7 мільярдів на укриття, а ховатися ніде: як у Кличка пояснюють кризу зі сховищами у Києві

Остання масована ракетна атака РФ по Києву забрала життя 17 киян. Місто намагається оговтатися після звірячого удару, а в мешканців продовжують виникати запитання до влади: де надійні укриття та чому за понад чотири роки війни у Києві збудували лише чотири підземних сховища і хто за це має відповідати?

ТСН.ua надіслав ці запитання до керівництва КМДА та КМВА. У КМДА надали розлогі пояснення.

Законодавче регулювання: хто відповідає за укриття за законом?

У мерії зауважують, що законодавство України не покладає відповідальність за створення, будівництво та утримання всіх укриттів у Києві на один орган чи посадову особу.

Повноваження розподілені між органами місцевого самоврядування, місцевими та військовими адміністраціями, районними в місті Києві державними адміністраціями (РДА), а також власниками й балансоутримувачами конкретних об’єктів (комунальними, державними чи приватними).

В умовах воєнного стану загальна організація заходів цивільного захисту на території столиці належить до завдань Київської міської військової адміністрації (КМВА). Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації утворюються, зокрема, для забезпечення заходів цивільного захисту, громадської безпеки і захисту критичної інфраструктури.

Натомість районні в місті Києві державні адміністрації (РДА) безпосередньо визначають конкретні адреси для будівництва, ремонту чи облаштування укриттів, а також виступають замовниками робіт у межах виділеного бюджету.

Після введення об’єкта в експлуатацію відповідальність за його належний стан покладається на балансоутримувача та відповідну РДА. Саме балансоутримувач зобов’язаний утримувати захисну споруду в постійній готовності до використання.

Роботи з розширення фонду укриттів здійснюються відповідно до Операційного плану заходів із реалізації Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року (затвердженого розпорядженням Кабміну від 04.03.2025 № 183-р).

Зона відповідальності: розподіл ролей між міськими структурами

• Київрада: ухвалює міські програми, затверджує бюджет столиці та рішення про виділення коштів на будівництво, ремонт й облаштування сховищ.

• КМДА та міський голова: забезпечують загальне керівництво й координацію на міському рівні, організацію виконання програм, взаємодію підрозділів і районів та контроль за реалізацією заходів.

• КМВА: забезпечує реалізацію заходів правового режиму воєнного стану в сфері оборони та цивільного захисту.

• РДА: відповідають за практичну реалізацію заходів на місцях — від вибору об’єктів і замовлення робіт до контролю їхнього виконання в межах фінансування.

Мільярди на безпеку: скільки коштів виділив Київ на укриття

Від початку повномасштабного вторгнення ремонтні роботи та дооснащення провели орієнтовно у 3 тисячах укриттів.

У період 2022–2025 років міська влада Києва виділила на ремонт, дооснащення та будівництво нових об’єктів близько 7 млрд грн (із яких 4,5 млрд грн пішли саме на ремонт та оснащення). У 2026 році на ремонт укриттів і сховищ передбачено понад 1,1 млрд грн. Окремо виділяються кошти на будівництво нових укриттів у закладах освіти: для 42 шкіл і садків розроблено проєктно-кошторисну документацію, а на 25 об’єктах вже тривають будівельні роботи.

За даними Департаменту фінансів КМДА, у бюджеті міста на 2026 рік передбачено:

• 840,2 млн грн — на будівництво споруд подвійного призначення з захисними властивостями протирадіаційних укриттів (ПРУ) (станом на 08.07.2026 фактично профінансовано 137,2 млн грн);

• 173,6 млн грн — на реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруд подвійного призначення (профінансовано 18,5 млн грн);

• 934,8 млн грн — на капітальний ремонт найпростіших укриттів та захисних споруд (профінансовано 71,4 млн грн);

• 12,9 млн грн — на поточний ремонт (профінансовано 4,9 млн грн).

Будівництво об’єктів цивільного захисту також включено до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2024–2026 роки.

Контроль видатків та результати перевірок

На запитання щодо причин повільного будівництва та ефективності використання коштів у КМДА зазначають: відповідальність за своєчасне освоєння бюджету несуть головні розпорядники коштів, зокрема районні держадміністрації (РДА). Саме до їх компетенції належать питання щодо причин невикористання коштів у повному обсязі та подальшого спрямування невикористаних бюджетних призначень.

Проте вплинути на їхніх очільників місто не має змоги — голів районних адміністрацій призначає Президент за поданням Кабміну, тож мерії залишається лише просити їх виконувати роботи вчасно.

Загалом у Києві функціонує понад 4,3 тисячі укриттів різних типів, форм власності та технічних характеристик.

Міська влада запевняє, що регулярно моніторить скарги киян через Контактний центр 1551. За даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, від початку року проведено понад 700 перевірок, під час яких виявили 115 порушень.

Найбільш поширеними проблемами залишаються:

• відсутність або нестача місць для сидіння;

• відсутність електропостачання та освітлення;

• неналежний санітарний стан приміщень.

Раніше ТСН.ua розповідав: чому Київський метрополітен не може пустити людей у вагони і чи відкриють для укриття тунелі.