруйновані хати, ціни на які перевершують столичні новобудови.

Скільки коштує оренда житла на прифронтових територіях та чому ціни такі високі — розповідає ТСН.ua.

45 000 грн — за будинок з базовими зручностям

Своєю історією у соцмережах поділився військовослужбовець 63-ї окремої механізованої бригади Артур Дмитришин, який у цивільному житті працював проджект-менеджером у SoftServe. Зараз він разом із побратимами змушений платити за оренду будинку у Слов’янську величезні гроші.

За словами Артура, попит на житло серед військових настільки високий, що власники не просто тримають високу планку, а й підвищують ціну «на ходу».

«Недавно у сторіз розповідав, що ми платимо за наш будинок в Слов’янську 45 тисяч, і це викликало дуже багато різних реакцій. Сьогодні власник будинку підняв ціну до 49 тисяч», — розповідає боєць.

Артур навів приклади того, що пропонують на ринку Слов’янська. Ціни на скриншотах, якими він поділився, справді шокують:

• 45 000 грн — за будинок з базовими зручностями та досить простим інтер’єром.

• 35 000 грн — за квартиру з старим ремонтом.

• 27 000 грн — за житло з килимами на стінах та старими меблями.

Військовий пояснює: вони з підрозділом погоджуються на такі умови, бо альтернатива — підвал без води та тепла. Зараз у будинку за 45 тисяч гривень живе 6 осіб, що виходить по 7500 грн на місяць з людини.

«Але сам будинок доволі непоганий, маємо душ, туалет в хаті, спільну кімнату, де працюємо, гараж і кілька кімнат, тому всім комфортно. Але власник будинку — п***рас, який наживається на військових», — пише Артур.

Втім, ситуація по регіонах неоднорідна. Військовослужбовець Петро у коментарі сайту ТСН.ua розповідає про зовсім інший досвід на Харківщині, хоча називає це радше винятком, ніж правилом.

«Ми з побратимами знімаємо двоповерховий будинок за 10 тисяч гривень в Харківській області. Платню ділимо на пʼятьох. Ремонт робився давно, але є опалення, гаряча вода, пральна машинка. Умови доволі непогані. Але такі умови вперше за чотири роки. До цього жили в інших містах, там оренда коштувала значно дорожче, а умови гірші», — каже ТСН.ua Петро.

Оренда житла біля фронту: що кажуть цифри

Ми переглянули пропозиції на сайтах з пошуку нерухомості у прифронтових містах. Хоча середня ціна однокімнатної квартири в Харкові чи Запоріжжі за статистикою становить 5-6 тисяч грн, житло ближче для фронту для військових — це зовсім інші гроші.

Ціни на будинки в Слов’янську варіюються від 18 000 до 60 000 грн. Втім, є пропозиції навіть за 107 000 грн.

Наприклад, за 40 тисяч гривень у місті пропонують невеликий будинок на три кімнати і вісім ліжкомісць. Ремонт тут, судячи з фото, робився десятки років тому.

«Гараж, сауна, підвал, дві кухні, два туалети, ванна кімната, холодильник, пралка, чайник, сауна. Три кімнати, вісім ліжкомісць. Можлива знижка», — пише автор оголошення.

Однокімнатні квартири в Краматорську можна знайти від 10 000 грн, проте зазвичай це житло без сучасного ремонту. Однак часто такі оголошення, доступні на сайті, не здають військовим — лише для пари або сім’ї.

Чому так відбувається

Ріелтор Олександр Бойко, який має понад 15 років досвіду на ринку нерухомості, пояснює, що ситуація стала гуманітарною проблемою.

«Корінь проблеми — у дефіциті: бойові дії знищили чи пошкодили до 25% фонду в цих регіонах. Попит від військових, ВПО та волонтерів перетворив ринок на аукціон. Власники спекулюють, завищуючи ставки на 30–50%, знаючи, що військовим нікуди подітися. Крім того, відсутність жорстких регуляцій — ні граничних норм цін, ні обов’язкового моніторингу — дозволяє цьому хаосу тривати», — зазначає Бойко.

Військові змушені шукати та оплачувати житло самостійно, часто витрачаючи на це значну частину свого грошового забезпечення. За словами рієлтора, питання, чи має держава втрутитися в ціноутворення у прифронтових зонах, залишається відкритим.